7 листопада 2026, 16:00

Франція готується до зміни влади: що це означатиме для України

Автор: 24 Канал

Франція наближається до президентських виборів на тлі масових протестів, суспільного невдоволення та посилення політичної боротьби. Цими настроями можуть скористатися проросійські політики, зокрема Марін Ле Пен, яка вже заявляла про намір припинити підтримку України. Водночас Париж має визначитися, якою буде його роль у завершенні війни та чи готова Європа забезпечити мир не лише дипломатичними заявами, а й військовою присутністю.

Adv

Член Національних зборів Франції Фредерік Петі розповів 24 Каналу, чи загрожує перемога Марін Ле Пен подальшій підтримці України, чому Франція не може допустити повторення сценарію 2014 року та за яких умов можливе повноцінне припинення вогню. Також політик пояснив, чому Дональд Трамп помиляється у ставленні до Володимира Путіна та чому без участі Європи будь-яка мирна угода не матиме достатніх гарантій.

Політична ситуація у Франції: протести, молодь і передвиборчий контекст

Що відбувалися у Франції останніми тижнями, коли поліція часом не могла контролювати ситуацію. Яка зараз ситуація у Франції з цими протестами? Що це означає з політичної точки зору і як це може вплинути на Україну?

Ну, я думаю, що цей протест був дуже складним явищем. Є багато, оскільки ми наближаємося до президентських виборів, є багато, я б сказав, невдоволення у Франції. Деякі люди сперечаються про вартість життя через зростання цін на бензин тощо. Є люди, які виступають політично проти, хочуть змінити президента і таке інше. Але це насправді не спрацювало. Кожен діяв сам по собі, і ще були ці вимоги молоді. Я думаю, що вони мають свою легітимність.

До слова. Масові погроми у Франції завдали ритейлерам збитків на понад 1 мільярд євро, а загальні втрати з урахуванням простою та недоотриманих прибутків напередодні Різдва можуть сягнути 2 мільярдів доларів. Через постійну загрозу нових акцій та пошкодження тисяч магазинів, підприємства, зокрема відомі люксові бренди та супермаркети, змушені закриватися або обмежувати години роботи.

Добре, зрозуміло, що регіони та департаменти іноді не надто переймаються своєю відповідальністю за будівлі шкіл та умови навчання. І був цей протест молодих людей у середніх школах, так? У середній школі й трохи молодші. І це спрацювало як іскра, а потім усі приєдналися до них.

Деякі з них були законними, як я вже казав, не лише з боку молоді. І були також два явища, які призвели до хаосу в деяких містах. По-перше, політики, деякі дуже радикальні політики, які хочуть грати на цих емоціях, обіцяючи людям: зі мною буде рай, я все вам гарантую тощо.

Потім вони штовхалися і говорили небезпечні речі: зліва – про поліцію, справа – навіть расистські висловлювання про те, що ці молоді люди – всі араби, і поліцейські теж, мовляв, усі вони жахливі хлопці.

Член Національних зборів Франції про політику французької вдали щодо України : відео

І це були політики, а також явно злодії, які користувалися нагодою, щоб грабувати магазини та красти речі. І в одному-двох випадках поліція не була добре поінформована і не була готова до таких дій. Це означає, що вони спалювали мерію в Ліможі.

Магазини. Гаразд, зараз усе заспокоюється. Другий вікенд пройшов спокійно. Гаразд, жодних проблем. І другий вікенд був політично іншим, бо всі зрозуміли, що не можна змішувати все до купи, не може бути одна велика маніфестація з сотнями різних вимог; інші маніфестації були більш розділеними, і це було зрозуміліше. Так, відбулися дискусії прем'єр-міністра зі студентами та молоддю.

Що ж, я думаю, зараз усе вщухає. Звісно, політично це вже використовується. Це в центрі дебатів. Що нам робити для молоді? Що робити з цінами, з вартістю життя і таке інше. Але це нормальні політичні дебати зараз. У парламенті були дебати. Мене там не було, але минулого тижня в парламенті відбулися дебати. Як того вимагає Конституція.

Як погроми у Франції вплине на президентські вибори

Як це може вплинути на президентські вибори у Франції наступного року? Адже Марін Ле Пен, Меланшон та інші навряд чи мають шанси на перемогу.

