"Якщо не працює каналізація, копати вигрібні ями у дворах багатоповерхівок не обов’язково", - інструктор з виживання Ігор Молодан

Експерт з безпеки та екіпірування, інструктор з виживання, фахівець з тактичної медицини Ігор Молодан в інтерв’ю УНІАН розповів, що допоможе зігрітись в квартирі без опалення, чи варто на зиму запасатись кілограмами гречки та як облаштувати туалет, коли не працює каналізація.

"Хто міг, той вже виїхав зимувати деінде", - таку фразу в Україні зараз можна почути від Харкова до Одеси. Однак дуже багато українців – за різних причин – залишаються вдома, навіть попри те, що, очевидно, Росія продовжить свої атаки на цивільні міста у своєму бажанні зробити життя містян нестерпним.

Про те, як підготуватись до такої зимівлі – скільки зробити запасів, як обігрітись, приготувати їжу та облаштувати туалет, УНІАН поговорив з експертом з безпеки, інструктором з виживання Ігорем Молоданом.

Пане Ігоре, зараз чи не з кожної "праски" можна почути, що прийдешня зима буде для українців чи не найскладнішою. І проблема тепер не лише з тим, що росіяни б’ють по енергетиці, а й з тим, що почастішали атаки на водогони. Експерти вже багато разів говорили про потребу для містян запасатись водою. Але питання: як надовго цих запасів має вистачати? Умовно, це має бути 24 години, 48 годин, 72 години до того, як влада зуміє опанувати ситуацію і налагодити процес постачання води населенню?

Дійсно, багато залежить від того, наскільки влада буде готова забезпечити людей водою у разі "водного блекауту". Якщо за кордоном називають чіткі строки – мати запас на 72 години, то там вважають, що за ці 72 години зможуть налагодити постачання. В наших умовах чітких строків немає. Тому, на мою думку, українцям варто мати максимально великий запас, наскільки це можливо для кожного.

Коли ми говоримо про критично необхідне для виживання, можна виходити з норми потреб – по 2 літри на добу на одну особу. І тут вже, в залежності від складу сім’ї та звичок споживання, комусь на три доби вистачить однієї баклажки на 6 літрів, а комусь буде порібно на ті самі три доби 10 таких баклажок. Проте, якщо кожен матиме більше, то це буде краще.

Зараз проблем купити бутильовану воду немає. У Києві, коли є електрика і працюють насоси, можна набрати води у бюветах. Тож варто зробити ці запаси заздалегідь.

У 2022 році росіяни знищили магістральний водогін, з якого отримували воду мешканці Миколаєва. До сьогодні миколаївці мають проблеми з централізованим водопостачанням, зокрема, стосовно якості води. Спочатку вона була солонувата, бо брали з лиману, зараз близько 46% проб мають бактеріологічні відхилення… Отже, як можна покращити якість води в домашніх умовах? 

Дивіться, є коагулянти – рідина, яка відшаровує легкі забруднюючі субстанції. Існують купа фільтрів, які фільтрують від якихось бактерій на 99,9%, а деякі прибирають навіть запах… Все це - в продажу в тих самих туристичних магазинах. І це не настільки коштовна річ, як ті самі зарядні станції. Тобто, за умовних 500 грн. можна отримати можливість очистити до 500 літрів води. А цього, як певний аварійний варіант, вистачить усій сім’ї. Якщо попередньо зробити запас технічної води, виділити гроші і придбати такий фільтр, то завжди можна буде з його допомогою зробити з технічної питну.

А які практичні лайфхаки допоможуть мінімізувати витрати води на гігієну та миття посуду в умовах дефіциту?

Трохи одноразового посуду, трохи серветок… Для гігієни серветки теж можуть бути, але зараз вже існує така штукенція, як "сухий душ" (такий душ використовується і в туризмі, і в Силах оборони України).  Це губка, просочена миючою рідиною. Такі губки є маленькі – для рук, великі – помити все тіло, іноді в упаковці є навіть невеликий рушник. Однієї такої штуки достатньо, щоб зробити гігієнічні процедури в критичній ситуації відсутності води.

Поговорімо ще трошки по запаси харчів. Що найкраще мати під рукою з продуктів? Бо нещодавно, коли росіяни знищили кілька великих логістичних складів, містяни намагались скупити цукор, сіль і крупи чи не мішками.

Найдешевше – це, дійсно, крупи. Не обов’язково якась конкретна. Це може бути гречка, може бути ячка… це може бути все, що завгодно і що продається у найближчому магазині у даний момент.

А загалом у запасанні десятків кілограмів харчів я не бачу сенсу. Ми – європейська країна, ми не ізольовані, ми, попри війну, живемо в таких умовах, коли в будь-якому випадку якісь поставки продуктів будуть. Із затримками, але будуть. Тому, що стосується їжі, я проблем не бачу.

Думаю, у багатьох мешканців багатоповерхівок є ще один страх – це зупинка роботи каналізації. Торік на лівому березі в Києві навіть йшлося про можливість копати вигрібні ями у дворах. Тож, що робити? Копати ями, купувати біотуалет чи "нічний горщик"?

Перше, маємо пам’ятати, що найбільше від зупинки каналізації будуть страждати ті, хто живе на перших поверхах. Вони відчують цю проблему миттєво – зазвичай, при забитій каналізації, прориває саме там. І навряд мешканці високих поверхів будуть дбати про те, щоб на нижніх цього не сталось.

