27 жовтня 2026, 14:18

Переговори без перемир'я: ISW пояснив, чого чекати від Кремля

Президент України Володимир Зеленський вчергове підтвердив готовність до повного або часткового припинення вогню. Проте Володимир Путін продовжує відкидати ідею призупинки бойових дій. Повний текст новини

Автор: 24 Канал

Такі дії свідчать про справжні наміри Кремля. Про це пише ISW у своєму звіті.

Реклама Adv

популярні відео

Що відомо про відповідь Москви?

У неділю, 25 жовтня, Зеленський вкотре наголосив, що Україна готова піти на енергетичне перемир'я або припинення бойових дій у Чорному морі в рамках тристоронніх переговорів між США, Україною та Росією, які мають відбутися 10 листопада в Абу-Дабі.

Проте речник Путіна Дмитро Пєсков у жовтні заявив, що рішення продовжити тристоронні переговори не зобов'язує Росію припинити ведення бойових дій. За його словами, російські війська продовжуватимуть операції проти України.

Помічник президента Росії із зовнішньополітичних питань Юрій Ушаков 25 жовтня сказав, що майбутні тристоронні переговори, ймовірно, стануть лише "пробним заходом".

Таким чином, Москва послідовно відхиляє всі пропозиції щодо припинення вогню, які висувають Вашингтон та Київ. На противагу їй, українські посадовці постійно підтверджують готовність до такого кроку.

Реклама

Нещодавні заяви Пєскова та Ушакова свідчать про те, що позиція Кремля напередодні майбутніх тристоронніх переговорів залишається незмінною: відмова від пропозицій щодо припинення вогню– зазначають аналітики.

Чого прагне Кремль?

ISW зазначає, що нинішня переговорна позиція Кремля щодо війни містить давню вимогу Москви, висунуту ще до початку повномасштабного вторгнення. Йдеться про ультиматум до НАТО повернутися до кордонів 1997 року.

У неділю, 25 жовтня, видання The Telegraph із посиланням на дипломатичні джерела повідомило, що прагнення Росії залучити Європу до мирних переговорів має на меті "домогтися поступок" у питанні розширення НАТО. Аналітики переконані, що Кремль продовжує наполягати на своїх давніх ультимативних вимогах, висунутих у грудні 2021 року. Йдеться про необхідність припинити розміщення військових сил і систем озброєнь у країнах Альянсу, які приєдналися до НАТО після 1997 року, а також надати Росії права вето щодо широкого кола внутрішніх питань НАТО.

Реклама

Кремлівські чиновники неодноразово повторювали свої ультиматуми протягом повномасштабного вторгнення і не демонстрували жодних ознак готовності до компромісу в цьому питанні.

Цілком імовірно, що Кремль знову озвучить ці вимоги під час майбутніх тристоронніх переговорів запланованих на 10 листопада, і може спробувати використати нещодавні поступки з боку США, щоб домогтися додаткових поступок стосовно НАТО та архітектури європейської безпеки, що склалася після завершення "холодної війни"– пишуть в ISW.

Нагадаємо, що у вівторок, 27 жовтня, Володимир Путін вперше з липня 2025 року провів розмову з європейськими партнерами України. Російський диктатор поговорив телефоном із президентом Фінляндії Александром Стуббом та прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре. Політики обговорювали російсько-українську війну.

Останні новини