Озонова діра над Антарктикою стала найбільшою за 10 років

Щороку навесні над Антарктикою утворюється озонова діра – область атмосфери, де різко знижується концентрація озону, який захищає Землю від шкідливого ультрафіолетового випромінювання. Цьогоріч вона досягла найбільшої площі за останнє десятиліття, однак аномально сильного виснаження озонового шару науковці не зафіксували, повідомляє Національний антарктичний науковий центр.

Йдеться, що озонова діра зазвичай формується під час антарктичної весни, яка припадає на осінь у Північній півкулі. За даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA) та NASA, у 2026 році її максимальна площа становила 27,1 млн кв. км. Це найбільший показник за останні десять років і приблизно 90% від рекорду, зафіксованого у 2000 році.

Однією з причин такого розширення став аномально потужний полярний вихор, який створював сприятливі умови для руйнування озону. Втім, площа озонової діри не є єдиним показником її стану. Не менш важливо, наскільки сильно зменшується концентрація озону в атмосфері.

"Хоч озонова діра й була велика за площею, проте не було зафіксовано аномально низьких значень концентрації озону в атмосфері", – пояснив озонометрист 31-ї Української антарктичної експедиції Сергій Якущенко.

Це підтверджують результати вимірювань, йдеться у повідомленні. На Південному полюсі мінімальний показник цього року становив 105 одиниць Добсона, що зафіксували 17 жовтня. Для порівняння: історичний мінімум у цій точці спостережень дорівнює 92 одиницям Добсона – його зареєстрували в жовтні 2006 року.

На українській антарктичній станції "Академік Вернадський" найнижче цьогорічне значення становило 168 одиниць Добсона. Його зафіксували 23 жовтня. Історичний мінімум станції – 118 одиниць – спостерігали у вересні 2000 року. Водночас 9–11 жовтня 2026 року концентрація озону тут становила 372–374 одиниці Добсона. Ці одиниці використовують для вимірювання загальної кількості озону в атмосферному стовпі над певною точкою. Що нижче значення, то менше озону міститься в атмосфері. Нормальним вважається рівень 300–400 одиниць Добсона, тоді як озонову діру визначають за показниками нижче 220 одиниць.

Попри значну площу цьогорічної озонової діри, загальна тенденція до відновлення озонового шару залишається позитивною. Науковці пов'язують це зі скороченням використання речовин, які руйнують озон, завдяки міжнародним домовленостям.

Водночас на стан озонового шару впливають і природні атмосферні процеси, тому його площа та глибина можуть істотно змінюватися від року до року.

Озонова діра над Антарктидою різко збільшилася - подробиці

Нагадаємо, за словами дослідників, озонова діра над Антарктидою у вересні почала стрімко збільшуватися та перевищила середні показники для цього періоду. Йшлося, що у серпні діра формувалася звичайними темпами і досягла площі близько 15 млн кв. км, але у першій половині вересня її розміри різко зросли - 12 вересня її площа становила близько 25 млн кв. км, що приблизно на 5 млн кв. км більше середнього значення. Згідно з прогнозами, найближчим часом озонова діра може продовжувати збільшуватися.

Вас також можуть зацікавити новини:

• Глобальна кліматична катастрофа є невідворотною, процес уже почався, - вчені
• Озоновий шар "заживає", незважаючи на виверження вулкана
• Озонова діра рекордно змінила розміри: учні пояснили, що за цим стоїть