Одна проста заміна на кухні може щороку запобігати до 3 мільйонів смертей
Заміна звичайної кухонної солі на суміш із додаванням калію може суттєво знизити кількість смертей від серцево-судинних і хронічних захворювань нирок, показало нове міжнародне дослідження.
Звичайна кухонна приправа може впливати на здоров’я серця / © pexels.com
Звичайну кухонну сіль щодня використовують мільйони людей, але надлишок натрію в раціоні підвищує артеріальний тиск і ризик серцево-судинних захворювань. Науковці пропонують просту альтернативу — частково замінити натрій у солі калієм, щоб одночасно зменшити споживання першого та збільшити надходження другого.
Про це пише Gizmodo з посиланням на дослідження, опубліковане в журналі Nature Health.
Скільки життів може врятувати заміна солі
Дослідники з Австралії та США змоделювали п’ять сценаріїв заміни звичайної солі на суміш, у якій 75% становить хлорид натрію, а 25% — хлорид калію. За наймасштабнішого варіанта, коли таку суміш використовуватимуть замість усієї солі у харчуванні, щороку можна запобігати приблизно 2,96 млн смертей від хронічних захворювань серця, судин та нирок.
Крім того, за розрахунками вчених, це допомогло б уникнути 10,17 млн нових випадків цих захворювань і зменшити кількість років життя, втрачених через хвороби та інвалідність, на 69,43 млн.
Навіть часткова заміна солі може мати значний ефект. Якщо змінити лише ту сіль, яку люди додають до їжі під час приготування та за столом, модель прогнозує близько 1,85 млн відвернених смертей щороку. Якщо ж замінювати сіль лише в готових продуктах і ресторанних стравах — приблизно 1,56 млн.
Це результати математичного моделювання, а не вже зафіксоване скорочення смертності. Автори наголошують, що повний перехід потребуватиме багатьох років і змін у виробництві харчових продуктів та звичках споживачів.
Чому сіль із калієм може бути кориснішою
Звичайна сіль містить натрій, надлишок якого сприяє підвищенню артеріального тиску. У замінниках частину хлориду натрію замінюють хлоридом калію. Це дає змогу зменшити кількість натрію в раціоні й водночас збільшити споживання калію, який допомагає регулювати тиск.
Всесвітня організація охорони здоров’я ще 2025 року рекомендувала дорослим, які використовують кухонну сіль, розглянути варіанти зі зниженим вмістом натрію та додаванням калію. Водночас ця рекомендація не стосується дітей, вагітних і людей із порушеннями роботи нирок або станами, які заважають організму виводити надлишок калію.
Кому не можна самостійно переходити на таку сіль
Надлишок калію в крові може спричинити гіперкаліємію — небезпечний стан, який порушує роботу серця. Особливо обережними мають бути люди з хронічними захворюваннями нирок, а також ті, хто приймає препарати, що затримують калій в організмі, або добавки з цим мінералом.
У самій моделі дослідники врахували й цей ризик. Для людей із запущеними стадіями хронічної хвороби нирок повна заміна солі могла б потенційно призвести приблизно до 100 тисяч смертей від надмірного рівня калію, хоча водночас, за розрахунками, могла б запобігти 750 тисячам смертей від серцево-судинних причин у цій групі.
Тому заміна звичайної солі на калієву суміш не означає, що її можна беззастережно використовувати всім. Людям із захворюваннями нирок або тим, хто постійно приймає ліки, перед такою зміною варто порадитися з лікарем.
Як кількість солі впливає на здоров’я
Надмірне споживання солі пов’язують не лише з підвищеним тиском, а й із захворюваннями серця та нирок. ВООЗ радить дорослим вживати менш ніж 5 г солі на добу, а про наслідки надлишку натрію для організму нагадують і медичні фахівці.
Важливо стежити не лише за сіллю, яку людина додає до страв самостійно. Значна її кількість уже міститься в готових продуктах, напівфабрикатах і снеках. Водночас для підтримки серця у щоденному меню можуть бути корисними доступні продукти, що допомагають контролювати холестерин і тиск.
Калій надходить до організму не лише із замінниками солі. Його природними джерелами є овочі, фрукти, бобові та інші продукти. У раціоні важливий баланс мінералів, тому варто звертати увагу на продукти, багаті на калій, але не збільшувати його споживання без урахування стану здоров’я.