Видобуток нафти й газу в Арктиці: що вирішила Європа та чого чекати Україні

Чому Брюссель вирішив змінити підхід, чи скористається цим Росія та чи може освоєння арктичних родовищ вплинути на ціни на газ і пальне – розповів 24 Каналу американський адвокат і політичний стратег Юрій Ванетик.

  Adv

У стратегії від 20 жовтня Євросоюз зберіг намір не допустити освоєння арктичних викопних ресурсів. Однак більше не зобов'язується домагатися міжнародної правової заборони на розробку нових нафтогазових родовищ.

Це не означає, що ЄС дозволив буріння в Арктиці або скасував загальну заборону на нього. Йдеться про зміну дипломатичного підходу. Тобто Брюссель більше не наполягає на створенні міжнародного механізму, який мав би зупинити нові проєкти в усьому регіоні.

Як пояснює Юрій Ванетик, Європа розуміє, що переконати всі зацікавлені країни підтримати таку заборону навряд чи вдасться. Серед них – США, Росія та інші держави, які мають власні інтереси в Арктиці.

Реклама

Важливу роль відіграє і Норвегія. Країна наполягає на розвідці родовищ у своїй частині Баренцевого моря, оскільки видобуток на старих родовищах поступово скорочується. Для Європи це питання не лише економічної вигоди, а й надійності постачання енергоносіїв.

Пальне

Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на

Юрій Ванетик

Американський адвокат і політичний стратег

Європі потрібні надійні енергоносії, Норвегія залишається особливо важливим постачальником, і Брюссель розуміє, що Вашингтон, Москва та інші зацікавлені сторони в Арктиці навряд чи підпишуть універсальну заборону.

Чому Арктика цікавить США, Росію та Китай

Арктика важлива не лише через запаси нафти й газу. Контроль над морськими маршрутами, військова присутність, зв'язок, спостереження за північними територіями та доступ до критично важливих мінералів також мають велике значення.

США мають значну частину арктичної території завдяки Алясці й самостійно визначають правила видобутку на своїй території. Зміна позиції ЄС може полегшити діалог Вашингтона з європейськими та норвезькими партнерами. Проте вона не дає американським компаніям нових прав на розробку родовищ.

Реклама

Росія має найдовшу арктичну берегову лінію, розвинену військову інфраструктуру та плани щодо розширення судноплавства Північним морським шляхом. Китай, хоча й не межує з Арктикою, намагається закріпитися в регіоні через інвестиції, наукові проєкти та логістичні партнерства.

На думку Ванетика, суперництво між країнами не обов'язково означатиме боротьбу за нові території. Значна частина родовищ розташована в межах національних юрисдикцій. Більше ризиків створюють суперечки щодо кордонів континентального шельфу, військове використання інфраструктури та посилення присутності флотів у морських коридорах.

Є й суто економічна проблема: наявність покладів ще не гарантує прибуткового видобутку. Арктичні проєкти потребують великих інвестицій, спеціального обладнання, транспортної інфраструктури, страхування та значних витрат на екологічну безпеку.

Чи може Росія виграти від рішення ЄС

Для Росії послаблення європейської кампанії за міжнародну заборону може бути вигідним. Воно робить дискусію про освоєння арктичних ресурсів менш категоричною та потенційно створює сприятливіші умови для російських планів у регіоні.

Реклама

Проте, говорити про реальне посилення російських можливостей поки передчасно. Рішення ЄС не скасовує санкцій, не повертає Росії доступ до західного фінансування та не знімає обмежень на постачання спеціалізованого обладнання.

Для арктичних проєктів це особливо важливо. Адже без технологій, суден, страхування та фінансування реалізувати їх значно складніше.

Арктичні мегапроєкти особливо вразливі до обмежень щодо спеціалізованого обладнання, судноплавства, страхування та платежів– пояснює Ванетик.

До того ж Росія може зіткнутися з посиленням конкуренції. Якщо Норвегія, США та інші країни збільшать постачання енергоносіїв, російським компаніям буде складніше розраховувати на розширення свого ринку.

Для України важливо, щоб зміна європейської політики не стала приводом для обходу санкцій. Особливо ретельно потрібно контролювати посередників і логістичні схеми, які використовують для перевезення російської нафти, зокрема так званий тіньовий флот.

Реклама

Чи вплине видобуток в Арктиці на ціни на газ і пальне

Розраховувати на швидке здешевлення пального чи газу через зміну політики ЄС не варто. Навіть якщо країни активніше візьмуться за арктичні родовища, до початку видобутку можуть минути роки. Спочатку потрібно провести розвідку, отримати дозволи, знайти інвесторів і побудувати необхідну інфраструктуру. Частина проєктів може виявитися економічно невигідною.

У перспективі нові обсяги нафти й газу можуть збільшити пропозицію на світовому ринку та стримати зростання цін. Але багато залежатиме від попиту, вартості видобутку, рішень ОПЕК і ситуації з перевезеннями. На ціну газу також впливатимуть можливості його транспортування та зрідження.

Для США освоєння арктичних ресурсів – радше довгострокова можливість, ніж спосіб швидко знизити ціни на пальне. Власний видобуток може допомогти країні диверсифікувати постачання, залучити інвестиції та створити робочі місця. Але навіть значні внутрішні запаси не захищають американських споживачів від коливань світових цін на нафту.

Реклама

Україна ж не отримає прямого ефекту від можливого розширення видобутку в Арктиці. Для нашої енергетичної безпеки набагато важливіші захист енергетичних об'єктів від російських атак, ремонт електромереж, газосховища, з'єднання з європейськими енергосистемами та стабільний імпорт.

Як зазначає Юрій Ванетик, диверсифікація європейського газового ринку може опосередковано допомогти Україні, адже зменшуватиме залежність Європи від російських енергоносіїв. Але розраховувати на арктичний видобуток як на швидке джерело додаткових ресурсів для України не варто.

До слова, російський проект "Арктик СПГ 2", що перебуває під санкціями, подав позов до суду. Причиною стали незбудовані газовози. Тож російська компанія "Новатек", що керує проектом, вимагає компенсацію у південнокорейського суднобудівника Hanwha Ocean. Йдеться про понад мільярд доларів.