Мільйонам людей неправильно діагностували ожиріння: вчені знайшли точніший спосіб визначення небезпечної ваги

Медики запропонували новий підхід до діагностики ожиріння, який дозволяє точніше визначати небезпечний надлишок жирової тканини та відрізняти його від особливостей здорової статури. Це може допомогти уникнути помилкових діагнозів у десятків мільйонів людей у всьому світі.

Про це пише видання The Guardian.

Індекс маси тіла протягом тривалого часу залишається одним із головних інструментів оцінювання ваги людини. Його розраховують шляхом ділення маси тіла в кілограмах на квадрат зросту в метрах.

За загальноприйнятою класифікацією, ІМТ від 25 до 29,9 свідчить про надлишкову вагу, а показник 30 і вище відповідає ожирінню.

Однак медичні експерти давно звертають увагу на обмеженість цього методу. Він не враховує особливостей розподілу жирової тканини, м’язової маси та стану внутрішніх органів. У результаті люди з великою м’язовою масою можуть отримувати діагноз ожиріння, хоча насправді не мають надлишку жиру. Водночас у деяких людей із небезпечною кількістю жирової тканини ІМТ може залишатися в межах норми.

Дослідження показало, що використання лише цього показника може призводити до недіагностування ожиріння у 5–9% дорослих. Водночас приблизно 3% людей можуть помилково отримувати такий діагноз.

«Ця неправильна класифікація може стосуватися десятків мільйонів людей, тому неточність ІМТ є великою проблемою як у глобальному масштабі, так і для окремих осіб», — зазначив професор метаболічної та баріатричної хірургії Королівського коледжу Лондона Франчіско Рубіно.

Що враховує нова методика

Новий підхід розробили Франчіско Рубіно та група провідних міжнародних експертів. Його концепцію представили минулого року у звіті спеціальної комісії медичного журналу The Lancet.

Для перевірки ефективності методики дослідники проаналізували медичні записи понад 800 тисяч людей із Великої Британії, США, Китаю та Іспанії. Стан здоров’я учасників відстежували протягом періоду до 15 років.

Запропонована система передбачає кілька етапів оцінювання.

На першому етапі лікарі враховують не лише ІМТ, а й кількість жиру в організмі. Для цього вимірюють окружність талії та співвідношення її розміру до зросту.

За новими критеріями, ІМТ від 30 у поєднанні зі збільшеною окружністю талії або її співвідношенням до зросту свідчить про ожиріння. Аналогічно, навіть за ІМТ від 25 до 29,9 діагноз можуть встановити, якщо додаткові вимірювання підтверджують надлишок жирової тканини.

Водночас люди з ІМТ понад 40 автоматично потрапляють до категорії ожиріння відповідно до запропонованого підходу.

Медики розділили ожиріння на два стани

Наступний етап передбачає визначення того, наскільки надлишок жиру вже вплинув на здоров’я людини. Для цього лікарі оцінюють функціонування внутрішніх органів та наявність пов’язаних із ожирінням порушень.

Дослідники пропонують розрізняти два стани:

• Клінічне ожиріння — захворювання, за якого надлишок жирової тканини вже призводить до порушення роботи органів і негативно впливає на здоров’я.

• Доклінічне ожиріння — стан, за якого надлишкова жирова тканина створює ризики для здоров’я, але ще не спричинила помітних порушень функціонування організму.

Таким чином, двоє людей з однаковим ІМТ можуть отримати зовсім різні медичні оцінки. Наприклад, за показника 32 одна людина може не мати надлишку жиру й залишатися здоровою, друга — мати надлишкову жирову тканину без порушень роботи органів, а третя — страждати на клінічне ожиріння.

За результатами дослідження, використання нових критеріїв лише незначно змінило загальну кількість людей, яких класифікують як таких, що мають ожиріння. Однак серед них лише приблизно чверть-третина відповідали критеріям клінічного ожиріння. Це становить близько 5–10% від ширшої досліджуваної популяції та пов’язане зі значно вищим ризиком смерті.

На думку авторів роботи, новий підхід дозволить медикам точніше визначати, кому справді потрібне лікування ожиріння, а кому достатньо спостереження та профілактичних заходів. Це також допоможе уникнути ситуацій, коли здоровим людям помилково встановлюють діагноз, а пацієнти з небезпечним надлишком жиру залишаються без належної медичної допомоги.

Нагадаємо, учені виявили рідкісний генетичний варіант, який пов’язаний із меншими запасами жиру, нижчим рівнем цукру в крові та здоровішою печінкою. Така особливість трапляється приблизно в однієї людини із семи тисяч.