Кому Шиффрін подарує титул? Прев’ю Кубку світу-2026/27 з гірських лиж

У передостанній вікенд жовтня на Реттенбахському льодовику в австрійському Зольдені традиційно стартує новий, 61-й сезон Кубку світу з гірських лиж. Як і зазвичай, сезон відкривають гіганти: у суботу, 24 жовтня на старт вийдуть жінки, наступного дня – чоловіки.

Після цього в Кубку світу наступить вже звична тритижнева пауза, далі – слаломи в Леві та Гурглі. Після цього чоловічий і жіночий Кубки світу розділяться та відправляться на північноамериканське турне. У чоловіків воно триватиме два тижні (етапи в Коппер Маунтін і Бівер Крік), у жінок – одразу три (Кіллінгтон, Мон Тремблан і Бівер Крік). Зазначимо, що жінки повернуться в Кіллінгтон після річної перерви.

Після повернення в Європу на чоловіків чекатиме звичний розклад сезону. Спершу – "Критеріум першого снігу" в французькому Валь д'Ізері, потім – традиційне італійське різдвяне турне: Валь Гардена, Альта Бадія, Мадонна ді Кампільо та Борміо.

Класичний вечірній слалом у Мадонна ді Кампільо після двох поспіль сезонів проведення на початку січня повертається на своє звичне місце в календарі – на кінець грудня, напередодні Різдва (23 грудня). Після річної паузи повертається в календар Кубку світу Борміо, який у минулому сезоні приймав чоловічі змагання зимової Олімпіади, а не рядовий кубковий етап.

Також варто зазначити, що слалом у Альта Бадії (21 грудня) цього сезону вперше буде вечірнім. Новорічна пауза, як і різдвяна, буде максимально короткою: вже 2-3 січня – етап у Краньській Горі.

instagram.com/fisalpine

Після січневої класики чоловіки завітають на слалом у Шамоні, який буде останнім стартом перед чемпіонатом світу-2027 у швейцарській Кранс Монтані (1 – 14 лютого). Одразу після мундіалю – етап у Гарміш-Партенкірхені. В останні роки він був одним із найбільш проблемних у календарі через надмірно теплу погоду. Легендарному "Кандахару" загрожувало зникнення з календаря Кубку світу, проте зрештою ухвалили менш радикальне рішення – перенести етап з кінця січня на кінець лютого.

Наприкінці сезону спортсмени повернуться в США – фінал Кубку світу пройде з 20 до 25 березня у Сан Веллі (США).

Що стосується жінок, то варто відзначити появу в календарі двох нових локацій. Перша – це австрійський Гозау, який прийме технічний етап 28-29 грудня. Де-факто ця локація просто замінила Лінц, і тепер вона чергуватиметься у календарі з Земмерінгом у цей часовий слот.

Інша нова локація – норвезький Нарвік, арена чемпіонату світу 2029 року. Жінки завітають туди наприкінці сезону (12-13 березня) на швидкісний етап. Шведський Оре перекочував із жіночого Кубку світу в чоловічий, натомість жінки у перший вікенд березня завітають у Сольдеу (Андорра).

instagram.com/fisalpine

В цілому, як для сезону чемпіонату світу чи Олімпіади, кубковий сезон дуже насичений: 40 гонок у жінок і 43 – у чоловіків. При цьому, дисбаланс у бік технічних дисциплін зберігся: 22 (10 слаломів і 12 гігантів) проти 18 (по 9 швидкісних спусків і супергігантів) у жінок і 23 (12 слаломів і 11 гігантів) проти 20 (по 10 швидкісних спусків і супергігантів) у чоловіків.

При цьому, по ходу сезону цей дисбаланс лише посилюватиметься, оскільки швидкісні види більш чутливі до проблем із погодою. Кидається в очі те, що якщо раніше супергігант був найбільш рідкісною дисципліною в Кубку світу, то тепер і у чоловіків, і у жінок стартів у цій дисципліні заплановано стільки ж, скільки і в швидкісному спуску.

Дійові особи

Чоловіки

Чемпіон і його свита

У статусі чинного чемпіона Кубку світу до старту нового сезону підходить Марко Одерматт, який неодмінно завойовує Великий кришталевий глобус уже 5 сезонів поспіль. Пік його домінування припав на 2023-2024 роки: у сезоні-2022/23 були набрані феноменальні 2042 очка, а в наступному сезоні Марко видав неймовірну серію з 12 поспіль перемог у гіганті.

Марко Одерматт Getty Images

Після цього блиск швейцарця став трохи менш яскравим. При чому, регрес помітний, перш за все, саме у гіганті, де в минулому сезоні Одерматт вперше за 5 років не взяв Малий Кубок світу. Дуже часто у гірськолижників із віком спеціалізація зміщується з технічних дисциплін у бік швидкісних, і, схоже, саме цю трансформацію проходить і Марко.

