Польща має бути присутньою на всіх ключових форумах, де вирішується доля Європи - Сибіга

Він наголосив, що Польща має бути представлена на всіх ключових міжнародних форумах, де ухвалюють рішення щодо майбутнього континенту.

Про це глава української дипломатії написав у статті, оприлюдненій 11 листопада з нагоди Дня незалежності Польщі на шпальтах польського видання , передає Укрінформ.

«Я переконаний, що українсько-польський союз формуватиме новий економічний та безпековий лад у Європі. Це новий європейський двигун, і його енергія рухатиме Європу вперед. Це також означає, що Польща має бути присутньою на всіх ключових форумах та у найважливіших форматах, де вирішується доля Європи», – заявив глава МЗС України.

Він підкреслив, що повномасштабна російська агресія змінила уявлення України про справжніх партнерів і значення міжнародної солідарності. У цьому контексті він відзначив роль Польщі, яка підтримувала Україну не лише після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, а й від перших років російської агресії у 2014 році.

Міністр згадав, як тоді, працюючи в центральному апараті МЗС у Києві, отримав телефонний дзвінок від поляка, який просто запитав, чим може допомогти Україні. За словами Сибіги, цей епізод назавжди залишився в його пам'яті як свідчення того, що українці не самотні.

Читайте також: Сибіга: Головування Франції у G7 сприяло посиленню міжнародної підтримки України

Він також подякував польським родинам, які після початку повномасштабної війни надали притулок українцям, а також польській державі за підтримку, яка, за його словами, допомогла Україні вистояти. Водночас глава МЗС наголосив, що Україна не хоче залишатися лише отримувачем допомоги, а прагне бути рівноправним партнером, який робить власний внесок у розвиток і безпеку Польщі.

Як приклад такого партнерства Сибіга навів економічну діяльність українців у Польщі. За його даними, у 2025 році внесок українців, які знайшли в країні притулок від російської агресії, становив близько 2,4% польського ВВП. Від початку повномасштабного вторгнення вони заснували в Польщі понад 123 тисячі підприємств. Майже кожне десяте нове індивідуальне підприємство, зареєстроване в Польщі у 2022–2025 роках, було створене громадянами України.

Міністр також звернув увагу на зростання кількості українців, які працюють у Польщі та сплачують соціальні внески. За його словами, кількість громадян України під тимчасовим захистом із січня до вересня 2026 року скоротилася приблизно на 11% – із 966 тисяч до 859 тисяч. Водночас кількість українців, які сплачують внески до Управління соціального страхування Польщі (ZUS), за рік зросла приблизно на 10% і перевищила 910 тисяч. Лише цього року українці перерахували до ZUS 7,4 млрд злотих (близько 2 млрд євро). За його словами, ці показники свідчать про поступовий перехід від гуманітарної допомоги до повноцінного економічного партнерства.

Окрему увагу глава української дипломатії приділив перспективам торгівлі та інвестицій. За його даними, у 2025 році товарообіг між Україною та Польщею становив близько 76 млрд злотих. Польський експорт до України сягнув майже 57 млрд злотих, що майже вдвічі більше, ніж у 2021 році. Україна стала сьомим за величиною ринком збуту польських товарів.

Позитивне торговельне сальдо Польщі у торгівлі з Україною торік перевищило 37 млрд злотих. За перші вісім місяців 2026 року польські компанії експортували до України товарів на 41 млрд злотих, а позитивне сальдо становило 28,5 млрд злотих.

На думку Сибіги, дві країни мають виходити за межі звичайного торговельного обміну та розвивати спільне виробництво, створювати підприємства й разом виходити на світові ринки. Для цього необхідно вдосконалювати прикордонну інфраструктуру, спрощувати митні процедури та не дозволяти політичним суперечкам ставати перешкодою для економічної співпраці.

Український міністр також закликав польські компанії активніше долучатися до відбудови України не лише як постачальники товарів і послуг, а як інвестори та партнери зі створення спільних підприємств і виробництв.

