Проказа з єгипетських мумій дісталася Європи?: археологи знайшли сенсаційні докази в давньому похованні

У могильнику Фалльвард на північному заході Німеччини археологи виявили рештки чоловіка, який жив понад 1500 років тому та був носієм рідкісної генетичної лінії бактерії, що спричиняє проказу. Раніше цей різновид збудника знаходили лише в єгипетських муміях, датованих IV–II століттями до нашої ери. У Центральній та Північній Європі його виявили вперше.

Про це повідомляє видання Gizmodo з посиланням на дослідження, опубліковане в науковому журналі iScience.

Могильник поблизу поселення Фалльвард, розташованого на території сучасної північно-західної Німеччини, археологи розкопали ще в 1990-х роках. Поховання датуються періодом від кінця III до кінця V століття нашої ери — часом пізньоримської залізної доби та Великого переселення народів.

Некрополь налічує приблизно 200 кремаційних і 60 тілопокладених поховань. У могилах знайшли численні предмети побуту, прикраси, вироби з дерева та металу, а також імпортні речі середземноморського походження.

Особливу увагу дослідників привернула могила №265, де поховали чоловіка, який помер приблизно у другій чверті V століття. Його тіло поклали в дубовий човен, який мав конструкцію, схожу на дах. Разом із померлим залишили численні дерев’яні та металеві предмети, а також пізньоримський військовий пояс. Зовні човна розташовувалося майстерно оздоблене крісло, вирізане зі стовбура вільхи.

За словами співавтора дослідження Хауке Йонса з Нижньосаксонського інституту історичних прибережних досліджень, саме незвичайний поховальний інвентар від початку викликав значний науковий інтерес. Зокрема, військовий пояс міг свідчити про далекі зв’язки померлого.

Чоловік міг прибути з Дунайського регіону

Для нового дослідження науковці виділили ДНК із 12 скелетних зразків, що належали 11 людям, похованим у Фалльварді. Генетичний аналіз дозволив встановити стать восьми з них: семеро були чоловіками, одна — жінкою.

Найцікавіші результати отримали під час вивчення останків чоловіка з могили №265. Його генетичне походження пов’язане з Дунайським регіоном, який у той період перебував під впливом Римської імперії. Отже, він або його близькі предки могли подолати значну відстань, перш ніж опинитися на території сучасної Німеччини.

Провідний автор дослідження, докторант Кільського університету Даніель Мюбург, назвав знахідку особливо важливою для вивчення поширення прокази в давній Європі.

«Він є першим індивідом з цієї групи, ідентифікованим у Європі», — зазначив науковець.

Дослідники припускають, що чоловік міг служити найманцем у римській армії. Водночас військовий пояс міг потрапити до нього внаслідок торгівлі, у спадок або як військова здобич.

Аналіз кісток також засвідчив добре розвинені м’язи плечового пояса та рук. Це може свідчити, що чоловік займався фізичною працею, зокрема був човнярем або рибалкою. Сукупність археологічних і генетичних даних вказує на його високу мобільність.

Збудник раніше знаходили лише в єгипетських муміях

Найбільш несподіваним відкриттям стало виявлення в останках чоловіка рідкісної генетичної лінії бактерії Mycobacterium leprae, яка викликає проказу, або лепру.

За даними дослідників, найдавніший відомий зразок цієї бактеріальної лінії походить із Єгипту та датується періодом між IV і II століттями до нашої ери. До нинішнього відкриття її не знаходили в жодному з досліджених поховань Центральної чи Північної Європи.

Таким чином, знахідка свідчить, що рідкісний збудник міг поширитися на значні відстані задовго до появи сучасних транспортних засобів і медичних систем.

Водночас на кістках чоловіка не виявили характерних для прокази уражень. Співавторка дослідження, біолог Кільського університету Альмут Небель пояснила, що це не суперечить результатам генетичного аналізу: захворювання може розвиватися роками, а його симптоми не завжди залишають помітні сліди на скелеті.

«Або він страждав на безсимптомну форму хвороби, або вона на той момент уразила лише м’які тканини», — зазначила Небель.

За її словами, чоловік міг долати великі відстані, навіть не підозрюючи, що є носієм збудника прокази.

Похований належав до привілейованого стану

За оцінками науковців, на момент смерті чоловікові було приблизно 50 років. Водночас дослідники вважають малоймовірним, що причиною його смерті стала саме проказа.

На привілейоване становище померлого можуть вказувати багатий поховальний інвентар, незвичайна конструкція могили та цінні предмети, покладені поруч із тілом. Зокрема, дубовий човен із дахоподібною конструкцією та оздоблене крісло свідчать про особливий статус похованого.

Автори дослідження наголошують, що через значну давність останків частину висновків слід розглядати як наукові припущення. Проте результати роботи відкривають нові можливості для вивчення міграцій людей і поширення інфекційних захворювань у пізній античності.

Знахідка у Фалльварді демонструє, що люди понад півтори тисячі років тому могли долати величезні відстані, перевозити з собою предмети з віддалених регіонів і, можливо, несвідомо поширювати збудників хвороб між різними частинами Європи.

Нагадаємо, археологи в Румунії відкрили давньоримський саркофаг і виявили всередині дерев’яну труну з незвичайними поховальними предметами.