24 жовтня 2026, 14:02

"Хто бреше – Путін чи Кушнер?": Тизенгаузен про нафтову кризу Росії та дивні вимоги США

Борис Тизенгаузен пояснив, чому команда Трампа вимагає припинити удари по російських НПЗ, як атаки впливають на економіку Росії та чим Кремль погрожує Європі. Повний текст новини

Автор: 24 Канал

Володимир Путін запевняє, що українські удари по російських нафтопереробних заводах майже не завдають шкоди, хоча російська економіка дедалі гостріше відчуває проблеми з паливом та логістикою. Водночас представники адміністрації Дональда Трампа вимагають від України припинити атаки по НПЗ, а Вашингтон продовжує шукати нових домовленостей із Кремлем.

Реклама Adv

Парадокс вимог США

Джаред Кушнер знову вимагав від Володимира Зеленського повністю припинити удари по російських нафтопереробних заводах. За повідомленням Axios, зять Дональда Трампа дистанційно долучився до зустрічі в Осло й наполягав на цьому досить жорстко.

Український президент запропонував інший підхід: Київ готовий припинити атаки на російські НПЗ, якщо Москва також перестане бити по українській енергетиці. Однак російська сторона не демонструє готовності дотримуватися такого принципу взаємності.

Особливо суперечливо американські вимоги виглядають після останніх заяв Путіна. На Східному економічному форумі 3 вересня він стверджував, що в Росії залишилося відремонтувати лише 10% нафтопереробних потужностей. А 15 жовтня на форумі "Ділова Росія" заявив, що українські безпілотники подекуди влучили в об'єкти, але нічого суттєвого не сталося.

Я одного не розумію: хто бреше – зять Трампа чи Путін? А може, обоє? Кушнеру можна показати цю цитату й сказати: дивись, особисто Путін заявив, що нічого суттєвого не сталося. То які проблеми? Звідки тоді такий галас?– зауважив Тизенгаузен.

Попри твердження російського диктатора, у Вашингтоні продовжують розглядати українські удари по нафтовій галузі як одну з перешкод для домовленостей із Москвою. Паралельно спецпредставник Трампа Стів Віткофф прибув до Санкт-Петербурга, щоб обговорити з Путіним чергові американські пропозиції.

Тизенгаузен звернув увагу на поведінку американського переговорника. Ще під час попередніх зустрічей Віткофф демонстрував надмірну прихильність до Путіна, а після переговорів на Алясці виникли питання до того, наскільки точно він передав позиції сторін.

Нова зустріч також почалася з компліментів. Віткофф подякував російському диктатору та назвав його гуманістом, поставивши поряд із Трампом, якого, за його словами, Путін часто характеризує подібним чином.

Коли я вперше побачив зустріч Віткоффа з Путіним, подумав, що Трамп його негайно прибере з цього напрямку. Це було схоже на зустріч фанатки зі своїм кумиром. Віткофф навіть вклонився, вітаючись із Путіним. Це Путін тобі має кланятися, а не навпаки– наголосив політичний експерт.

Сполучені Штати мають значні можливості для економічного тиску на Росію, зокрема через санкції проти її енергетичного сектору. Проте нинішня адміністрація обирає інший підхід, намагаючись заохотити Кремль до переговорів пом'якшенням окремих обмежень.

Одним із таких рішень стало відновлення можливості постачати російське дизельне пальне до США. Однак розрахунок Білого дому на помітне зниження цін на енергоносії поки не виправдався.

Російський дизель не врятував Трампа

Світові ціни на нафту знову почали зростати через загострення ситуації на Близькому Сході. За даними, які навів Тизенгаузен, нафта Brent торгувалася приблизно по 110 доларів за барель, досягнувши найвищих значень за останні п'ять місяців.

Додаткову напруженість створили погрози хуситів атакувати нафтові об'єкти Саудівської Аравії та повідомлення про підриви танкерів в Ормузькій протоці. Ризики перебоїв із постачанням нафти вплинули на ринок сильніше, ніж рішення Вашингтона пом'якшити обмеження на російські енергоносії.

Кривавий дизель Путіна не врятував Дональда Трампа. Ціни на нафту на світовому ринку знову зростають і вже досягли максимумів за останні п'ять місяців. Ризики переважили пом'якшення санкцій щодо російських постачань. Усі це розуміли, крім Дональда Трампа– заявив Тизенгаузен.

Тим часом російський віцепрем'єр Олександр Новак повідомив про підготовку першого танкера з дизельним пальним для США. Вантажність судна становить приблизно 40 тисяч тонн, хоча фактичний обсяг пального в першій партії на момент заяви не уточнювали.

