Людське око цього не бачить: вчені розгадали таємницю тропічних метеликів

Метелики роду Colobura поширені в Центральній і Південній Америці. Вони настільки схожі між собою, що дослідники довгий час не помічали відмінностей між окремими видами. Тепер з’ясувалося, що за звичним виглядом цих комах ховалися одразу три різні види, зокрема раніше невідомий — Colobura cryptica.

Про це повідомляє ScienceDaily з посиланням на Музей природної історії Флориди.

Незвичайна гусінь допомогла розкрити таємницю

Поштовхом до нового дослідження стала знахідка у Венесуелі. Дослідник Андрес Орельяна натрапив на гусінь, яка харчувалася листям дерева цекропії. Зовні вона була схожа на інших представників роду Colobura: мала чорне тіло та помітні жовті шипи. Але на черевці не було характерних світлих плям, які дослідники звикли бачити в інших гусениць.

Орельяна сфотографував незвичайних комах і показав знімки колегам. Ця деталь змусила науковців повернутися до питання, чи справді всі метелики Colobura належать до двох уже відомих видів.

Раніше вважалося, що в цьому роді є лише Colobura dirce та Colobura annulata. Другий вид офіційно описали 2001 року, і тоді дослідники припускали, що давню загадку нарешті розв’язано. Однак нові спостереження показали: серед цих метеликів є ще одна, досі не описана наукою комаха.

Відмінності, яких не видно неозброєним оком

Дослідниця Аніша Сапкота разом із колегами порівняла ДНК метеликів, музейні екземпляри та особливості їхніх крил. З’ясувалося, що комахи мають не лише генетичні відмінності: їхні крила по-різному відбивають ультрафіолетове світло.

Людське око не здатне його побачити, але багато метеликів сприймають ультрафіолет. Саме тому візерунки, які здаються нам майже однаковими, можуть мати для цих комах зовсім інший вигляд.

Результати дослідження опублікували в журналі Zootaxa. Науковці описали новий вид Colobura cryptica та переглянули географічні межі поширення інших представників роду. Вони також виявили генетичні відмінності між популяціями Colobura dirce по різні боки Анд.

Відрізнити три види можна і за гусінню. У Colobura dirce на черевці є світлі плями, схожі на краплі, у Colobura annulata — кільцеподібні позначки, а в Colobura cryptica таких плям немає зовсім.

Де знайшли новий вид і чим він здивував учених

Еквадор відіграв важливу роль у дослідженні: саме в цій країні зібрали екземпляр, який став офіційним зразком нового виду. Його знайшли в провінції Напо, на дорозі між містами Тена та Лорето, на висоті близько 1000 метрів. Інші екземпляри виявили ще в кількох провінціях країни.

Національний інститут біорізноманіття Еквадору (INABIO) повідомив, що під час дослідження науковці проаналізували ДНК 95 метеликів із різних регіонів Латинської Америки. У результаті вони виявили чотири генетично відмінні лінії, одна з яких відповідала раніше не описаному виду.

Найбільша загадка полягає в тому, що всі три види метеликів можуть мешкати на тих самих територіях і зустрічатися в одному місці одночасно. Попри це, генетичний аналіз не виявив ознак схрещування між ними.

Дослідники припускають, що ультрафіолетові візерунки на крилах можуть допомагати метеликам розпізнавати особин свого виду та знаходити партнерів. Але поки це лише гіпотеза: остаточно з’ясувати, як майже однакові комахи не плутають одне одного, ще належить.

Незвичайні безхребетні — відкриття та загадки природи

Пошуки невідомих видів іноді приводять науковців до істот, яких вважали зниклими. Так сталося на Мадагаскарі, де дослідники натрапили на рідкісних павуків-стрибунів, один із видів яких не бачили понад століття. Серед знахідок був і представник роду, який вважали зниклим, хоча він продовжував існувати в природі.

Інший приклад того, наскільки мало ми знаємо про життя безхребетних, — поведінка комах після масштабних пожеж. У Чорнобильській зоні руді лісові мурахи повернулися на випалені ділянки, де почали відбудовувати гнізда та прокладати нові стежки. Науковців зацікавило, як колонії змогли вижити після знищення звичного середовища та відновити свою діяльність на згарищах.

А ще історія безхребетних налічує істот, які за розмірами могли конкурувати з тваринами. Доісторична багатоніжка артроплевра виростала завдовжки понад 2,6 метра та жила сотні мільйонів років тому. Її скам’янілі рештки допомогли дослідникам з’ясувати, чому давні членистоногі ставали гігантськими та що зрештою призвело до зникнення цих істот.