Стародавнє кладовище охороняв 10-тонний кам'яний велетень: що виявили археологи

Поблизу Парижа археологи знайшли стародавнє кладовище віком близько 6500 років, над яким височів величезний кам’яний монумент у формі людини. Вага кам’яного велетня становить майже 10 тонн, а його довжина перевищує три метри. Поруч із ним дослідники виявили 11 поховань, десятки великих кам’яних блоків та загадкову споруду, схожу на курган, у якій, однак, не було людських останків.

Про незвичайне археологічне відкриття повідомляє видання The Daily Galaxy.

Знахідку зробили у французькому місті Шампіньї-сюр-Марн, розташованому на схід від Парижа. Археологічні дослідження проводили перед початком будівництва нового житлового комплексу.

Найбільшу увагу дослідників привернула гігантська кам’яна фігура, яку відносять до так званих статуй-менгірів. Вона лежала на спині у спеціальній ямі, де колись була встановлена вертикально.

Розміри монумента вражають: приблизно 3,04 метра завдовжки, 1,68 метра завширшки та понад 74 сантиметри завтовшки. Його вага оцінюється у 9,7 тонни — приблизно стільки важать два дорослі африканські слони.

Стародавні майстри надали каменю людських обрисів, ретельно обробили поверхню та вирізали пояс навколо талії. На монументі також помітні невеликі округлі заглиблення, розташовані дугою.

Особливо цікаво, що на деяких ділянках збереглися чорні та білі сліди, які можуть бути залишками стародавньої фарби. Це означає, що колись кам’яний велетень міг мати значно яскравіший вигляд.

Чому монумент упав і чи зробили це навмисно, археологи поки не встановили.

11 поховань і десятки кам’яних блоків

Кам’яна статуя виявилася частиною значно більшого поховального комплексу, вік якого оцінюють приблизно у 6500 років.

Загалом дослідники виявили 11 могил і близько 30 великих кам’яних блоків. Некрополь розташовувався на верхній частині тераси, сформованої річкою Марна.

Вісім поховань були зосереджені на площі близько 60 квадратних метрів. Ще три розташовувалися північніше — неподалік від кам’яного велетня та інших монументів.

Більшість померлих поховали у випростаному положенні у великих могильних ямах. Під час розкопок археологи також знайшли сліди дерев’яних стовпів біля деяких поховань. Імовірно, вони слугували позначками, які допомагали знаходити могили навіть через тривалий час після поховання.

Серед супровідних предметів виявили крем’яні леза, наконечники стріл, сокиру з пісковику та оброблені кістяні вироби.

Загадкова споруда без поховання

Ще однією несподіванкою стала споруда площею близько 30 квадратних метрів, розташована у південно-східній частині археологічної ділянки.

Зовні вона нагадувала курган: земляний купол із коричневого мулу вкривав складну конструкцію з ям, ровів, кам’яних блоків і дерев’яних стовпів. Усередині також знайшли невелику кам’яну плиту, розколоту на дві частини.

Однак найцікавіше полягало в тому, що під спорудою не виявилося жодного поховання.

Археологи припускають, що вона могла виконувати роль орієнтира або окремого ритуального монумента, який було видно здалеку. Водночас її справжнє призначення залишається невідомим.

Який матеріал використали давні будівельники

Дослідження також продемонструвало несподівано високий рівень будівельних навичок людей, які створили поховальний комплекс.

Археологи виявили, що під час спорудження монументів та облаштування могил стародавні майстри використовували суміш піску, мулу, гравію та води. Завдяки високому вмісту карбонатів після висихання вона тверднула й нагадувала примітивний цемент.

Цей матеріал застосовували для укріплення країв могил, облаштування ям для встановлення вертикальних каменів і спорудження загадкового кургану.

Подібні будівельні суміші раніше знаходили на інших неолітичних пам’ятках Західної Європи, зокрема у житлових спорудах. Однак їхнє використання у поховальних комплексах є особливо цікавим свідченням давніх будівельних технологій.

Одне поховання виявилося особливо незвичайним

Серед 11 похованих археологи знайшли людину, яку поховали зовсім не так, як інших.

Замість звичайного горизонтального положення її тіло розмістили сидячи у вузькій круглій шахті, що нагадувала колодязь.

Згодом природні процеси зробили це поховання ще незвичнішим. Вода, просочуючись крізь ґрунт із високим вмістом карбонатів, поступово відкладала кальцит навколо кісток. У результаті гомілки та стопи виявилися повністю вкритими твердою мінеральною кіркою.

Чому цю людину поховали в сидячому положенні та чим вона відрізнялася від інших померлих, дослідники поки не з’ясували.

Що розповість аналіз стародавньої ДНК

Наступним етапом дослідження стане лабораторне вивчення людських останків.

Археологи планують провести аналіз стародавньої ДНК та ізотопні дослідження. Це допоможе встановити вік і стать похованих, оцінити стан їхнього здоров’я та особливості харчування.

Крім того, науковці сподіваються з’ясувати, де саме жили ці люди, чи були вони місцевими мешканцями та чи переміщувалися протягом життя на значні відстані.

Знахідка у Шампіньї-сюр-Марн відкриває нові можливості для вивчення неолітичних громад Паризького регіону, їхніх поховальних традицій, ритуалів та будівельних технологій, якими вони володіли понад шість тисячоліть тому.

Нагадаємо, у могильнику Фалльвард на північному заході Німеччини археологи виявили рештки чоловіка, який жив понад 1500 років тому та був носієм рідкісної генетичної лінії бактерії, що спричиняє проказу. Раніше цей різновид збудника знаходили лише в єгипетських муміях, датованих IV–II століттями до нашої ери.

Пов’язані теми