Цілком імовірно, в новому сезоні темп набору Одерматтом очок у гіганті продовжить знижуватися, проте чи дасть це шанс суперникам у боротьбі за Великий кришталевий глобус (ВКГ)? Навряд чи. По-перше – для цього потрібно, щоби темп набору не просто знизився, а просів радикально, чим поки що не пахне. По-друге – наразі на горизонті не видно гірськолижника, здатного реально кинути виклик гегемону.

Підготовка до нового сезону в Марко не була ідеальною: наприкінці серпня у нього були м'язові проблеми, через які він пропустив перший тиждень тренувального збору в Південній Америці. Проте навряд чи це ті проблеми, які зможуть зупинити Одерматта на шляху до шостого поспіль ВКГ.

Читайте також : Новий король засніжених схилів. Одерматт – головна зірка чоловічих гірських лиж

Одним із найнебезпечніших суперників для Марко може стати його партнер по команді, Лоїк Мейяр, який у минулому сезоні став олімпійським чемпіоном у слаломі. Проте для того, щоби реально претендувати на ВКГ, йому потрібно додати в супергіганті та уникнути звичного слабкого старту сезону.

Ще одна потенційна загроза – герой Олімпіади-2026 Франьо Фон Алльмен, який в Італії завоював одразу три золота. Поборотися за ВКГ йому може завадити вузька спеціалізація – він ходить лише дві швидкісні дисципліни. Проте завоювати Малий Кубок світу як у супергіганті, так і в швидкісному спуску йому цілком під силу.

Читайте також : Фон Алльмен міг завершити кар'єру в 17 років через смерть батька, а став першим дворазовим чемпіоном Олімпіади-2026

Є у складі збірної Швейцарії й ще один сильний швидкісник – Алексі Монне, хоча для нього минулий сезон виявився трішки слабкішим за попередній. Наприкінці весни він пропустив близько двох місяців через травму, проте це було надто давно для того, щоби серйозно вплинути на підготовку до нового сезону. Не списуємо з рахунків і досвідченого Стефана Рогентена, який більше тяжіє до супергіганта.

А ось із технічними видами у швейцарців усе гірше. Окрім Мейяра, варто виділити чистого слаломіста Тангі Нефа. Решту команди складають ветерани – Томас Тумлер, Лука Ерні, Рамон Ценхойзерн так інші спортсмени, чий пік кар'єри вже у минулому.

Норвежці знову без Кілде

Збірна Норвегії в новому сезоні знову буде змушена обходитися без своєї легенди, Александера Омодта Кілде, який отримав нову важку травму: за 10 днів до старту сезону порвав ахіллове сухожилля. Зважаючи на 34-річний вік бойфренда Мікаели Шиффрін і його неймовірно важке повернення після попередніх травм, з великою часткою ймовірності, це може означати завершення кар'єри. Та навіть якщо Кілде вирішить спробувати повернутися – важко повірити в те, що він знову вийде на топовий рівень.

За відсутності Александера у швидкісних видах норвежці сподіватимуться на прогрес Фредріка Мьоллера, якого неодноразово називали спадкоємцем Александера. Минулий сезон для нього вийшов неповноцінним через дві травми, проте вони були не надто серйозними, і не впливали на підготовку до нового сезону. Тому принаймні в супергіганті скандинави можуть розраховувати на топові результати. Окрім Мьоллера, у швидкісних видах норвежці можуть надіятися хіба що на Адріана Смізета Сеєрштеда.

Головні ж сили Норвегії зосереджені в технічних видах. Багаторічний лідер команди, Хенрік Крістофферсен, у міжсезоння змінив марку виробника лиж – він завершив співпрацю з брендом Марселя Хіршера Van Deer і тепер виступатиме на Head. Не виключено, що це призведе до зростання результатів ветерана, оскільки 4-річна співпраця Хенріка з Van Deer супроводжувалася перманентним невдоволенням інвентарем і нездатністю повною мірою до нього адаптуватися.

Хенрік Крістофферсен Getty Images

Атле Лі Макграт у минулій кампанії пережив болісне розчарування на Олімпіаді-2026, проте видав свій найкращий кубковий сезон у кар'єрі: 3 місце в загальному заліку та МКГ у слаломі. Знову фінішувати у топ-3 генеральної класифікації йому цілком під силу, проте для боротьби з Одерматтом виступів лише у 2 дисциплінах недостатньо.

Уже років 5 уся чоловіча слаломна еліта вкрай нестабільна, і білою вороною в цій компанії є Тімон Хауган, який практично не випадає з топ-10 і дуже рідко сходить із дистанції. Трохи більше потраплянь на подіум – і МКГ у слаломі буде його.

Весь минулий сезон через травму сухожилля коліна пропустив Александер Стеен Ольсен. Підготовку до нового сезону зірковий гігантист розпочав ще наприкінці квітня, тому до нової зимової кампанії повинен підійти в оптимальній формі. Також чекаємо прогресу від чинного чемпіона світу серед юніорів у гіганті, Расмуса Баккевіга.

