Окупований Крим може перетворитися на пустелю: в ГУР попередили про ризики для півострова

Російська окупаційна політика дедалі більше поглиблює кризу в Криму - півострів втрачає стратегічні ресурси прісної води.  Про це повідомляє пресслужба Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України. 

За даними ГУР, намагаючись компенсувати дефіцит, окупанти нарощують видобуток із підземних джерел, що виснажує водоносні горизонти, сприяє засоленню та створює загрозу опустелювання кримських земель.

Йдеться, що на початку жовтня 2026 року середній рівень наповнення водосховищ півострова становив близько 45%. Це сталося завдяки порівняно рясним опадам і таненню снігу взимку та навесні.

Найбільше зросли запаси водосховищ природного стоку, де станом на 9 жовтня накопичилося 148,4 млн кубометрів води - понад у два рази більше, ніж за аналогічний період минулого року. Однак із початком посушливого сезону запаси знову почали скорочуватися - природне поповнення водойм уже не покриває обсягів споживання. 

Щодня до водосховищ природного стоку надходить приблизно 138 тис. кубометрів води, тоді як загальні витрати сягають 455 тис. кубометрів. Із цього обсягу 81% використовують для водопостачання, а решта 19% втрачається через випаровування та просочування в ґрунт. Таким чином, вода витрачається більш ніж утричі швидше, ніж поповнюється.

Ще складніша ситуація, за даними ГУР, з наливними водосховищами, наповнення яких залежить від зовнішніх джерел. На початку вересня 2026 року їхні сумарні запаси становили близько 35 млн кубометрів, а вже на початку жовтня скоротилися до 31,6 млн кубометрів. Тобто лише за місяць вони втратили приблизно 10% води.

"Щоденно з наливних водосховищ сукупно відбирається близько 72 тис. куб. м, з яких близько двох третин використовується на потреби водопостачання, третина - випаровується або всотується в ґрунт. Приплив води до наливних водосховищ майже не фіксується. Це зумовлено маловодністю джерел підживлення, зокрема, Білогірського та Тайганського водосховищ та загалом сезонним зниженням водності", - повідомляє розвідка.

Показовий приклад - Міжгірне водосховище, яке заповнене лише на 0,2% від проєктного об'єму. Фактично воно вже не може повноцінно виконувати функцію джерела водопостачання.

Крім того, навіть наявність води у водоймах не завжди означає, що її можна ефективно використовувати. Коли рівень води істотно падає, водозабір ускладнюється через замулення, а її якість у придонних шарах погіршується.

Отже, тимчасове збільшення запасів після опадів не розв'язало системної проблеми. Водопостачання Криму дедалі більше залежить від нестабільних природних умов і резервних джерел, які також виснажуються.

Сухий Північнокримський канал – наслідок екоциду на Каховській ГЕС

Ситуацію додатково погіршила втрата можливості повноцінно використовувати Північнокримський канал. Після руйнування російськими військами греблі Каховської ГЕС у червні 2023 року Каховське водосховище зникло, а канал втратив основне джерело наповнення.

Через відсутність необхідного гідростатичного тиску, замулення водозаборів і пошкодження гідротехнічної інфраструктури можливості експлуатації каналу суттєво обмежені.

Його магістральна частина та північна гілка до Джанкоя залишаються без води. Східну гілку окупаційна адміністрація використовує для транспортування води з артезіанських свердловин у напрямку Феодосії та Керчі.

"Утім така схема має принциповий недолік. Північнокримський канал проектувався для транспортування великих обсягів дніпровської води. Використання цієї інфраструктури для перекидання значно менших обсягів підземних вод супроводжується величезними втратами – через випаровування та фільтрацію втрачається до 40–45% води, що транспортується каналом", - підкреслюють у ГУР.

У результаті значна частина дефіцитного ресурсу так і не доходить до споживачів. Щоб компенсувати втрати, окупантам доводиться збільшувати водозабір, створюючи додаткове навантаження на підземні джерела.

