На Харківщині підготували саперів у межах проєкту ПРООН «Ветерани»

"Більше року опікуємося ініціативами з реінтеграції ветеранів, ветеранок і членів їхніх родин саме у протимінну діяльність. Наші проєкти не закінчуються на навчанні, після його завершення надається робоче місце", - наголошує Вельшина.

Під Харковом готують фахівців з гуманітарного розмінування / Фото: В`ячеслав Мадієвський. Укрінформ 1 / 12

За її інформацією, серед тих, хто навчався за програмою "Ветерани 5", - 6 жінок і 8 людей з інвалідністю. Наразі 16 із 25 саперів працевлаштовані. Робочі місця їм надала сертифікована компанія з розмінування - ТОВ "Гуманітарна безпека", яка проводила теоретичні та практичні заняття протягом двох місяців.

"Дуже добре, що навчаються саме ветерани, бо вони вже багато з чим стикалися, вони обізнані та дуже вмотивовані. Вони в гарному настрої, дуже добре засвоюють інформацію, яку ми надаємо, під час практичних занять показують дуже гарні результати. Всім дуже цікаво", - говорить директор підприємства Андрій Бондарець.

Наразі, за офіційними даними ДСНС та Міністерства оборони, Харківщина очолює трійку лідерів за рівнем мінної небезпеки та щільності забруднення боєприпасами (далі - Херсонщина та Донеччина). Також в області сталася найбільша кількість підривів людей.

"Протягом робочого дня сапер може обстежити й до 30 кв. м, та коли йдеться про дуже засмічену вибухонебезпечними предметами територію, то це може бути лише 5-6 кв. м. Кожного дня може бути різна цифра. Квапити саперів ніяк не можна. Ми працевлаштували ветеранів і членів родин ветеранів, які пройшли в нас теоретичний та практичний курс. Це плюс 15% до складу нашого колективу, це дуже суттєве посилення", - говорить Бондарець.

Серед нових саперів - ветеран 43-ї артилерійської бригади Василь Приходько, родом із Переяслава Бориспільського району. Під час повномасштабного вторгнення він працював із самохідною гарматою "Піон".

"У 2014 році був у першій хвилі мобілізації, рік був у війську, у 2015-му знову пішов. А у 2022-му сам Бог велів обороняти Україну. Почав з оборони Києва, потім - Миколаїв, Херсон. На Запоріжжі завершив службу - за станом здоров’я, з легенями трішки халепа. Але я не жалкую, що віддав своє здоров’я за майбутнє країни. Подзвонили з Мінветеранів, запропонували стати сапером, я не відмовився - так потрапив у проєкт. І хочу сказати, що коли я знайду хоч одненьку міну - це вже великий вклад для ветерана, бо на ній ніхто не підірветься. Я вдячний за таку можливість. Звісно, як військовий я знаю класифікацію боєприпасів, багато чого знав, але дуже гарні інструктори, дуже класне навчання та стажування. Нині я працевлаштований і готовий до роботи", - поділився колишній артилерист.

Програму навчання ветеранів потрібно розширювати, наголошує Приходько.

"Бо вони думають, що нікому не потрібні. А це неправда. Вони потрібні. Не тільки зараз в армії, а і після завершення війни. Для мене дуже важливо бути корисним державі", - зазначив ветеран.

Протягом року в межах проєктів ПРООН щодо гуманітарного розмінування пройшли навчання майже сто ветеранів, ветеранок і членів їхніх сімей. Сорок із них стали фахівцями з нетехнічного обстеження та інформування населення.

"Вони працюють уже майже рік, отримують заробітну плату і проінформували близько 10 тис. людей про ризики від ВНБ. Підготовлено 25 саперів, яких ви бачите зараз тут, на полігоні. І ще в нас є 25 саперів-кандидатів із Миколаївської області", - розповіла Вельшина.

Читайте також: Шість областей під обмеженнями: як проводитимуть розмінування поблизу фронту й кордону

Охочих стати саперами чи фахівцями з нетехнічного обстеження було в п’ять разів більше.

"Відгуків на вакансії було близько 500, тобто зацікавленість дуже велика, тисячі людей шукають себе у цивільному житті. У наших проєктах є жінки, чоловіки яких, на жаль, загинули або зникли безвісти. Сподіваємося, що наступного року ми отримаємо від міжнародних партнерів ще більше фінансування, щоб продовжити проєкти", - зауважила Вельшина.

Як повідомлялося, близько 38% території Харківської області вважаються потенційно небезпечними або забрудненими вибухонебезпечними предметами. За даними Центру координації протимінної діяльності, щотижня на Харківщині виявляють і знешкоджують понад тисячу ВНП. Зокрема, з 15 по 21 жовтня - 1129.