Кризова Австрія

Непрості часі переживає збірна Австрії. Все могло би бути ще гірше, якби не передумав завершувати кар'єру багаторічний лідер команди Вінсент Кріхмайр. Тому від 35-річного ветерана можна чекати чергової порції солідних результатів у швидкісних видах.

Вінсент Кріхмайр Getty Images

Тепер до швидкісників можна відносити і Марко Шварца, який вирішив відмовитися від виступів у слаломі в новому сезоні. До свого розриву хрестоподібної зв'язки коліна австрієць був абсолютним універсалом і навіть всерйоз боровся з Одерматтом за загальний залік Кубку світу. Проте зараз ветерану доводиться миритися з тим, що ці часи уже навряд чи колись повернуться.

Минулий сезон виявився найкращим у кубковій кар'єрі сенсаційного героя ЧС-2025, Рафаеля Хаазера. Він також здатен (хоч і не стабільно) демонструвати сильні результати у швидкісних дисциплінах, а також у гіганті.

Втім, головною надією Австрії в гіганті буде не Хаазер, а Штефан Бреннштайнер, який на старті минулого сезону боровся на рівних із Одерматтом. Зважаючи на вузьку спеціалізацію австрійця, в загальному заліку ловити йому нічого, проте в гіганті можна навіть за МКГ поборотися, особливо враховуючи, що Одерматт у цій дисципліні уже кілька років регресує.

Штефан Бреннштайнер Getty Images

А ось зі слаломом у Австрії можуть виникнути величезні проблеми. Попри перемогу в Кітцбюелі, Мануель Феллер у минулому сезоні був дуже нестабільним. В міжсезоння посилилися проблеми зі спиною, довелося робити операцію. До повноцінних тренувань на снігу ветеран повернувся лише на початку жовтня, тому оптимальної форми на старті сезону чекати від нього не варто.

Італія

У збірної Італії головні надії традиційно пов'язані зі швидкісними видами. Тим більше, що багаторічний лідер команди, Домінік Паріс, вирішив відкласти завершення кар'єри ще щонайменше на рік. У минулому сезоні він зумів уникнути традиційного провалу на старті сезону, проте головні успіхи все одно прийшлися на його кінцівку.

Втім, головною надією Італії тепер буде не Паріс, а Джованні Францоні. Колись дуже перспективний юніор у минулому сезоні нарешті почав виправдовувати всі видані йому аванси, і виріс у зірку швидкісних видів першої величини. Наприкінці минулого сезону Францоні навіть пробував свої сили в гіганті, що говорить про його амбіції в загальному заліку. Також здатні видавати сильні результати у швидкісних видах досвідчені Маттіа Кассе та Флоріан Шидер.

Джованні Францоні Getty Images

А ось із технічними видами в італійців справи традиційно гірші. Головні надії пов'язані з Алексом Вінатцером, який був дуже сильним у першій половині минулого сезону, коли часто видавав геніальні заїзди в других спробах. При чому, успіхів він досягав здебільшого в гіганті, хоча ще кілька років тому був чистим слаломістом. А ось багаторічний гігантист №1 "Скуадри Адзурри", Лука Де Аліпрандіні, нагадує про себе дедалі рідше.

Зміна поколінь у збірній Франції

Збірна Франції перебуває у процесі зміни поколінь. Завершив кар'єру багаторічний лідер команди, Алексі Пінтуро. На зміну йому приходять два дуже талановиті гігантисти – Флавіо Вітале і Альбан Елезі Каннаферіна. Останній на 2 роки старший, і в минулому сезоні в Шладмінгу вже добрався до першого в кар'єрі подіуму на Кубку світу. Альбан працює над розширенням своєї спеціалізації в сторону швидкісних видів, тому може вирости в серйозного претендента на загальний залік. Утім, це віддалена перспектива, яка навряд чи буде актуальною вже в новому сезоні.

Ну а тут і зараз головна подія міжсезоння для французів – повернення після півторарічної паузи, пов'язаної з важкою травмою, Сіпрієна Сарразена. Проте чи здатен буде зірковий швидкісник повернутися на свій піковий рівень у 32-річному віці після такої тривалої паузи – велике запитання. За відсутності Сарразена головною надією Франції у швидкісних видах був Нільс Аллегр, проте це рівень лише періодичних потраплянь у топ-10.

Сіпрієн Сарразен instagram.com/cyprien_sarrazin

Дуже сильною зараз є слаломна збірна Франції. Клеман Ноель за потенціалом залишається слаломістом №1 у світі, проте стабільності йому дуже бракує. У ті дні, коли француз уникає помилок, боротися з ним вкрай важко.