Саме артезіанські свердловини стали одним із головних резервів, за допомогою яких російська адміністрація намагається підтримувати водопостачання півострова. Станом на початок жовтня 2026 року сумарний обсяг води, видобутої з трьох основних водозаборів – Ніжинського, Просторненського та Новогригорівського, – становив 19,6 млн кубометрів.

Однак інтенсивне використання підземних ресурсів загрожує довгостроковими екологічними наслідками, повідомляє ГУР. Надмірне відкачування води знижує рівень водоносних горизонтів і створює умови для проникнення солоної води до прісноводних підземних резервуарів.

Особливо вразливими є прибережні райони, де порушення природного водного балансу прискорює засолення підземних джерел.

Таким чином, проблема вже не обмежується нестачею прісної води: погіршується якість самих водних ресурсів, зазначають у ГУР. На відновлення таких джерел можуть піти десятиліття, а в окремих випадках воно може виявитися практично неможливим.

Підвищена мінералізація та жорсткість води також негативно позначаються на водопровідних мережах, насосному обладнанні та іншій комунальній інфраструктурі, станом якої окупаційна адміністрація належним чином не займається.

У такий спосіб російські "господарники" фактично створили замкнене коло: дефіцит поверхневих вод змушує збільшувати видобуток із підземних джерел, виснаження свердловин погіршує якість води, а втрати під час транспортування потребують ще більшого водозабору.

Схід півострова - режим жорсткої економії

Найскладніше становище з водопостачанням зберігається у східній частині окупованого Криму. Цей регіон значною мірою залежить від перекидання води через систему Північнокримського каналу.

Окупаційна адміністрація вже запровадила там режим жорсткої економії прісної води та обмежує її подачу, зокрема для промислових і рекреаційних об'єктів. Під час посух, аварій на водогонах або критичного скорочення запасів окремі населені пункти змушені отримувати воду автоцистернами.

Перспектив суттєвого поліпшення ситуації за умов російської окупації наразі немає. За даними ГУР, проєкти будівництва нових водосховищ залишаються переважно пропагандистськими заявами Кремля: вони не мають ані необхідного фінансування, ані реальних перспектив реалізації. До того ж такі проєкти не відповідають на головне запитання – звідки брати воду для наповнення нових резервуарів.

Солоні наслідки окупації 

Наслідки водогосподарської політики російських окупантів можуть виявитися значно масштабнішими за перебої з водопостачанням, вважає розвідка. Як пояснюється, зниження рівня підземних вод і зростання їхньої мінералізації створюють загрозу вторинного засолення ґрунтів, деградації сільськогосподарських земель і порушення природних екосистем.

"У посушливих районах Криму такі процеси особливо небезпечні. За тривалого дефіциту прісної води та накопичення солей раніше продуктивні ґрунти втрачають родючість, а окремі території набувають ознак солончаків - держава-агресор Росія фактично опустелює тимчасово окупований Крим", - стверджують у ГУР.

Замість системного управління водними ресурсами окупаційна адміністрація намагається покривати поточний дефіцит за рахунок виснаження стратегічних природних запасів півострова. Якщо така практика триватиме, Крим ризикує зіткнутися не лише з хронічною нестачею прісної води, а й із тривалою деградацією земель та водних екосистем, підсумували розвідники.

Ситуація у Криму - останні новини

Раніше телеграм-канал Dnipro Osint Гарбуз повідомив, що Чонгарський міст на в'їзді в Крим зруйновано. На супутникових знімках можна побачити щонайменше три великі пробоїни в полотні мосту та понтонної переправи поруч.

Також повідомлялось, що бійці ГУР уразили ворожий Су-24 в окупованому Криму. Як відзначили в управлінні, це був подарунок до Дня воєнної розвідки України.

Вас також можуть зацікавити новини:

• На Одещині через вибухи російських дронів загинули перелітні птахи: фахівець назвав причини
• Китай оточив пустелю "зеленою стіною" на 3000 км: тепер Африка робить ще більшу
• Довша за синього кита: на дні Індійського океану знайшли незвичайного гіганта