Чому Путіну зараз не до миру і що в цій ситуації має робити Україна

Попри це я переконаний, що у найближчі тижні нічого не слід очікувати і насправді не дарма самі ж росіяни називають термін "у листопаді". І на це є кілька причин. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці Андрія Штангрета для 24 Каналу.

популярні відео

По-перше, Путін відчуває себе королем світу, бо ситуація для нього відверто покращилася вперше за останні роки війни: домовленості з Трампом, продаж дизелю та перспектива відновлення обличчя на міжнародній арені – все це має значення. Навіть попри те, що "дизельна угода" є виключно політичним жестом, вона все ще дасть Росії мільярди доларів на продовження цієї війни, а "зайві" кошти у відверто важкій економічній ситуації йому допоможуть.

Є відчуття, що Путін отримав від Трампа наразі все що хотів, в тому числі і тиск на Україну щодо ударів по НПЗ, раптово десь взялись невідомі проблеми з Starlink, які ми в тому числі використовуємо для нашого захисту. І тепер щонайменше до проміжних виборів у США, які заплановані на 3 листопада, Трамп може нічого не чекати від Росії, бо вони не зацікавлені в тому, щоб допомогти йому їх виграти.

Скоріше, вони будуть очікувати і спостерігати на відстані, щоб в потрібний момент скористатись цим у своїх цілях.

Прогнози

По-друге, Путін переконаний, що зможе здолати дух українців ударами вглиб, оскільки успіхів на фронті у нього немає, ба більше ЗСУ за останній час провел одразу кілька успішних операцій і відігнали окупантів на кількох напрямках. Але проблем у небі вони створили нам достатньо багато за останні місяці, а може все стати і ще гірше. Гадаю, причиною цьому може бути новий перехід росіян від реактивних дронів до дешевих крилатих ракет і це справді "тривожний дзвіночок".

Зокрема, нещодавно радник президент Сергій Флеш Бескрестнов повідомляв про нову російську ракету "Філін". Вона швидша, більш маневрена, летить на низьких висотах і несе більшу бойову частину, ніж "Шахед". Ми ще толком не розібрались що робити з реактивними дронами, а тут вже з'являється ця ракета.

Її поява може принести нам багато проблем, то ж тепер ключові питання – як швидко Росія зможе збільшити їхнє виробництво? Та чи готова Україна до нової хвилі терору?

Поки ми не дізнаємось відповіді на ці запитання – Путін буде намагатися нанести Україні найбільшої шкоди ударами по логістиці, енергетичних об’єктах, вузлах і цивільній інфраструктурі. Для наших міст це може обернутись справжнім пеклом з постійними ударами, якщо ми не зможемо їх оперативно перехоплювати і збивати. Якщо у Кремлі відчуватимуть перевагу у повітрі, тоді для чого їм мир?

Третє і, мабуть найважливіше, це можлива тристороння зустріч на саміті 18 – 19 листопада між США, Росією та Китаєм. Я не буду заглиблюватись на саме дно цієї теми, лише хочу зазначити, що цю зустріч ініціює саме Росія, бо їм вона дуже потрібна. Оскільки це можливість для Путіна витягнути максимум з Трампа у присутності Сі. Це можливість Путіна вийти з умовної дипломатичної ізоляції і на найвищому рівні заявити про себе. І це можливість для Росії хоча б ілюзорно, але стабілізувати трохи внутрішні настрої. Бо якщо Путін світиться на таких зустрічах, то може все не так погано? – Подумає якийсь росіянин після заводу перед телевізором в Челябінську. І це лише те, що здається на поверхні. Про що саме будуть говорити лідери та чи відбудеться ця зустріч взагалі – поки невідомо.

У підсумку, хотів би сказати, що наразі у Росії відсутні причини, щоб найближчим часом завершувати війну чи погоджуватись хоча б на якісь поступки. Відповідно вони будуть тягнути час, російські медіа говорили, що в складі російської делегації знову може бути Мединський і розповідати лекції на історичну тему.

Все це може бути. Але ці зустрічі теж потрібні. Якщо вони не призведуть до глобального миру, але стануть початком нового обміну військовополонених, то я вважатиму це вже велике досягнення. І повернення наших бійців додому буде дуже хорошою новиною.

Здається, зараз для України найголовніше це просто запастись терпінням, набиратись сил, доносити свою позицію і спостерігати за тим що відбувається довкола. Для успіху дипломатії поки, здається, не час.