Москва розраховує, що за першим відправленням будуть наступні. Для російської пропаганди це дає можливість представити відновлення експорту до США як велике досягнення та доказ налагодження відносин між Путіним і Трампом.

Тизенгаузен іронічно порівняв майбутнє висвітлення цих поставок із радянськими телевізійними сюжетами, де відправлення товарів дружнім країнам супроводжувалося урочистими заявами про історичні домовленості. Однак російська нафтова галузь водночас стикається зі значно серйознішими труднощами всередині країни.

Російські порти втрачають вантажі

Українські атаки по російській інфраструктурі впливають не лише на виробництво та зберігання пального. Значні проблеми виникають у портовій логістиці, через яку Росія забезпечує імпорт товарів та експорт власної продукції.

За повідомленнями, які навів Тизенгаузен, атаки безпілотників фактично зупинили контейнерний імпорт через Новоросійськ. Ще минулого року цей порт обробив понад мільйон контейнерів, однак через безпекові ризики китайські перевізники почали залишати відповідний маршрут.

Частина вантажопотоку переорієнтувалася на Санкт-Петербург. Проте й балтійські порти не залишаються недосяжними для українських дронів: Ленінградська область нещодавно зазнала одного з наймасштабніших нальотів за час війни, зокрема по портовій інфраструктурі.

Атаки дронів повністю зупинили контейнерний імпорт через Новоросійськ. Китайські перевізники просто пішли звідти, частково перейшли до Санкт-Петербурга. А куди? До Петербурга теж прилетіло. Ось вам і путінське "нічого суттєвого"– зазначив експерт.

За даними джерел російського "Коммерсанта", які він процитував, у вересні порти Азовського та Чорного морів втратили 95% вантажопотоку. Найбільші логістичні вузли, зокрема Новоросійськ, Тамань і Туапсе, зіткнулися з різким скороченням обсягів роботи.

Підприємства почали відправляти працівників у неоплачувані відпустки та скорочувати персонал. Щомісячні втрати бюджетів і бізнесу в регіоні, за наведеними оцінками, перевищують 200 мільярдів рублів.

Масштаби проблем змусили губернатора Краснодарського краю Веніаміна Кондратьєва звернутися до російського віцепрем'єра Дмитра Патрушева з проханням про державну підтримку.

Ситуація ускладнюється і скороченням нафтопереробки. За наведеними Тизенгаузеном повідомленнями, випуск продукції на російських НПЗ опустився до найнижчого рівня за останні двадцять років, створюючи ризики дефіциту пального на внутрішньому ринку.

Додаткові витрати на відновлення пошкоджених підприємств збільшують навантаження на державний бюджет. Російська влада змушена шукати ресурси одночасно для фінансування війни, підтримки економіки та ремонту критично важливої інфраструктури.

Росія витрачає золоті резерви

Проблеми з доходами та видатками відображаються і на фінансових рішеннях Москви. Російський Центробанк, за даними, на які послався Тизенгаузен, уже десятий місяць поспіль продає золото, а відповідні резерви скоротилися до найнижчого рівня з 2019 року.

Кошти спрямовують на покриття бюджетного дефіциту, який може суттєво перевищити початкові розрахунки російського уряду. Журналіст навів оцінки, за якими фактична нестача бюджетних коштів цього року може виявитися приблизно вдвічі більшою за раніше заплановану.

Тизенгаузен протиставив цю інформацію публічним заявам Путіна про незначні наслідки українських ударів. Адже скорочення нафтопереробки, проблеми портів і необхідність витрачати резерви створюють дедалі більший тиск на економіку держави-агресорки.

Путін уперто все це заперечує. Випуск продукції на НПЗ впав до мінімуму за двадцять років, Центробанк десятий місяць продає золото, резерви на мінімумі з 2019 року. А це все новини із серії "кудись влучили, але нічого суттєвого"– зауважив політичний експерт.

Економічні труднощі Росії використовує й Китай, який продовжує закуповувати російські енергоносії на вигідніших для себе умовах. Москва дедалі сильніше залежить від ринків, які залишаються доступними для її експорту після західних санкцій.

Китай отримує газ зі знижкою

Росія збільшила знижку на газ для Китаю до рекордних 56%. За наведеними Тизенгаузеном даними, минулого року вона становила приблизно 41%, тобто зросла на 15 відсоткових пунктів.