В минулому сезоні в топового слаломіста в 26-річному віці виріс і Пако Расса, який здобув 2 перемоги на Кубку світу. Роком раніше схожий якісний скачок здійснив і Стівен Ам'єз, проте він безліч разів перегорав у важливі моменти і втілити свій потенціал у топові результати так і не зумів. У минулому сезоні Ам'єз уже був далеким від того рівня, і питання в тому, чи не стане Расса таким же "one-year wonder".

Інші

За межами топових збірних також достатньо гірськолижників, здатних боротися за найвищі місця. Перш за все, йдеться про Лукаса Бротена, який у минулому сезоні став олімпійським чемпіоном і володарем МКГ у гіганті. Бразилець норвезького походження також фінішував другим у загальному заліку Кубку світу. Проте без участі в швидкісних видах боротися з Одерматтом практично нереально, а Бротен у той бік поки що навіть не дивиться. Тим не менш, і у слаломі, і в гіганті Лукас на топовому рівні, і здатний у технічних дисциплінах боротися за будь-які нагороди.

Читайте також : Лукас Бротен – новий герой Бразилії: складне дитинство, завершення кар’єри в 23 роки та історичне золото Олімпіади

Не найкращі часи переживає збірна США. Раян Кокран-Зігле все ще здатен кілька разів на сезон піднятися на подіум у швидкісних видах, проте від свого пікового рівня 5-6 річної давнини він уже далекий. У гіганті непогані результати, особливо на старті сезону, демонструє Рівер Радамус. Проте в повноцінного топ-гонщика він так і не виріс, хоча в молодості аванси йому видавалися дуже щедрі.

А ось Едуард Халльберг у минулому сезоні таки почав виправдовувати реноме одного з найперспективніших слаломістів світу. У попередній зимовій кампанії фін уже тричі піднявся на подіум на Кубку світу, перша перемога також виглядає цілком реальною метою. Проте для боротьби за МКГ стабільності йому поки що дуже помітно бракує.

Едуард Халльберг instagram.com/eduard.hallberg

Невдалим був минулий сезон для Лінуса Штрассера, проте німецький слаломіст ще не в тому віці, щоби списувати його з рахунків. Боротися за подіум він усе ще здатний, особливо на класичних січневих етапах. Помітно додали в минулому сезоні бельгійці – гігантист Сем Мас і слаломіст Арман Маршан. Останній у минулому сезоні добрався до свого першого в кар'єрі подіуму на Кубку світу, не виключено, що в новому сезоні це вдасться і Масу.

А ось хто в минулому сезоні здав, так це збірні Словенії та Хорватії на чолі зі своїми лідерами, досвідченими гігантистами Жаном Краньєцом і Філіпом Зубчічем. Після блискучого сезону-2024/25 здав словенський швидкісник Міха Хробат, помітний регрес і в хорватського слаломіста Самуеля Колеги. Шкода, оскільки кілька років тому Хорватія була однією з найбільш прогресуючих малих збірних у чоловічому Кубку світу.

Чех Ян Забистран у минулому сезоні сенсаційно виграв супергігант у Валь Гардені, проте той успіх був випадковим: окрім цього, на його рахунку не було жодного потрапляння навіть у топ-10. Роком раніше Альберт Попов несподівано виграв слалом у Мадонна ді Кампільо, проте минулий сезон болгарський слаломіст провалив: лише одне потрапляння у топ-10, і те – скромне 9 місце на старті сезону в Гурглі.

Ян Забистран Getty Images

А ось 32-річний швед Крістоффер Якобсен свою здатність періодично видавати топові результати в слаломі, схоже втратив: за весь минулий сезон у нього лише одне потрапляння в очки – 13 місце в Кітцбюелі. Не може повернутися на свій найкращий рівень і андорський гігантист Жоан Верду.

Періодично здатні дивувати високими результатами канадські швидкісники, Кемерон Александер і Джеймс Кроуфорд. Втім, у минулому сезоні їм це вдавалося нечасто. Після завершення кар'єри Дейва Райдінга тягар лідерства у збірній Великої Британії повинні брати на себе Лорі Тейлор і Біллі Мейджор. Минулий сезон показав, що вони до цього вже готові – багаторічного лідера команди вони обігрували неодноразово.

Другу спробу повернутися у великий спорт робить легендарний Марсель Хіршер, який дуже довго відновлювався після розриву хрестоподібної зв'язки коліна в грудні 2024 року. В успішності повернення 8-разового володаря ВКГ є великі сумніви: нещодавно він тренувався зі збірною Австрії та зрозумів, що до конкуренції рівня Кубку світу поки що не готовий. Тому в Зольдені ми представника Нідерландів не побачимо. Втім, враховуючи наявність у нього вайлд-кард, бодай кілька разів на старт гонок Кубку світу Марсель, напевно, таки вийде, навіть якщо готовність буде далекою від оптимальної.

Жінки

Чемпіонка та її свита

У жінок у статусі чинної чемпіонки Кубку світу до старту сезону підходить Мікаела Шиффрін. Тим не менш, її шанси захистити титул після недавніх заяв виглядають невисокими. На початку жовтня американка шокувала всіх повідомленням про те, що у новому сезоні планує обмежити свої виступи в коронній дисципліні, слаломі, та буде більше уваги приділяти швидкісним видам.

