Херсонська говірка: що означають слова "бекмес", "курдик" і "скирда"

Про слова родом з південних степів України, які ви не чули, розповідаємо з посиланням на мовознавця Андрія Шимановського.

Чим особливе мовлення Херсонщини?

Мовознавці називають місцеву говірку Херсонщини – степовою. Вона належить до південно-східного наріччя української мови. Її формування пов'язане з активним заселенням півдня України у XVII–XVIII століттях, коли тут перетиналися різні мовні традиції переселенців.

Степова говірка має характерні вимовні, граматичні та словникові особливості. Наприклад, місцеві жителі можуть скорочувати дієслова: замість "розказувати" говорити "розказувать", замість "прямо" – "прям". Такі форми властиві багатьом південним говіркам.

Є й цікавіші лексичні особливості. Через землеробство, городництво, рибальство та тваринництво в місцевому мовленні збереглося багато слів, пов'язаних із традиційним побутом. До того ж навіть у межах однієї області слова можуть відрізнятися залежно від населеного пункту.

Незвичні слова херсонської говірки

Слова херсонської говірки зараз збирають та зберігають, оскільки частина Херсонщини тимчасово окупована і мовний скарб можна з часом втратити. Кілька цікавих слів з цього краю дізнався й Андрій Шимановський:

• Бекмес – варення з гарбуза.
• Скирда – зібране у купу сіно.
• Штахетник – паркан.
• Бобочка – чоловіка сорочка з коротким рукавом.
• Пиндики-миндики – смаколики, солодощі.
• Синенькі / cині – баклажани. Ця назва поширена й за межами Херсонщини, але добре впізнавана в місцевому мовленні.

Знаєте, що означають ці слова з Херсонщини: дивіться відео

Ось ще кілька прикладів, які зібрала жителька Берислава Ольга Касьянова, записуючи слова від рідних, сусідів і знайомих.

• Вагани – великий таз для господарських потреб. У ньому могли мити собаку, замочувати огірки або прати білизну.
• Курдик – місцеве слово, яке дослідниця говірки називає особливо рідкісним, так називають комаху бабку.
• Матула – рибальська сітка.
• Морковча – так у деяких місцевостях називають моркву по-корейськи.
• Сапетка – металевий кошик.
• Шворка – тонка мотузка.
• Гатка – міст біля берега, з якого ловлять рибу.

Як війна вплинула на херсонську говірку?

Місцеве мовлення продовжує змінюватися разом із життям людей. Після початку повномасштабного вторгнення в ньому з'явилися військові терміни, нові назви та слова, пов'язані з окупацією і спротивом.

• Чорнобаїти – повторювати ту саму помилку, діяти безрезультатно. Нове дієслово утворилося від назви села Чорнобаївка, яке стало відомим через неодноразові успішні удари українських військових по російських силах.

Змінилося й значення звичних географічних понять. Наприклад, вислови "лівий берег" і "правий берег" для жителів області набули особливого значення.

Окрему роботу зі збереження місцевої лексики проводить Ольга Касьянова. Вона записує слова, пояснює їх і збирає своєрідний словник херсонської говірки. Адже разом із переселенням людей через війну їхні звичні слова опиняються далеко від рідних домівок.

Отже, херсонська говірка – частина мовної спадщини українського півдня. Які слова знали ви?