Для Пекіна це можливість отримувати енергоресурси дешевше, використовуючи обмежені можливості Кремля продавати газ іншим великим покупцям. Росія натомість змушена погоджуватися на дедалі менш вигідні умови, щоб зберігати експортні надходження.

Знижка для Китаю – дуже хороший показник того, як ідуть справи у Путіна. Що гірше його становище, то більшу знижку він дає Китаю. Судячи з того, що вона зросла на 15 відсоткових пунктів, справи в нього йдуть не дуже добре– пояснив Тизенгаузен.

Водночас Вашингтон розглядає можливість послаблення санкцій проти постачання російського газу до Європи як один із варіантів економічних поступок Кремлю. Однак реалізація такого сценарію залежить і від європейських держав, які після початку повномасштабної війни доклали значних зусиль для скорочення енергетичної залежності від Росії.

Тизенгаузен звернув увагу на суперечність між російською пропагандою та фактичним становищем Москви у відносинах із Пекіном. Кремль постійно розповідає про загрози з боку НАТО та Європи, хоча дедалі більшу економічну залежність формує саме співпраця з Китаєм.

Росіянам не потрібно боятися, що прийде Європа, НАТО й усе в них забере. Ніхто нічого забирати не буде. Путін сам усе віддасть Китаю за безцінь. І не лише Китаю– іронічно наголосив експерт.

Ще одним важливим питанням залишається ціна російського дизеля для США. Саме умови відповідних постачань можуть показати, наскільки економічно вигідними є нові домовленості для Москви та яку користь від них отримує американський ринок.

Путін готує диверсії у Європі

Російські спецслужби можуть посилити кампанію диверсій і саботажу всередині держав НАТО. Про відповідне рішення Володимира Путіна повідомила The Wall Street Journal із посиланням на трьох європейських співрозмовників, знайомих із результатами розслідування російської активності.

Серед прикладів подібних операцій видання згадувало атаку, що відбулася 5 серпня в Лейпцигу. Нові дії можуть бути спрямовані проти інфраструктури та інших об'єктів у європейських країнах.

Посилення диверсійної кампанії джерела пов'язують із відсутністю очікуваних успіхів російських військ на фронті. Україна продовжує завдавати ударів по російських тилових об'єктах, а Київ не погоджується завершувати війну на умовах Кремля.

Тизенгаузен вважає, що Росія використовуватиме гібридні атаки для тиску на держави, які підтримують Україну. При цьому звичайних дипломатичних заяв та засудження таких дій недостатньо, щоб змусити Москву відмовитися від подальших диверсій.

Одним із можливих інструментів стримування він називає використання заморожених російських активів для фінансування військової допомоги Україні. Такий механізм дозволив би напряму пов'язати нові диверсійні операції Кремля з економічними втратами для Росії.

Влаштували росіяни диверсію десь у Європі – заплатили за новий пакет зброї Україні зі своїх заморожених грошей. Ось чудова альтернатива. Кожна атака повинна збільшувати військову допомогу Києву– запропонував Тизенгаузен.

Європейські держави мають законодавчі та політичні обмеження щодо способів відповіді на подібні операції. Натомість збільшення фінансування української оборони могло б стати способом завдати Росії відчутних втрат без прямого військового протистояння між НАТО та Москвою.

Тизенгаузен переконаний, що Кремль реагує насамперед на конкретні наслідки своїх дій. Тому кожен новий випадок російського саботажу, на його думку, повинен приводити до посилення українських оборонних можливостей.

Трамп перекручує наступ на Київ

Дональд Трамп знову заявив, що російська армія могла захопити Київ за кілька годин на початку повномасштабного вторгнення. За його версією, просуванню росіян завадили рішення одного з генералів, який нібито наказав танковим колонам залишити бетонну трасу та рухатися сільськогосподарськими угіддями.

Американський президент стверджував, що російські війська мали приблизно тисячу танків і могли б дістатися столиці за чотири години, рухаючись із максимальною швидкістю. Але через зміну маршруту техніка застрягла в багнюці, що нібито й зірвало швидке захоплення міста.

Тизенгаузен протиставив цій версії кадри знищених російських колон на підступах до Києва. Зокрема, йдеться про розбиту техніку на Житомирській трасі та одну з вулиць Бучі, де російські підрозділи зазнали втрат від українського артилерійського вогню.

Я прекрасно пам'ятаю, як на Житомирській трасі стояли десятки одиниць знищеної російської техніки. Ще кілька місяців вони там залишалися. А ось ціла вулиця в Бучі, де російську колону розбила наша артилерія. Прямо на вулиці. Ось як буває– розповів експерт.