Мікаела Шиффрін Getty Images

І, відверто кажучи, таке рішення виглядає як вистріл у власне коліно в боротьбі за ВКГ. Так, у багатьох гірськолижників із віком спеціалізація зміщується з технічних видів у бік швидкісних, і можна було би сказати, що Шиффрін вирішила зіграти на випередження.

Та проблема в тому, що у Мікаели в останні роки відбувалися якраз зворотні процеси – вона ставала дедалі більш вузькоспеціалізованою слаломісткою. В гіганті була майже 2-річна серія без подіумів, а візити на швидкісні траси ставали дедалі більш невдалими. Натомість з точки зору слалому минулий сезон був чи не найкращим у кар'єрі: олімпійське золото плюс 9 перемог і 1 друге місце в 10 стартах на Кубку світу.

Так, Шиффрін заявила, що повністю відмовлятися від слалому не планує, проте перші два старти в цій дисципліні – у Леві та Гурглі – вона точно пропустить. А це – викидання на вітер майже гарантованих 200 очок. Зважаючи на те, наскільки малою була перевага Мікаели над найближчими переслідувачами в минулому сезоні, цього може бути достатньо для того, щоби програти гонку за ВКГ, навіть якщо американка швидко схаменеться та повернеться до більш звичної для себе гоночної програми.

Читайте також : Фото Мрії збуваються і не збуваються. Як Мікаела Шиффрін все ж таки закрила олімпійський гештальт

Безумовно, коли йдеться про талант масштабу Шиффрін, не можна відкидати, що вона виграє загальний залік навіть всупереч ось цьому рішенню. Проте значно реалістичнішим виглядає сценарій, за якого Мікі наприкінці сезону залишиться біля розбитого корита: і без великого, і без малих Кубків світу.

Звісно ж, багатьох цікавить доля й іншої легендарної американки, Ліндсі Вонн, яка після свого жахливого падіння на Олімпіаді відмовилася оголошувати про завершення кар'єри. Вона увійшла до складу збірної США на новий сезон, проте, зважаючи на складність травми, повноцінні виступи малоймовірні.

Плани Ліндсі залишаються загадкою: вона планує просто повернутися заради однієї прощальної гонки чи налаштована на повноцінне повернення в спорт? Той факт, що її особистий тренер, Аксель Лунд Свіндал, отримав посаду в збірній Норвегії, є дотичним свідченням того, що повноцінного повернення Вонн у спорт не буде. Принаймні, в сезоні-2026/27.

Читайте також : Фото Повернення "черепашки". Неймовірна історія злетів і падінь легендарної Ліндсі Вонн

Натомість, після річної паузи, пов'язаної з розривом хрестоподібної зв'язки коліна, повертається інша американка, молода та талановита Лорен Масуга, яка стала одним із головних відкриттів сезону-2024/25. Враховуючи те, що тренування на снігу американка поновила лише на початку жовтня, відразу чекати від неї топових результатів не варто, проте набрати оптимальну форму в другій половині сезону та вдало виступити на ЧС-2027 Лорен цілком до снаги.

Ну а головною надією збірної США у швидкісних видах буде Брізі Джонсон. Американка блискуче вміє вистрілювати на чемпіонатах світу та Олімпіадах, проте на Кубку світу в неї досі жодної перемоги. І саме виправлення цього непорозуміння – головне завдання на новий сезон.

Брізі Джонсон Getty Images

Зважаючи на рішення Шиффрін, головною надією збірної США в слаломі часто буде Пола Мольцан. Утім, її перспективи в новому сезоні також є великою загадкою. Бренд Марселя Хіршера, Van Deer, вийшов і на ринок жіночого Кубку світу, і саме Мольцан стала одним із його перших обличь. Зважаючи на те, наскільки важко давалася адаптація до лиж цієї марки тому ж Крістофферсену, потрібно бути готовим до просідання в результатах Поли.

Також здатна періодично видавати сильні результати в технічних видах Ніна О'Браєн. Проте через свій надмірно агресивний стиль їзди вона дуже нестабільна.

Фаворит

У статусі головного фаворита до старту нового сезону підходить Емма Айхер, яка в минулій кампанії нарешті перейшла з категорії молодих і талановитих у когорту зірок топ-рівня. І вже в минулому сезоні вона до останнього боролася з Шиффрін за ВКГ, проте через кілька невимушених помилок наприкінці сезону програла американці 87 очок.

Айхер здатна боротися за перемоги та подіуми в 3 дисциплінах, а наприкінці сезону додала і в гіганті, який завжди був для неї найбільш проблемним видом. Із такою спортсменкою, здатною набирати чимало очок у будь-якому старті, боротися буде важко, особливо, якщо ускладнювати життя самій собі, як це робить Шиффрін. Так, у минулому сезоні в Айхер були проблеми зі стабільністю, вона регулярно припускалася невимушених помилок. Проте для такого універсала навіть це може не стати перешкодою на шляху до ВКГ.