Що ж, ці події для Марін Ле Пен та Жан-Люка Меланшона є свого роду аргументами в їхній грі. Це очевидно. Для мене і для моєї партії – ми вважаємо, що до виборів ще далеко, і зараз ми хочемо працювати. Ми хочемо повернути в передвиборчу кампанію та дебати справді важливі теми, притаманні звичайній кампанії у Франції. Це означає Україна, молодь, фінансова ситуація в країні, оборона, навіть цивільна оборона тощо.

Ми зосереджені на тому, щоб внести це в порядок денний дискусій. Це означає запитати кожного кандидата: що ви насправді кажете? Що ви насправді думаєте? Наприклад, якщо Марін Ле Пен каже: "Я хочу припинити з Україною", як вона заявила, ми хочемо дізнатися і запитати її: що це означає? Конкретно, що це означає? Зрозуміло? Що ви будете робити і так далі.

А потім ми можемо... Для них вони вважають, що ці події їм допомогли. З нашого боку, ми вважаємо, що ця подія прояснить ситуацію, якщо ми зможемо зайняти реальну позицію, спокійну і точну. Гаразд. Що стосується громадської думки, я думаю, це забудеться через 3 тижні, тому що... знаєте, є цей постійний шум. Люди думають про одне, думають про інше.

Для мене це скоріше... Це небезпечно, але зараз не надто серйозно. Це те, що я іноді називаю божевільним базіканням, розумієте?

Це означає, що ми говоримо про все підряд, щоб отримати голоси. Для мене важливо говорити про Україну, молодь, державні фінанси, зосередитися на цьому і мати президента, наступного президента, який знає і обговорює з нацією, що ми робитимемо разом. Це головна, головна тема для мене.

На мою думку, ні Марін Ле Пен, ні Меланшон не є хорошими кандидатами. Я думаю, майбутній переможець зараз невідомий, але це не проблема. Я думаю, хтось з'явиться. Я вірю, що моя країна – мудра нація, і якщо нам вдасться винести реальні теми на стіл публічних дебатів, ми матимемо у Франції чудових людей, які зможуть очолити країну.

Оцінка рішення США щодо російського дизеля

Давайте також поговоримо про Україну і нещодавнє рішення США зняти санкції з російського дизельного пального. Все ще з візитами співпраці, але у нас було тимчасове припинення вогню в останньому регіоні, яке належним чином дотримувалося обома сторонами. Однак росіяни намагалися представити це як пропагандистську перемогу. Як ви дивитесь на це і чи може Франція вплинути на позицію президента Трампа щодо України?

Що ж, дякую за це запитання. Це дуже, дуже цікавий момент, як на мене. Чесно кажучи, мій великий аналіз за кілька тижнів полягає в тому, що... Попри те, що він намагається показати, я думаю, що Путін не такий вже й впевнений у цій стратегії.

Я думаю, що вибори до Думи пройшли не так гладко, як зазвичай. Рішення, пряме рішення про... військове рішення атакувати цивільних в Україні. Все це для мене є свого роду рішеннями кінця шляху, розумієте? Але я не тут, і для мене це свого роду інтуїція. Те, що відбувається в Москві, для мене дуже серйозно, розумієте?

Коли хлопець із першої країни, першої демократії у світі каже Путіну, що той гуманіст. Для мене це було жахливо. Звісно, усі ці махінації, ці транзакції, ця "угодна" політика для мене є катастрофою, відверто кажучи.

Я знаю, що Франція відреагувала. Чи можемо ми вплинути на Трампа? Чи може хтось вплинути на Трампа? Я не знаю. Можливо, хтось...

Емманюель Макрон?

Він веде з ним дискусії. Я думаю, що він має певний погляд. Думаю, Трамп його поважає.

Але зараз він надто зосереджений на політиці, на внутрішній ситуації.

Макрон знає, що не буде кандидатом, і я думаю, що це шанс, бо, попри те, що ви можете думати з-за кордону, Макрон зосереджений на ролі Франції у світі. Відверто кажучи, це, можливо, не надто помітно. Але під поверхнею, наприклад, ви знаєте це рішення від 13 липня.

Звісно, це була перемога Франції щодо захисту цивільного населення України, також після того було щось нове, тепер нам треба реагувати на щось нове з цим рішенням у серпні. Але він діє, можливо, не публічно, не на сцені, але він діє задля цього.

