Кушнер відступив, Трамп загруз у переговорах: як Кремль може програти власну гру

Дональд Трамп намагається просувати мирну угоду з Росією, але його команда ризикує зіткнутися з опором не лише в Європі, а й усередині самих США. Поки Вашингтон тисне на Київ через постачання зброї та гарантії безпеки, переговори з Кремлем викликають дедалі більше запитань, а ідея поділити світ за зачиненими дверима нагадує спробу повернутися до політики великих держав за рахунок менших.

популярні відео

Політична аналітикиня та психологиня Волошина пояснила 24 Каналу, чому Джаред Кушнер дистанціюється від переговорів, як спроби Трампа тиснути на Україну можуть вдарити по американських компаніях і чому сценарій нової "Ялти" не має реальних підстав. Також вона розповіла, як європейський оборонний бізнес може стати запобіжником проти поступок Росії.

Ілюзія тиску та чому Кушнер ховається від переговорів

Російська армія не демонструє стратегічних проривів, зазнаючи колосальних втрат за мінімальні територіальні здобутки. Водночас американська сторона не має ані військової присутності в Україні, ані легітимного права вирішувати її долю.

Показовим є візит спецпосланця Трампа Стівена Віткоффа до Осло. За даними української розвідки, він користувався інформацією та картами, наданими російським генеральним штабом.

Це свідчить про глибоку кризу в американських спецслужбах, коли представник президента змушений спиратися на дані країни-агресора. Замість узгодженого спільного документа від США, ЄС та України, Віткофф привіз до Європи лише розмиті обіцянки, що нагадує політичну аферу.

Спроби заблокувати постачання зброї Україні за вже оплаченими контрактами або обмежити роботу комерційних систем зв'язку виходять за межі політичної риторики і переходять у юридичну площину. Колишні високопосадовці США вже вказують на наявність у цих діях ознак державної зради.

Саме тому Джаред Кушнер, зять Трампа, різко дистанціювався від поточних переговорів, пославшись на хворобу. Волошина нагадує, що під час попередньої процедури імпічменту Кушнер та Дональд Трамп-молодший давали свідчення перед великим журі, а керівник виборчого штабу Пол Манафорт отримав реальний тюремний термін.

Розуміючи ризики нової кримінальної справи за змову з російським диктатором, більш обережні представники оточення Трампа уникають прямої участі в сумнівних оборудках.

Повна розмова з Ларисою Волошиною: дивитись відео

Якими будуть наслідки шантажу Трампа?

Шантаж зупинкою постачання зброї має серйозні економічні наслідки для самого американського бізнесу. Європейські країни вже переказали кошти компаніям рівня Lockheed Martin.

Якщо політичне рішення заблокує виконання цих контрактів, американські корпорації зіткнуться з багатомільярдними штрафами та втратою європейського ринку.

Схожа ситуація розгортається навколо Ілона Маска. Хоча управління системою Starshield передано Пентагону, політичні скандали вже б'ють по європейських активах мільярдера. Європейські споживачі та уряди починають сумніватися в надійності його технологій, побоюючись, що в будь-який момент їхня робота може бути заблокована через політичні примхи.

Чому нова "Ялта" неможлива?

Путін відчайдушно прагне легалізувати свої територіальні захоплення через глобальний саміт за участю США та Китаю, намагаючись повторити формат Ялтинської конференції. Проте такий сценарій є неможливим з об'єктивних причин.

У 1945 році Європа лежала в руїнах, легітимних урядів у багатьох країнах не існувало, а на територіях стояли багатомільйонні армії країн-переможниць, які фізично контролювали зони впливу.

Сьогодні ситуація кардинально інша. Ані російських, ані американських військ немає в Києві чи Парижі, щоб диктувати умови суверенним державам із легітимними та міцними урядами.

Спроба лідерів зібратися і "поділити" світ без реального військового контролю над цими територіями виглядає як політичний фарс.

Окремим елементом цього фарсу є заяви Трампа про нібито борг України у розмірі 350 мільярдів доларів. Ця цифра не має жодного економічного підґрунтя. Трамп використовує цю суму роками: раніше він виставляв аналогічний "рахунок" Ангелі Меркель за захист НАТО, а також висував подібні претензії Канаді та арабським монархіям.

Нагадаємо, що заява Дональда Трампа про "борг України на 350 мільярдів доларів" не підтверджена жодними офіційними розрахунками чи кредитними угодами. Трамп регулярно використовує таку тактику "виставлення рахунків" як інструмент політичного тиску на союзників, що підтверджується аналогічними прецедентами з його минулої практики.

Європейський ВПК як головний запобіжник

Найбільш потужним фактором, що ламає плани Кремля щодо розхитування Європи зсередини, стає реальний сектор економіки. Росія активно фінансує політичних маргіналів та популістів (наприклад, Сару Вагенкнехт у Німеччині), які вимагають скорочення військових витрат. Проте ці заклики розбиваються об інтереси великого бізнесу.

Такі гіганти, як Mercedes, Volkswagen та Siemens, вже розгортають виробництво зброї та військової техніки за європейські бюджети. Для місцевих мерів та урядів це означає нові робочі місця, податки та економічне зростання. Скорочення військових витрат означало б закриття цих заводів і втрату прибутків.

Аналогічна ситуація в Італії. Жорстка позиція Джорджі Мелоні пояснюється тим, що Італія є одним із найбільших виробників зброї.

Участь у розробці системи ПРО SAMP/T (яка стає конкурентом дефіцитним американським Patriot) гарантує італійській економіці мільярдні контракти по всьому світу. Навіть чеський політик Андрей Бабіш, який раніше демонстрував пропутінські погляди, змінив риторику, оскільки чеські заводи отримали масштабні замовлення на виготовлення озброєнь.

Реальний бізнес із реальними бюджетами формує потужне лобі, яке не дозволить політикам-популістам зруйнувати їхні економічні перспективи заради поступок Росії. Саме тому українцям варто спиратися на об'єктивні факти та економічні реалії, а не на інформаційний шум та залякування з боку політиків, які втрачають реальний вплив на ситуацію.