Емма Айхер Getty Images

У технічних дисциплінах Німеччина може розраховувати також на Лену Дюрр. Протягом більшої частини кар'єри вона була чистою слаломісткою, проте в минулому сезоні її спеціалізація змістилася в бік гіганту. Як би там не було, хронічні проблеми з другою спробою нікуди не поділися, тому успіхів у неї значно менше, ніж могло би бути.

Що стосується швидкісних видів, то найкращим у кар'єрі виявився минулий сезон для Кіри Вайлде-Вінкельман, яка замкнула топ-10 загального заліку Кубку світу. Швидкісники часто саме на порозі 30-ліття входять у свій прайм, тому не виключено, що новий сезон для Кіри буде щонайменше не гіршим.

Зіркові італійки

Зіркові італійки також могли би скористатися сумнівним рішенням Шиффрін, проте підходять до сезону не в оптимальних кондиціях. Федеріка Бріньоне після тріумфального виступу на домашній Олімпіаді була змушена достроково завершити сезон – наслідки важкої травми квітня-2025 все ще давали про себе знати.

Федеріка Бріньоне Getty Images

Впливали вони і на підготовку до нового сезону. Наприкінці серпня Бріньоне перенесла ще одну операцію – на цей раз із видалення пластини з травмованої ноги. Підготовка до нового сезону проходить зі значним відставанням від графіку. Федеріка точно пропустить перший етап Кубку світу в Зольдені, під питанням і її участь у північноамериканському турне.

І якщо все обмежиться лише пропуском Зольдена, то у Феде ще будуть шанси втрутитися в боротьбу за ВКГ, а ось відсутність на етапах у Північній Америці стане вироком. Як би там не було, в минулому сезоні Бріньоне довела, що вміє дуже швидко відновлюватися після травм і набирати оптимальні кондиції. Тому блискуча форма в другій половині сезону та успішний виступ на ЧС-2027 – сценарій більш ніж реалістичний.

Читайте також : "Снігова тигриця" здійснила свою мрію. Бріньоне завоювала золото домашньої Олімпіади, на яку могла не потрапити

Що стосується Соф'ї Годжі, то вона у серпні заразилася одразу двома вірусами та страждала від безсилля. Через це італійка була змушена достроково перервати тренувальний збір у Аргентині. Поновила тренування Соф'я лише в середині жовтня. Звісно, ні про який виступ у Зольдені в такій ситуації не могло бути й мови, проте Годжа сподівається набрати оптимальну форму до північноамериканської частини сезону.

Соф'я Годжа Getty Images

Навіть якщо їй це вдасться – шанси поборотися за ВКГ під питанням. Перед стартом минулого сезону Соф'я змінила свою підготовку, і на користь це їй не пішло. Так, Годжа взяла МКГ у супергіганті, проте помітно здала в своєму коронному виді, швидкісному спуску, та не досягла бажаного прогресу в гіганті.

У це міжсезоння італійка повернулася до базових налаштувань у плані тренувальних пріоритетів, проте від гіганту не відмовилося. Які результати це принесе, особливо з урахуванням проблем зі здоров'ям – велика загадка.

Читайте також : Вночі – операційний стіл, зранку – перемога на Кубку світу. Неймовірна історія Годжі у Санкт-Моріці

Є для збірної Італії й позитивні новини – після пропуску минулого сезону через перелом ноги повертається Марта Бассіно, яка поновила тренування ще у березні. Так, часу на підготовку до нового сезону в неї було більше, ніж у будь-кого. Проте не будемо забувати про те, що і до травми кар'єра Марти перебувала на спаді, тому розраховувати на тріумфальне повернення навряд чи варто.

Попри всі проблеми багаторічних лідерів, збірній Італії є на кого розраховувати і окрім них. Лаура Піровано в минулому сезоні розкрилася як гонщиця топ-рівня. Вона виграла останні три швидкісні спуски минулого сезону та забрала МКГ в цій дисципліні. Той факт, що "Лоллі" почала пробувати свої сили в гіганті, говорить про її амбіції у загальному заліку – 7 місця зразка минулого сезону їй, вочевидь, замало. У супергіганті все ще здатна видавати топові результати ветеранка Елена Куртоні.

Лаура Піровано Getty Images

Протягом багатьох років слалом для жіночої збірної Італії був слабкою дисципліною, проте це може змінитися. В минулому сезоні суттєвого успіху в обох технічних дисциплінах досягла Лара Делла Меа, яка почала регулярно потрапляти в топ-10 завдяки своїм рейдам у других спробах.

