Зарплата для бронювання: як змінився поріг для працівників 2026 року

В умовах воєнного стану та мобілізаційних заходів українські підприємства мають змогу зберегти ключових фахівців завдяки механізму бронювання. Ця процедура дає тимчасову відстрочку від призову працівникам, які забезпечують стабільність економіки та життєдіяльність країни.

Ключовим критерієм для надання та збереження цього статусу залишається офіційний рівень оплати праці. У зв’язку з плановим підвищенням мінімальної зарплати фінансовий поріг для бронювання також зазнав коригувань.

Якою має бути зарплата для бронювання та як змінилися правила

Відповідно до урядової постанови Кабінету Міністрів України № 76 від 27 січня 2023 року (зі змінами та доповненнями), яка регламентує порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану, ключовим показником є прив’язка до трьох мінімальних заробітних плат. Офіційний дохід працівника, якого подають на відстрочку, а також середня зарплата на самому підприємстві не можуть бути нижчими за цей рівень.

Наразі цей поріг становить 25 941 гривню до вирахування податків. Для компаній, які провадять діяльність у визначених прифронтових зонах, встановлено пом’якшений фінансовий поріг у розмірі 21 617,50 гривні.

Разом із цим уряд вирішив змінити правила, за якими підприємствам надають статус критично важливих. Раніше ключову роль відігравали економічні показники (наприклад, обсяги сплачених податків чи виручка). Тепер цей статус залежить не лише від грошей, а й від того, наскільки підприємство дійсно важливе для оборони чи життєдіяльності конкретного регіону та галузі.

Для оборонного комплексу та паливно-енергетичного сектору встановили чітку квоту: вони можуть забронювати до 95% своїх військовозобов’язаних працівників. А ті фахівці, які безпосередньо виготовляють зброю й техніку, виконують оборонні контракти або обслуговують критичну інфраструктуру, підлягають правомочному 100-відсотковому бронюванню.

Щоб усі ці рішення ухвалювалися без затримок, створили спеціальний Координаційний центр. Саме він затверджуватиме галузеві вимоги та розглядатиме заявки від підприємств, яким потрібно збільшити кількість заброньованих людей.

Кого не стосується загальна вимога

Правило щодо індивідуальної зарплати працівника у розмірі 25 941 грн застосовується не до всіх. Законодавство передбачає винятки для цілої низки організацій.

Вимога про високий особистий оклад не поширюється на:

• Державні та комунальні підприємства й установи.

• Компанії, де понад 50% акцій належить державі або громаді.

• Резидентів простору Дія City.

• Релігійні організації.

• Енергетичні компанії, які постраждали через бойові дії.

• Операторів критичної інфраструктури та газорозподільні підприємства.

• Окремі державні структури в галузі енергетики та охорони.

Для цих категорій діє інший підхід. Держава перевіряє не зарплату конкретного працівника, а середній рівень виплат по всьому підприємству. Вона має бути не нижчою за середню зарплату в регіоні або відповідати загальному порогу у 3 мінімальні зарплати. Тобто роботодавець усе одно зобов’язаний тримати загальний фонд оплати праці на належному рівні.

Вплив на приватний бізнес та працівників

Найбільшу увагу до нових розрахунків має проявити приватний сектор, де офіційне окладно-нарахувальне поле нерідко перебуває на межі мінімально допустимих стандартів. Якщо працедавець вчасно не перегляне тарифні сітки та розрахункові відомості, його співробітники ризикують втратити право на відстрочку в автоматичному режимі.

Для бізнесу це створює потребу заздалегідь коригувати фінансові плани та зарплатний фонд, а для самих робітників — контролювати відповідність свого офіційного доходу встановленим державним критеріям.