Українські військові зупиняли російські колони не лише на ґрунтових дорогах, а й на асфальтованих та бетонних трасах. Саме опір Сил оборони України, застосування артилерії та удари по техніці противника стали важливими чинниками зриву російського наступу на столицю.

Крім того, Трамп не вперше повторює історію про багнюку. Ще в серпні 2025 року CNN зверталася до Білого дому з проханням пояснити походження цієї версії.

Представник американської адміністрації надіслав журналістам посилання на публікації, які мали б підтверджувати слова президента. Однак, за інформацією, наведеною Тизенгаузеном, у цих матеріалах не було підтверджень того, що російську армію зупинила саме зміна маршруту.

Навпаки, відповідні повідомлення містили дані про просування російських військ дорогами та трасами, де вони зазнавали українських ударів.

Якщо росіяни могли захопити Київ за кілька днів, але їм завадили якийсь генерал і багнюка, то чому вони не взяли розумного генерала й не почали наступати знову прекрасними бетонними дорогами? Це риторичне запитання. Ми всі знаємо відповідь. І Трамп, до речі, теж знає– заявив Тизенгаузен.

Такі пояснення американського президента зміщують увагу з українського опору на нібито випадкові помилки російського командування. На думку політексперта, це знецінює дії українських захисників, які зірвали початкові плани Кремля щодо швидкого захоплення столиці.

Москва зближується з Іраном і КНДР

Росія продовжує розвивати співпрацю з державами, які перебувають у конфронтації із Заходом. Одним із важливих напрямків залишається Іран, де відбувся візит очільника російського МЗС Сергія Лаврова.

Після переговорів міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що Москва й Тегеран ще ніколи не співпрацювали настільки тісно. Це пролунало після слів Дональда Трампа, який напередодні применшував масштаби російської допомоги Ірану.

Лавров прилетів до Ірану, і разом зі своїм колегою вони передали великий привіт Дональду Трампу. Глава МЗС Ірану заявив, що Росія та Іран ніколи не співпрацювали так тісно. А Трамп напередодні розповідав, що Росія практично не допомагає Ірану. Ось виявляється, як усе насправді– зазначив Тизенгаузен.

Поглиблення політичної та військової співпраці Росії з Іраном має значення не лише для війни проти України. Воно також впливає на ситуацію на Близькому Сході, де Вашингтон намагається стримувати іранський вплив.

Ще одним важливим партнером Кремля залишається Північна Корея, яка постачає Росії боєприпаси та військових для участі у війні. Водночас навколо стану здоров'я північнокорейського керівника Кім Чен Ина знову поширилися суперечливі повідомлення.

Зокрема, у медіа з'явилися чутки про його нібито госпіталізацію до Китаю після крововиливу в мозок. Підтвердження цим повідомленням не було, а північнокорейське державне агентство 20 жовтня опублікувало фотографії Кім Чен Ина разом із дружиною на виставці одягу та взуття, яку він, за офіційними повідомленнями, відвідав напередодні.

Питання щодо його здоров'я виникали й раніше. У 2024 році південнокорейська розвідка повідомляла про можливі хронічні захворювання керівника КНДР, однак це не дає підстав робити висновки щодо нинішнього стану його здоров'я.

Тизенгаузен звернув увагу й на закритість північнокорейської системи влади. Навіть у разі зміни керівництва КНДР політика Пхеньяна щодо Росії може зберегтися, оскільки важливі рішення залежать від вузького кола представників правлячої династії та військово-політичного керівництва.

Серед можливих наступників Кім Чен Ина експерт згадав його сестру Кім Йо Чжон, яка вже відіграє помітну роль у політичній системі КНДР та відома жорсткими заявами на адресу Південної Кореї і США.

Співпраця Росії з Іраном та Північною Кореєю, на думку Тизенгаузена, посилює ризики значно ширшого міжнародного протистояння. Обидві держави підтримують Москву, тоді як Кремль продовжує війну проти України та водночас розширює гібридну активність у Європі.

Настав час усьому демократичному світу серйозно замислитися: якщо не об'єднатися й не здолати це диктаторське зло, то Третьої світової війни нам не уникнути– попередив Тизенгаузен.

Поки Москва поглиблює співпрацю з Тегераном і Пхеньяном, адміністрація Трампа продовжує обговорювати економічні поступки Росії. Водночас українські удари по її енергетичній та транспортній інфраструктурі залишаються одним із чинників, що змушують Кремль витрачати ресурси на захист тилу й відновлення пошкоджених об'єктів.

Росія може посилити диверсії у Європі: дивіться відео