Неочевидний зв’язок: Олешки, Крим і "переговори" в Абу-Дабі

Тристороння зустріч української, американської та російської делегацій в Абу-Дабі, про яку домовились після санкційних поступок Росії з боку США, і яка й без того була "під питанням", може взагалі не відбутись.

З одного боку, приводом для цього дійсно може послужити потенційна ескалація на Близькому Сході та загальна непослідовність дій Білого дому. Та з іншого, сигнал про фактичну відмову від участі в переговорах вже поступив із Кремля: представник російського диктатора Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що все залежить "від ситуації на полі бою та ситуації в цілому".

Відбулося це на тлі кількох начебто не пов’язаних одна з одною подій, на які, однак, варто звернути увагу.

Відео дня

По-перше, мова про погіршення цієї самої "ситуації на полі бою" для російських окупантів в Україні. Як зазначають військові аналітики, Кремль вже якийсь час намагається згодувати Заходу казку про те, що російська армія "стоїть в кількох кілометрах від Запоріжжя" (Запоріжжя та Херсон росіяни додали як "свої регіони" в Конституцію РФ у жовтні 2022 року).

Та насправді здобути "козирі" у вигляді прориву на Запоріжжя та безпечного сухопутного коридору до Криму росіянам так і не вдалося.

Сюди ж можна додати міжнародний трек – бажання Путіна "забезпечити безпеку Росії", відкотивши "кордони НАТО" на тридцять років назад, "трохи" не збігаються з бажаннями країн-членів Північноатлантичного альянсу.

По-друге, щоб Кремль міг продовжити брехати про свої успіхи, окуповані частини Запорізької області днями відвідав перший заступник керівника путінської адміністрації Сергій Кирієнко. "Інспекція" стосувалась підготовки окупованих територій до зими. Та насправді багато "завдань", які московський куратор нарізав місцевим гауляйтерам, більше відповідали довгостроковій політиці РФ по контролю над захопленим. Зокрема, мова про подальшу глибоку інтеграцію місцевого населення. Приміром, через доступ до медицини та освіти…

І, по-третє, паралельно з усім цим відбувається гуманітарна місія в окупованих росіянами Олешках, щоб врятувати місцевих мешканців від голоду і дати можливість безпечно виїхати тим, хто цього потребує.

На жаль, існують великі ризики, що під прикриттям евакуації з Олешок, росіяни підтягують на лівобережжя Херсонщини свої війська. І після припинення "режиму тиші" Херсон та інші населені пункти правобережжя отримають більше обстрілів і смертей.

Окупанти вже не раз намагались здолати Дніпро, щоб увійти в окремі райони Херсона. І, вочевидь, накопичивши сили, спробують знову. А далі, як кажуть, "справа техніки". Що завадить російській делегації на "переговорах" вимагати собі Херсон, якщо в частині міста будуть російські війська? Риторичне питання.

Як це все пов’язане з потенційними "переговорами"? Одна з пропозиції у "мирному плані" США – створення демілітаризованої зони, яка розділить сторони конфлікту. Зараз Україна готова говорити про території виключно в контексті Донбасу. Але для Росії, якій все одно потрібен сухопутний коридор в Крим, розширення "демілітаризованої зони" на Запорізьку і Херсонську області не виглядають фантастикою.

Зараз здобути "козирі" у вигляді російських військ на підступах до Запоріжжя і в Херсоні не вдалося. Тож, вочевидь, "переговори" доведеться відкласти.

Кремль буде продовжувати війну, щоб здобути згадані переваги.

Тетяна Урбанська

Тексти, опубліковані у розділі «Думки», не обов’язково відображають позицію редакційної колегії УНІАН. Докладніше з нашою редакційною політикою ви можете ознайомитись за посиланням