Ще більше сподівань покладають на вундеркінда, Анну Трокер, яка видала блискучу кінцівку минулого сезону. Спершу вона декласувала суперниць на юніорському чемпіонаті світу в Нарвіку, вигравши гігант і слалом із розгромною перевагою (1,37 і 2,29 секунди відповідно), а потім двічі заїхала в топ-10 на фіналі Кубку світу в Хаф'єллі.

Навряд чи варто розраховувати на те, що 17-річна спортсменка пропишеться у топ-10 на Кубку світу на постійній основі вже в новому сезоні. Проте коли йдеться про талант такого масштабу, то дивуватися не слід нічому.

Цікавим виглядає прогрес по ходу минулого сезону Азі Дзенере. Протягом багатьох років вона не була навіть міцним середняком у гіганті, маючи проблеми з потраплянням до складу збірної. Проте в минулому сезоні вона вперше в кар'єрі потрапила в топ-10 на Кубку світу, почала прогресувати ще й у супергіганті, і наприкінці сезону на домашньому етапі в Валь ді Фасса вперше в кар'єрі заїхала на подіум. Так, Дзенере уже 29 років, проте неможливо заперечувати той факт, що по ходу минулого сезону вона досягнула значного прогресу. І питання в тому, чи досягнула вона стелі своїх можливостей.

Швейцарки без своєї легенди

Збірна Швейцарії вступає в новий сезон без свого багаторічного лідера, Лари Гут-Бехрамі. Втім, жити без легенди команда вже звикла: майже весь свій прощальний сезон Лара пропустила через розрив хрестоподібної зв'язки, і таки вирішила не повертатися в спорт.

За її відсутності лідерські обов'язки більш ніж гідно несла Каміль Раст. Саме вона завдала Мікаелі Шиффрін єдиної в сезоні поразки в слаломі та фінішувала третьою в загальному заліку. В новому сезоні темп набору Раст очок у слаломі може зрости – швейцарка повинна стати одним із головних бенефіціарів змін у гоночній програмі Шиффрін. Тому Каміль варто розглядати як одного із головних претендентів на ВКГ, хоча виступів лише в 2 дисциплінах може виявитися замало.

Каміль Раст Getty Images

Мелані Мейяр у сезоні-2024/25 практично не випадала з топ-10 у слаломі, проте в минулій кампанії її рівень помітно просів. Влітку швейцарка вирішила відмовитися від гіганту та зосередитися на одній дисципліні, сподіваючись на те, що це дозволить бодай повернутися на рівень позаминулого сезону.

Хто ще точно захоче скористатися шансами в слаломі, так це "вічно друга" Венді Холденер, яка по кар'єрі дуже недобрала перемог (лише 2 перемоги при 41 подіумі) саме через Шиффрін. Зараз відкриваються шанси підправити статистику, проте сильних конкуренток більш ніж достатньо.

У швидкісних видах надії, перш за все, на Корінн Сутер, яка в минулому сезоні повернулася на топовий рівень після важкої травми. І боротися за МКГ в обох швидкісних дисциплінах їй точно до снаги. Також у Швейцарії дуже сподіваються на прогрес талановитої Малорі Блан. У минулому сезоні вона вже видавала класні результати в супергіганті (включно з першою в кар'єрі перемогою, здобутою на трасі ЧС-2027 у Кранс Монтані), тепер час розширювати спеціалізацію.

Корінн Сутер Getty Images

Кризові австрійки

Як і чоловіча команда, непрості часи переживає жіноча збірна Австрії. А наступного року стане ще гірше: сезон-2026/27 буде прощальним у кар'єрі Корнелії Хюттер, багаторічного лідера команди в швидкісних видах. Конні явно захоче гучно грюкнути дверима, і її поточний рівень дозволяє сподіватися на те, що австрійці це таки вдасться.

Головною силою команди в минулому сезоні стала Юлія Шайб, яка завоювала МКГ у гіганті. У попередній кампанії Юлія здобула одразу 5 перемог, проте, якщо Федеріка Бріньоне повернеться на свій піковий рівень, то повторити такий результат буде дуже непросто.

Юлія Шайб Getty Images

Зіркова слаломістка Катаріна Лінсбергер у розпал минулого сезону порвала хрестоподібну зв'язку та із запізненням розпочала підготовку до нового сезону. Етап у Зольдені вона пропустить.

На щастя для Австрії, ще до травми Лінсбергер раптово дуже додала Катаріна Труппе. Ще наприкінці сезону-2024/25 вона здобула свою першу перемогу на Кубку світу, а в минулому сезоні, за виключенням першого слалому в Леві, жодного разу не фінішувала нижче 7 місця.

На початку минулого сезону несподівано вистрілила колись суперталановита юніорка (6 золотих медалей ЮЧС за кар'єру – абсолютний рекорд!) Магдалена Еггер, яка тривалий час не могла реалізувати себе через постійні травми. Втім, казка австрійки тривала недовго: в січні вона порвала "хрести" та вибула до кінця сезону. Швидкого повернення на високий рівень чекати не варто. Не списуємо з рахунків і ще одну талановиту австрійку, якій кар'єру зіпсували травми – гігантистку Стефані Бруннер.