Я не знаю, чи можна змінити рішення Трампа. Трамп для мене – це загадка. Я не розумію. Бо навіть це… не можна знімати санкції частково, для мене це просто угода. А те, що для мене стало поясненням ситуації в Олешках, якщо ми маємо на цьому наголосити, – я впевнений, що росіяни подали це як свою доброту.

Вони пояснюють, що ми, мовляв, були добрими людьми, які пропонували врятувати бідних людей, хоча перш за все – вони тримають їх у заручниках, вони блокували їх, вони вбивали їх, коли знаходили в будинку якусь західну допомогу.

Я знаю це, бо часто буваю на місцях. Є інші села, які не в такій трагічній ситуації, як Олешки, але вони в точно таких же умовах, за винятком того, що люди там не вмирають від голоду.

Але знаєте, Гола Пристань, Лазурне – це точно те саме: цивільних утримують, щоб захистити військових. Добре, вони не вільні, вони заблоковані. На цей момент їм є що їсти й пити, але якби виникли проблеми, вони б цього не мали, і ситуація була б точно такою ж.

І те, що люди з Олешок зараз у безпеці в Україні, це хороший момент, але я б хотів, і я маю пояснити у Франції моїм колегам, що це не перемога Росії, це, я думаю, збіг обставин, це була гра Путіна під час переговорів про зняття санкцій тощо.

Я маю сказати одну річ, я дуже вдячний пану Лубінцю, тому що я вважаю, що, по-перше, його висловлювання щодо цієї ситуації було дуже чітким, дуже виваженим, дуже хорошим, і він має мужність бути там. Для мене це хороший знак, і я думаю, що він справжній українець.

Чи близькі ми до повного припинення вогню

З вашої точки зору, наскільки ми близькі до повного припинення вогню, оскільки президент Зеленський каже, що готовий зустрітися з російським диктатором Володимиром Путіним на полях саміту G20 у Маямі. Президент Трамп каже, що готовий зустрітися з обома лідерами й укласти угоду. Він каже: «Давайте укладемо угоду прямо зараз». Наскільки ми близькі до такого моменту, адже люди в Україні також виснажені?

Так. Дуже складне питання, тому що це свого роду перегони між виснаженням, між тим, що Україна стає все більш виснаженою, знаєте, я відчуваю це тут, що добре. 2 – 3 години світла в Києві – це проблема. Це велика проблема, і це перегони між тим, про що я казав раніше, тобто у мене таке відчуття, що Путін вже не такий міцний і впевнений у собі, як раніше. І я думаю, що зараз іде такого роду змагання між цим.

Один з моїх колег, я дозволю собі дещо сказати, я трохи так думаю, але у мене було 10 колег-демократів, які погодилися приїхати зі мною в Україну місяць тому. Це було дуже цікаво для них. Хтось сказав: члени парламенту. Члени парламенту, так. Ми єдина партія, яка це зробила, і вони мені довіряли. Я пишався цим.

Але один сказав, що у нього було відчуття, що зима буде жахливою, але це буде остання зима. І я думаю, що я недалеко від того, щоб думати так само. Це означає, я думаю, що якщо ми зможемо пройти, якщо ми зможемо витримати, знаєте, коли Міністерство оборони Росії заявило про цю нову військову стратегію, вони назвали це... вони вчиняють воєнний злочин і називають це новою військовою тактикою, розумієте. Не знаю, можливо, їх тепер у військових школах вчитимуть, що треба бомбити пологові будинки й таке інше.

Але коли вони вперше сказали військовим, Міністерство оборони, російське Міністерство оборони сказало, що фронт статичний. Це вперше, коли вони визнають, що українці не ламаються і так далі, і так далі. І для мене це маленький знак того, що, можливо, щось змінюється навіть у їхній фальшивій розповіді тощо.

Це перегони. Це перегони. У будь-якому разі, я не уявляю, як хтось може зараз сказати, що українці чи Україна здадуться. Я відчуваю, що рішучість українського народу зараз вища, ніж будь-коли. Навіть якщо вони виснажені, навіть якщо ми відчуваємо, що "добре, люди, окей, ми зустрінемося у Львові, бо ми не можемо зустрітися тут при свічках, окей?". При свічках. Але навіть попри це, я не уявляю, як вони можуть здатися. Для мене.

