Росія розраховує продати Азербайджану комплекси "Панцирь-С1", – Defence Blog

Росія розраховує досягти домовленості про продаж Азербайджану зенітних ракетно-гарматних комплексів "Панцирь-С1", заявив голова російського регулятора експорту озброєнь Дмитро Шугаєв. Як пише The Defence Blog, це може свідчити про відновлення військової торгівлі між Москвою та Баку.

Як зазначається, директор Федеральної служби з військово-технічного співробітництва Росії Дмитро Шугаєв заявив, що комплекс "Панцирь-С1" має високий попит серед іноземних замовників. Він також висловив переконання, що через певний час Росія та Азербайджан домовляться про його продаж.

Водночас Шугаєв не уточнив, скільки комплексів може придбати Баку, якою може бути вартість угоди та чи розпочалися офіційні переговори. Азербайджан наразі не коментував цю інформацію.

Також російський посадовець повідомив, що країни підписали програму співпраці, яка передбачає допомогу Росії в будівництві нових і модернізації наявних об'єктів для ремонту бронетехніки азербайджанської армії.

Як пише видання, у 2000-х і 2010-х роках Азербайджан придбав значну кількість російської бронетехніки, зокрема близько 100 танків Т-90С, а також приблизно стільки ж бойових машин піхоти БМП-3 і бронетранспортерів БТР-80А.

Що відомо про комплекс "Панцирь-С1"

"Панцирь-С1" – це зенітний ракетно-гарматний комплекс малої дальності, який поєднує на одній автомобільній платформі зенітні ракети та дві 30-мм гармати. Він призначений для захисту військових баз, міст і зенітних ракетних комплексів більшої дальності від літаків, гелікоптерів, крилатих ракет і безпілотників.

Експортна версія комплексу здатна уражати цілі на відстані до 20 км і висоті до 15 км. Росія продала "Панцирь-С1" понад десятку країн.

Останні оборонні угоди Азербайджану

Як йдеться у матеріалі, останніми роками Азербайджан переважно покладався на Туреччину та Ізраїль у питанні закупівлі сучасного озброєння. Зокрема, 30 вересня 2026 року на виставці ADEX у Баку країна підписала з Туреччиною оборонні контракти на суму понад 500 млн доларів. Вони передбачають постачання 14 навчально-тренувальних літаків Hürkuş-II, баражувального боєприпасу Mızrak і системи Antidot від компанії Baykar, а також берегового оборонного комплексу Barbaros від Roketsan. Крім того, сторони підписали меморандум щодо радіолокаційної системи ALP-100 виробництва Aselsan.

Ще одну велику угоду пов'язують з Ізраїлем. У жовтні видання Globes повідомило, що Азербайджан є неназваним замовником контракту на 235 млн доларів із компанією Elbit Systems. Він передбачає постачання реактивних систем залпового вогню PULS і ракет EXTRA-MR.

Водночас співпраця Баку з Анкарою цієї осені супроводжувалася публічною критикою з обох сторін, йдеться у публікації. Суперечки виникали через зв'язки Азербайджану з Ізраїлем, релігійне питання та те, кому належить заслуга за перемогу у війні в Карабасі 2020 року. Попри розбіжності, країни продовжили укладати оборонні угоди.

Скільки "Панцирів" РФ втратила на війні в Україні

За даними проєкту Oryx, який враховує лише втрати, підтверджені фото- або відеоматеріалами, від початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року Росія втратила у війні проти України щонайменше 54 комплекси "Панцирь". Із них 53 – це "Панцирь-С1" і один – модернізований "Панцирь-С1М".

Як зауважують у виданні, Служба безпеки України визначила ці комплекси пріоритетними цілями для своїх підрозділів далекобійних безпілотників, оскільки "Панцирі" є одним з основних засобів протиповітряної оборони Росії для протидії таким дронам.

Модернізація "Панцирів" у Росії

На початку жовтня повідомлялося, що Росія показала новий "Панцирь-С1М". Новітню версію зенітного ракетно-гарматного комплексу продемонстрували під час навчань "Центр-2026". Її встановили на білоруське колісне шасі. Один із таких комплексів Росія вже втратила біля Маріуполя.

За словами аналітиків, "Панцирь-С1М" на шасі МЗКТ "вирішив росіянам одразу дві проблеми": комплекс отримав кращу колісну базу, а "білоруські сателіти отримали важливе для себе замовлення".

Вас також можуть зацікавити новини:

• РФ тримає у бойовій готовності системи С-400 біля Балтійського флоту: що з’ясували аналітики
• Боєприпаси HIMARS стануть керованими: у США випробували нову технологію
• КНДР показала ракетну систему з дальністю 400 км: чи отримає її Росія