Інші

З представниць малих збірних також є чимало зірок, здатних боротися за найвищі досягнення в новому сезоні. Еліс Робінсон у попередній кампанії раптово дуже додала в супергіганті, що зробило її претенденткою на загальний залік. Проте давня проблема новозеландки, глибокий спад форми в середині сезону, нікуди не поділася, тому в генеральній класифікації вона лише замкнула топ-5.

Еліс Робінсон Getty Images

Ймовірно, чогось схожого варто чекати й у новому сезоні. Проблема зі спадом форми в розпал сезону настільки давня та систематична, що вирішити її якимось чином буде дуже важко.

Суперталановита Лара Кольтурі на старті минулого сезону вже виросла в повноцінну зірку першої величини. Проте довго протримати пікову форму не вдалося: всі 4 потрапляння на подіум трапилися ще до нового року. Сподіваємося, свої помилки албано-італійка виправила – тоді вона може стати серйозним претендентом на загальний залік.

Лідером збірної Швеції залишається гігантистка Сара Хектор, яка все ще здатна боротися за МКГ у своїй профільній дисципліні. Втім, час зміни поколінь вже наступив: Хектор уже 34 роки, зіркова слаломістка Анна Свенн-Ларссон ще на рік старша.

Сара Хектор x.com/fisalpine

Проте талановите молоде покоління в особі Ханни Аронссон-Елфман і Корнелії Елунд поки що не поспішає переймати лідерські обов'язки в команді. Остання до того ж за 10 днів до старту сезону неприємно впала під час тренування у Валь Сеналес: струс мозку, забої плеча, руки та спини. Тим не менш, Елунд налаштована виступити в Зольдені. Періодично здатна видавати сильні виступи і вкрай нестабільна Естель Альфан.

Головним розчаруванням минулого сезону стала Зрінка Лютіч, яка з тріском провалила захист титулу володарки МКГ у слаломі. При цьому в гіганті вона залишилася на своєму попередньому рівні. Чи вдасться хорватці вирішити свої проблеми? Впевненості в цьому немає ніякої, оскільки жодних об'єктивних причин для такого провалу не було. Під стать їй виступала й інша хорватка, Леона Попович. Втім, її невдачі бодай можна пояснити проблемним поверненням після важкої травми.

Іменита гігантистка Валері Греньє в минулому сезоні здобула свою третю перемогу на Кубку світу, при цьому вперше перемігши не в своїй улюбленій Краньській Горі. Підготовка до нового сезону в канадки пройшла не ідеально: у вересні під час тренування в Південній Америці вона отримала травму грудинно-ключичного хряща.

Після завершення кар'єри Тесси Ворлі непрості часи переживає збірна Франції. Рятівником команди стала Романа Мірадолі, яка вийшла на топовий рівень у супергіганті. Втім, у 32-річному віці на ще один якісний крок вперед навряд чи варто розраховувати.

Зіркова сноубордистка Естер Ледецка в міжсезоння змінила всю свою тренувальну команду. Вона припинила співпрацю з Томашем Банком і Францом Гампером, під керівництвом яких тренувалася протягом 10 років. Їх замінили Карлхайнц Піхлер і Гернот Грассер. Які результати це принесе – покаже новий сезон.

Естер Ледецка Getty Images

В одноосібні лідери збірної Норвегії вибралася Кайса Вікхофф Лі, якій під силу поборотися за МКГ в супергіганті. Не забуваємо також про "вічно другу/четверту" гігантистку Теа Луїзу Стьєрнесунд. При чому, на неї варто звернути особливу увагу вже у Зольдені: приємно дивувати на відкритті сезону – давня традиція норвежок, яку неодноразово підтримувала і сама Теа Луїза.

В минулому сезоні свою другу молодість переживала Марина Гонсєніца-Даніель, проте казка перервалася розривом "хрестів". Втім, полячка ризикнула не робити операцію, що значно скоротило терміни відновлення.

Дженіфера Германе в минулому сезоні доволі успішно повернулася після аналогічної травми та почала знову потрапляти в топ-10. Втім, для талановитої латвійки це далеко не стеля можливостей, тому в новому сезоні чекаємо від неї подальшого прогресу. Вже багато років у Фінляндії чекають прориву на якісно новий рівень від Рози Похйолайнен, яка колись подавала великі надії. Дуже здала чешка Мартіна Дубовска, яка не здатна видавати сильні результати навіть у своєму улюбленому Леві.

Однією з головних інтриг нового сезону буде повернення на Кубок світу після майже трирічної паузи Петри Влхової, яку ми побачимо на старті вже у Зольдені. Втім, відновлення після розриву "хрестів" у неї вийшло настільки довгим і проблематичним, що чекати від зіркової словачки подвигів не варто – ще рік тому здавалося, що її кар'єра взагалі завершена.