А потім. Ну, якщо буде якась угода зараз, побачимо, що, що завжди є моїм питанням, а також питанням Зеленського. Це не повинна бути угода між Америкою, Росією та Україною. Це також має бути Європа, і ми не можемо прийняти, і Європа має бути, якщо буде припинення вогню, для нас це чітко і більш ніж чітко, що ми повинні мати тут людей, війська, щоб гарантувати припинення вогню. Це не буде припинення вогню.

З охочих?

Так, коаліція охочих має бути інтегрована, і негайно тут, негайно тут. Для мене ми можемо обговорити, де саме.

Французька допомога та суспільна підтримка України в Європі

Але чи готова Франція розгорнути війська? А якщо у нас президентські вибори і Марін Ле Пен переможе?

Перш за все, я сподіваюся, що Марін Ле Пен не переможе, як і Меланшон. Для мене зрозуміло, що це буде проблема, загальна проблема. Але навіть якщо Марін Ле Пен переможе. Пам'ятайте, що сказала Мелоні. У неї була дуже велика програма, а потім вона змінила її через реальність, окей?

Якщо ти здаєшся в Україні, якщо ти... Перш за все, вона не має повного права, тому що є парламент, є рішення. Наприклад, вона не може змінити військовий закон, за який ми проголосували на 5 років.

І в цьому військовому законі є не тільки суми, промисловість тощо, там також є опис небезпеки, і зрозуміло, що опис небезпеки в законі цього року, за який проголосувала більшість парламенту, включаючи її депутатів. Тоді їй буде важко реалізувати все те, що вона оголосила.

Втім, я не бачу, для мене не існує жодного припинення вогню, немає ніяких нових сил тут, бо ми знаємо, що сталося у 2014 році. Це було не припинення вогню. Це було не припинення вогню.

І останнє запитання до вас: чи готова Франція продовжувати підтримувати Україну грошима, зброєю та всім іншим, і яке ваше послання українському народу з огляду на ваш особистий візит в Україну?

Так, Франція готова. І більшість французів, можливо, не на телебаченні, не на вулиці, не в автобусі, але більшість французів підтримують Україну. Я зустрічаюся з ними. Я багато подорожую після повернення з України. Я тут, щоб розвивати та працювати над громадянським суспільством, над відносинами, і я бачу, що вони розвиваються. Навіть зараз вони розвиваються.

Звісно, французи трохи налякані, але я працюю з цим, кажучи, що ви можете поїхати в Україну. Зараз я розробляю проєкт, свого роду майстер-клас, першу зустріч для французької та української молоді. Я вважаю, що дуже важливо почати з цих тем, щоб українська молодь відчула і зустрілася з французькою, щоб почати будувати те, чим їм доведеться займатися через 20 років.

Бо через 20 років мене тут не буде, а молодь буде, і їм доведеться вирішувати всі ці питання. Це буде довгий шлях, але я думаю, що за це варто боротися.

А чи готова Європа прийняти Україну як члена Європейського Союзу? Не через 20 років, через 15.

Знаєте, Європейський Союз – це дивний орган. І Європейський Союз нікого не зобов'язаний приймати. Це не так працює. Україна є кандидатом. І коли ви кандидат, вас можуть прийняти, якщо ви виконаєте певні умови, зрозуміло? Україна зараз над цим працює.

І я думаю, що можливо, варто перевернути запитання. Коли ви бачите всі переваги, які Україна створює зараз, і навіть сільське господарство – це питання, бо в нас будуть проблеми, оскільки українське сільське господарство більше за наше, але, можливо, це Україна повинна приймати Європу.

Гаразд, тому що Україна стане силою, стане міццю для кожного, і для мене ми – одна родина. Ми одна сім'я, ми розділені, ми одна сім'я, і коли ми в одній сім'ї, можуть виникати конфлікти, розбіжності, але ми в одній сім'ї вже століттями. Добре, це століттями, і якщо ми одна сім'я, ми можемо... це поштовх, спільний інтерес бути разом і намагатися знайти спосіб бути разом.

Можливо, це буде підписання договору, європейського договору, можливо, щось інше, можливо інші речі, але є багато того, що Україна може дати Європі.