Їхні життя обірвав авіаудар: історії п’ятьох працівниць центру профілактики хвороб в Ізюмі

П’ять працівниць філії Харківського обласного центру контролю та профілактики хвороб загинули внаслідок російського авіаудару по Ізюму. Після деокупації міста вони одними з перших повернулися до роботи, власноруч розчищали пошкоджені приміщення та відновлювали лабораторії. Тепер колеги згадують їх як відданих своїй справі фахівчинь, а рідні переживають непоправну втрату.

Про загиблих повідомили Міністерство охорони здоров’я України на офіційній сторінці у Facebook та журналісти «Суспільне Харків».

Валентина Прус: 55-річна лаборантка з багаторічним досвідом роботи

Валентині Прус було 55 років. Від 2021 року вона працювала лаборанткою санітарно-гігієнічної лабораторії Ізюмської філії центру, а до цього — у залізничній та міській лікарнях Ізюма. У жінки залишилися чоловік і донька.

Директорка Ізюмського центру первинної медико-санітарної допомоги Юлія Вродзинська знала Валентину ще з 2004 року. За цей час вони неодноразово перетиналися під час роботи в медичній сфері. Вродзинська згадує її як відповідальну, уважну та чуйну фахівчиню, яку поважали і колеги, і люди, які приходили на профілактичні огляди.

«Валентина користувалася повагою і серед колег, і серед людей, які приходили на профогляди. Вона була професіоналом у цій справі. Завжди ставилася до інших у колективі з розумінням, чуйністю, підтримкою», — розповіла Юлія Вродзинська.

За роки роботи Валентина стала досвідченою фахівчинею, яка добре знала свою справу. Вона проводила медичні огляди працівників залізниці, а після деокупації Ізюма повернулася до роботи та долучилася до відновлення установи.

Анжела Прохорцева: бухгалтерка, мама трьох дітей, яка загинула під час телефонної розмови

Анжелі Прохорцевій було 54 роки. Вона працювала бухгалтеркою Ізюмської філії центру та виховувала трьох дітей — старшого сина, 19-річну доньку та 11-річного молодшого сина.

Колеги згадують Анжелу як відповідальну, уважну до деталей і сумлінну працівницю, яка ретельно ставилася до своїх обов’язків.

Особливо трагічними є обставини її загибелі. У день російського удару Анжела розмовляла телефоном із колегами обласного центру.

«У день трагедії Анжела розмовляла телефоном із колегами обласного Центру. Під час розмови вони почули свист російської авіабомби, почули, як жінка намагалася врятуватися, а потім зв’язок обірвався», — повідомили в МОЗ.

Ще однією страшною деталлю трагедії стали обставини, за яких рідні дізнавалися про загибель жінок. За словами Юлії Вродзинської, чоловіки Валентини та Анжели самостійно діставали своїх дружин з-під завалів.

«Чоловіки Валентини та Анжели самі викопували своїх жінок з-під завалів. Приходив чоловік Анжели і розповідав, як їх діставав», — розповіла Вродзинська.

Вікторія Прокопенко: 36 років роботи в санітарно-епідеміологічній службі

Вікторії Прокопенко було 58 років. Вона 36 років присвятила санітарно-епідеміологічній службі та очолювала санітарно-гігієнічну лабораторію Ізюмської філії центру. Ще зі шкільних років Вікторія мріяла стати лікаркою.

Колеги згадують її як висококласну фахівчиню, добру та чуйну людину. Завдяки багаторічному досвіду Вікторія добре знала роботу лабораторії та її значення для здоров’я мешканців громади.

3 листопада жінці мало б виповнитися 59 років. У неї залишилися чоловік, донька та онук.

Юлія Довженко: майже 38 років у бактеріологічній лабораторії

Юлії Довженко було 56 років. Майже 38 років вона пропрацювала лаборанткою бактеріологічної лабораторії, присвятивши цій роботі більшу частину свого професійного життя.

Її робота вимагала уважності, точності та відповідальності. Юлія була частиною колективу, який забезпечував роботу лабораторії та допомагав контролювати поширення інфекційних захворювань.

Після деокупації Ізюма працівники центру поверталися до роботи та відновлювали пошкоджені приміщення. Юлія також долучилася до цього процесу.

2 листопада їй мало б виповнитися 57 років. У жінки залишилися чоловік, син, дві онучки та сестра.

Олена Грищенко: прибиральниця, яка стала невіддільною частиною колективу

Олені Грищенко було 58 років. Вона працювала прибиральницею службових приміщень Ізюмської філії центру та дбала про чистоту й належні умови для роботи колег.

Хоча Олена приєдналася до колективу відносно недавно, вона швидко стала його невіддільною частиною. Її праця була важливою для щоденної роботи установи, а колеги сприймали її як свою.

Юлія Вродзинська, згадуючи загиблих працівниць, наголосила, що всі вони відповідально ставилися до своїх обов’язків і продовжували працювати навіть у складних умовах.

«Хотілося б, щоб пам’ять про них була. Люди були дуже відповідальні і фактично були на роботі, виконували свої обов’язки до останнього», — сказала Вродзинська.

Удар по Ізюму 29 жовтня: російська авіабомба зруйнувала п’ятиповерхівку

Нагадаємо, вдень 29 жовтня російські війська завдали удару по Ізюму Харківської області. Окупанти атакували місто трьома керованими авіабомбами. Одна з них влучила у п’ятиповерховий житловий будинок, спричинивши значні руйнування: конструкції були пошкоджені з першого до п’ятого поверху.

Після влучання розпочалася пошуково-рятувальна операція. Рятувальники розбирали завали та шукали людей, які могли опинитися під уламками будинку. Внаслідок російської атаки поранення дістали 14 людей. Усіх постраждалих доправили до лікарні. Про наслідки обстрілу повідомив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

Саме внаслідок цього авіаудару загинули п’ять працівниць Ізюмської філії Харківського обласного центру контролю та профілактики хвороб. Жінки перебували на робочому місці, коли російська авіабомба влучила в будівлю.

Пов’язані теми