Україна шукає можливості відновлення експорту Чорним морем: де допомога партнерів?

Звісно, український уряд та бізнес шукають можливості для організації експорту альтернативними маршрутами, але не можуть повністю відмовлятися від можливості використання традиційних маршрутів Чорноморської акваторії, які є дешевшими і стратегічно важливими. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

У наявних обставинах Україна змушена шукати будь-яких рішень, адже офіційно, ми не забороняли і не обмежували входження іноземних суден в українські порти. Зарубіжні компанії самі не забирають вантажі через російські обстріли. Саме тому українська сторона шукає комплексний підхід до вирішення проблеми, який включатиме економічні, безпекові і дипломатичні аспекти.

Страхування та державні гарантії: економічний вимір морської безпеки

16 жовтня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про механізм державної компенсації частини збитків від воєнних атак на цивільні судна. Він передбачає можливість відшкодування до 80% оціненої шкоди, якщо відповідні ризики не покриваються страховиком. Механізм охоплює, зокрема, пошкодження або знищення судна, втрату чи пошкодження вантажу, а також витрати на аварійно-рятувальні роботи.

Це рішення важливе не лише з погляду компенсації втрат. Воно стосується фундаментального питання: як зробити роботу з українськими портами економічно можливою в умовах підвищеної небезпеки.

У морській галузі ризик завжди має фінансовий вимір. Вартість страхування, умови фрахту, рішення щодо заходу судна в порт і доступність фінансування взаємопов'язані. Коли ризики зростають, вони впливають на вартість перевезень, конкурентоспроможність експорту та готовність міжнародних партнерів продовжувати співпрацю з українським ринком.

Саме тому державні гарантії створюють додаткову мотивацію для іноземних партнерів.

Водночас принципово важливо розуміти: компенсація збитків не може замінити безпеку. Вона має доповнювати заходи захисту людей і суден, а не бути підставою для прийняття неприйнятного рівня ризику.

Що визначатиме ефективність нового механізму?

Для бізнесу важливий не лише сам факт ухвалення рішення, а й те, як воно працюватиме на практиці.

Перший критерій – зрозумілість правил. Судновласники, оператори та фрахтувальники мають чітко розуміти, хто може претендувати на компенсацію, які випадки охоплюються механізмом і які документи необхідні для подання заяви.

Другий – передбачуваність процедур. В умовах війни компаніям потрібні зрозумілі строки розгляду заяв, прозорі критерії оцінки збитків і належна координація між відповідальними органами.

Третій критерій – практична доступність. Механізм має бути дієвим інструментом для учасників морських перевезень, зокрема міжнародних судновласників, які забезпечують доставку вантажів до українських портів.

Саме практична реалізація покаже, наскільки цей механізм зможе зменшити невизначеність для бізнесу та підтримати безперервність морських перевезень.

Безпека і дипломатія – як основа відновлення навігації

Водночас найкращим доповненням до практичного втілення ініціативи стане посилення безпекових умов. Безумовно, в умовах посилених російських обстрілів захистити портову інфраструктуру видається критично складним завданням. Проте до вказаного кейсу мають привертати іноземних партнерів, поки проблема з експортом української аграрної продукції не переросла в міжнародну продовольчу кризу.

Україна ж робить усе можливе зі свого боку. Завдаванням ударів по російських об'єктах у відповідь ведеться кампанія із «примушування» російської сторони до справедливих умов припинення бойових дій.

В контексті мирних ініціатив – єдина опонуюча сторона незмінно перебуває в Кремлі. Навіть турецькі ініціативи щодо можливості організації комерційної логістики в економічних зонах інших чорноморських країн системно отримують відповідь з Москви. Вона полягає в подальшому обстрілі цивільних суден. Без жорстких заходів економічного тиску на російське судноплавство в інших водах досягнення компромісного рішення є складним завданням.

Попередження продовольчої кризи міжнародного масштабу потребує відповідної реакції з боку міжнародних партнерів вже зараз.