З іншого боку, ходити в туалет на високих поверхах буде можливо, але ж змивати буде нічим?

Копати вигрібні ями у дворах все одно не обов’язково. В цьому випадку треба мати в нагоді невеличкі міцні одноразові пакети. І в них запаковувати кожне "відвідування" (маю на увазі не рідину), після чого виносити це на смітник. При цьому, не зайвим буде інформувати людей про те, що використовувати каналізацію, або викидати ці пакети в мусоропроводи – не варто, може забитись. Треба саме виносити назовні.

Але за умови тривалих відключень електроенергії, люди з високих поверхів, або ж літні, навряд ходитимуть на вулицю щоразу після відвідування туалету.

Звичайно. Ми говоримо про те, що використовувати такі одноразові пакети – це найпростіше. Водночас, існують і памперси для дорослих, і, врешті, якщо є гроші, то ті самі біотуалети, про які ви згадали.

Коли ми говоримо про такі проблеми з водогонами, каналізацією, опаленням, то один з найгірших сценаріїв – "консервація" будинків: коли зливають воду з труб і більше її туди не подають. Тобто, опалення немає. Як діяти в таких ситуаціях?

Дивіться, якщо змушені залишатись в таких умовах, то найбюджетніший варіант – це зберігати принаймні те тепло, яке генерує наш організм. Тобто, мова про грілки, ковдри, пледи з підігрівом від павербанку, який можна вдень зарядити десь на роботі або в пункті незламності, а увечері під’єднати цю ковдру і грітись. Обігріти кімнату – більш затратно, скажімо так.

Але утеплити, якось облаштувати, щоб зберігати тепло, ізолювати, приміром, вікна все одно треба?

Для дверей можна замовити спеціальні утеплюючі штори з поролоном всередині. Цей варіант дуже дієвий, я замовив в цьому році і собі, тому що він, фактично, додає ще одні теплі двері у кімнаті. Аналогічні штори є для вікон, також для них можна використати енергозберігаючу плівку. Та, врешті, навіть просто целофан. Якщо ним заклеїти віконний отвір, то світло буде потрапляти, але буде ще один додатковий шар для збереження теплого повітря з кімнати.

Постелити старі бабусині килими на підлогу?

Я килими взагалі не люблю, але, якщо використовувати їх для виживання, то це може мати сенс. Врешті, в юртах їх вішають і стелять, щоб ізолювати стіни і підлогу від холоду. Тому, якщо це зовнішня стіна квартири, наприклад, її можна "підсилити" таким килимом чи ковдрою.

А поставити намет посеред кімнати? Якщо не помиляюсь, ще перед зимою 2022/2023 в мережі було повно таких порад. Буде тепліше?

Якщо ми ставимо намет, то він всього лише зменшує площу обігріву. Тобто, всередині нього все одно треба якось грітись. А якщо у нас немає засобів для обігріву взагалі, то що в наметі, що без намету, тепліше не буде.

Але підкреслюю, коли ми тут говоримо про обігрів, мова саме про ковдри, жилетки, спільні мішки з підігрівом від павербанків. Це – набагато безпечніше, ніж обігрівати намет обігрівачем, свічками і так далі.

До речі, про обігрівачі. Які б ви використовували?

Тут треба говорити про безпеку. По-перше, не варто використовувати для обігріву пальники, які призначені для приготування їжі.

По-друге, якщо говоримо про газові чи керамічні обігрівачі, то теж треба зважати на певні міри безпеки – принаймні потрібно встановити датчики чадного газу. Аналогічно – з так званими автономками – це обігрівачі, які зазвичай використовують автомобілісти (працюють від дизеля чи бензину), але вони можуть нагрівати доволі великі приміщення – до 18 м².

По-третє, несертифікована продукція сумнівних виробників може бути небезпечною сама по собі.

І останнє: коли обігрівач працює, в жодному разі не можна покидати приміщення, в якому це відбувається – будь-що може статись і спалахне пожежа, тоді взагалі можна залишитись без житла. Тому постійно за цим всім треба приглядати.

Взагалі, я завжди зауважую: якщо працюємо з відкритим вогнем (це стосується приготування їжі, наприклад), ні на секунду не залишаємо приміщення. А якщо виходимо – то вимикаємо.

І, вочевидь, потрібен вогнегасник? Яким він має бути?

Зараз є великий вибір. Є кулькові вогнегасники, вони доволі ефективні. Та навіть автомобільні. Але, дійсно, вогнегасник краще, мати, ніж не мати. Адже води загасити навіть невеличку пожежу від свічки, може не бути. І вигорить вся квартира.

Останнє питання про безпеку на вулиці. Зараз в містах посилюють заходи зі світломаскування, а це означає, що зовнішнього освітлення, якого і так було мало через удари росіян по енергетиці, буде ще менше. Як містянам безпечно почуватись на вулиці за таких умов?

Тут, найперше, треба згадати про ліхтарики і різні світловідбивні штукенції, якісь маячки. Щоб вас було видно. Адже, на жаль, навіть в найкращі часи у нас на дорогах гинуло дуже багато людей. А наражати себе на додаткову небезпеку на темній вулиці, коли і так русня вбиває, точно не варто.