Серед перспективних напрямів співпраці він назвав енергетику. Зокрема, через польську інфраструктуру компанія Orlen постачає Нафтогазу сотні мільйонів кубометрів природного газу, зокрема американського скрапленого газу. Водночас Україна має найбільші в Європі підземні газосховища, більшість яких розташована на заході країни, поблизу кордону з ЄС. Поєднання польських можливостей імпорту газу з українськими сховищами, за оцінкою Сибіги, може сформувати регіональну систему енергетичної безпеки.

Важливим напрямом він назвав і оборонно-промислову співпрацю. За словами міністра, польське озброєння, зокрема переносні зенітні комплекси «Піорун» і самохідні артилерійські установки «Краб», довело свою ефективність на фронті. Україна ж щодня вдосконалює безпілотні системи та засоби радіоелектронної боротьби безпосередньо в бойових умовах.

«Поєднання польської виробничої бази з українським бойовим досвідом дозволяє створювати в Польщі спільні виробничі підприємства, кваліфіковані робочі місця та продукцію, на яку є попит у всьому світі», – наголосив Сибіга.

Він повідомив, що вже діє спільна українсько-польська робоча група з протидії безпілотникам, а українські фахівці навчають польських військових керувати дронами-перехоплювачами. Міністр також відзначив приєднання Польщі до Антибалістичної коаліції, наголосивши на можливості об'єднання українського досвіду протидії російським ракетам із польським оборонним потенціалом.

Крім того, Україна готова укласти з Польщею угоду Drone Deal, яка має поглибити співпрацю у сфері безпілотних технологій.

Сибіга наголосив, що європейська інтеграція України також відкриває значні економічні та безпекові можливості для Польщі. Членство України в Євросоюзі розширить ринки для польських підприємств та інвесторів, створить нові можливості для регіонів, логістичних центрів і навчальних закладів. За оцінками українських економістів, вступ України до ЄС може збільшити ВВП Польщі приблизно на 0,17%.

Водночас міністр визнав, що українсько-польські відносини мають складні сторінки, зокрема пов'язані з Волинською трагедією. Він наголосив на важливості об'єктивного дослідження минулого, гідного вшанування жертв і поховання загиблих.

За його словами, Україна чує очікування польських родин, які прагнуть встановити долю своїх близьких і гідно їх поховати. Водночас в Україні пам'ятають про українців, які в той самий період загинули або стали жертвами примусових переселень.

Сибіга зазначив, що по обидва боки кордону тривають пошукові та ексгумаційні роботи, а історики відновили регулярний діалог. Він назвав це історичним прогресом і закликав не дозволяти Росії використовувати історичний біль родин для поглиблення розбіжностей між двома народами.

Глава МЗС також звернув увагу на результати липневого опитування CBOS, згідно з яким 75% поляків вважають, що в умовах російської загрози Польща та Україна повинні передусім співпрацювати, а не зосереджуватися на розбіжностях. На його думку, антиукраїнська риторика не повинна перетворюватися на інструмент внутрішньополітичної боротьби, оскільки саме на розкол між двома суспільствами розраховує Москва.

Окремо Сибіга відзначив спільні сторінки української та польської історії, які, за його словами, доводять здатність двох народів разом протистояти російській загрозі. Він згадав перемогу об'єднаних сил під командуванням Костянтина Острозького під Оршею у 1514 році, похід козаків Петра Конашевича-Сагайдачного на Москву у 1618 році, Конотопську битву 1659 року, а також союз Симона Петлюри та Юзефа Пілсудського у 1920 році. Тоді українські військові під командуванням Марка Безручка захищали Замостя від кінноти Будьонного.

Підсумовуючи, український міністр наголосив, що розвиток відносин із Польщею має ґрунтуватися не лише на історичній пам'яті та емоційній солідарності, а й на прагматичному партнерстві, спільних економічних інтересах та відповідальності за безпеку Європи.

«Польська допомога зміцнює українську оборону. Український опір підвищує безпеку Польщі та всієї Європи. Україна вже не лише отримує підтримку у сфері безпеки — вона сама стає її постачальником», – наголосив Сибіга.

Як повідомляв Укрінформ, у Варшаві та інших регіонах Польщі 11 листопада з нагоди Дня незалежності тривають урочисті заходи.