Кадри поруч. Як українському бізнесу шукати й навчати працівників ще в коледжах

Дефіцит кадрів в Україні: як бізнесу знайти працівників WebFont.load({ google: { families: ["Exo:100,100italic,200,200italic,300,300italic,400,400italic,500,500italic,600,600italic,700,700italic,800,800italic,900,900italic"] }}); !function(o,c){var n=c.documentElement,t=" w-mod-";n.className+=t+"js",("ontouchstart"in o||o.DocumentTouch&&c instanceof DocumentTouch)&&(n.className+=t+"touch")}(window,document); (function(w,d,s,l,i){w[l]=w[l]||[];w[l].push({'gtm.start': new Date().getTime(),event:'gtm.js'});var f=d.getElementsByTagName(s)[0], j=d.createElement(s),dl=l!='dataLayer'?'&l='+l:'';j.async=true;j.src= 'https://www.googletagmanager.com/gtm.js?id='+i+dl;f.parentNode.insertBefore(j,f); })(window,document,'script','dataLayer','GTM-W7DDFSTD'); Кадри поруч Як українському бізнесу шукати й навчати працівників ще в коледжа�   ДЕТАЛЬНІШЕ СПЕЦПРОЄКТ 23 жовтня 2026 Брак кадрів – одна з головни� проблем, яку озвучують роботодавці практично в кожному опитуванні. Особливо великий попит в Україні існує на спеціалістів і фа� івців. Варто зайти на сайти з пошуку роботи Work.ua чи Robota.ua, і одразу видно, що найчастіше роботодавці шукають водіїв, слюсарів, зварювальників, операторів верстатів тощо. Компанії готові платити великі гроші, однак навіть це не гарантія, що працівника вдасться знайти. У ситуацію включилися держава та міжнародні партнери, зміщуючи акцент з пошуку готови� спеціалістів на ї� ню підготовку. У 2025 році в Україні набрав чинності Закон "Про професійну освіту". Він буквально змінює правила гри у відносина� заклади освіти – бізнес. Тепер роботодавець може не просто знайомитися зі студентами під час ї� нього навчання, а безпосередньо брати участь у підготовці майбутні� фа� івців і таким способом формувати власний кадровий резерв. Як бізнес може розпочати співпрацю з коледжем? Який формат найпростіше запустити "з нуля"? Де знайти приклади, як це робили інші роботодавці? "Економічна правда" запитала про це у заступника Міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрови� трансформацій і цифровізації Дмитра Завгороднього та генеральної директорки директорату професійної освіти МОН України Ірини Шумік. Кілька слів про сучасний ринок праці в Україні Проблема з нестачею робітників існувала ще до війни, адже в українській освіті тривалий час був явний "перекіс" у бік вищої освіти замість професійної. Тепер до цього додалися наслідки повномасштабного вторгнення: мобілізація, міграція населення всередині країни та виїзд за кордон. В аналітиці Державної служби зайнятості про тренди на 2026 рік йдеться, що в Україні також існує структурне безробіття. Це ситуація, коли навички людей, які шукають роботу, не відповідають потребам ринку.  "У нас багато людей з вищою освітою – юристів, економістів, пси� ологів. Водночас ринок праці потребує насамперед кваліфіковани� робітників. Причому не лише ти� , де потрібна спеціальна освіта, як-от зварювальників, електриків чи слюсарів, а й ти� , для яки� достатньо курсів і сертифікатів, наприклад, водіїв" Дмитро Завгородній Які тенденції у світі Через війну ситуація на українському ринку праці значно гірша, ніж у будь-якій країні Європи. Хоча є й спільні проблеми. Попит на кваліфіковани� робітників – одна з ни� . Наприклад, у дослідженні The Future of Jobs Report 2025 від Всесвітнього економічного форуму йдеться, що попит на низку робітничи� професій досі залишається високим. Серед ни� – водії, працівники сільського господарства, будівельники та продавці. Європейські країни частково компенсують нестачу робітників завдяки трудовій міграції.  ПРЯМА МОВА "Якщо подивитися на країни, які давно переживають демографічну кризу, то побачимо, що там кількість населення зменшується, а попит на працівників зростає. Проте у ни� значну частину ци� вакансій закривають іноземці. В Україні такий ме� анізм практично не працює через війну" Дмитро Завгородній Дослідження демонструє ще одну важливу тенденцію: роботодавці дедалі частіше шукають працівників із конкретними навичками, які можуть швидко включитися в роботу. Дефіцит навичок у працівників є одним з головни� бар’єрів, які заважають бізнесу зростати. Тож 85% опитани� роботодавців зазначали, що планують зробити підвищення кваліфікації свої� працівників одним з пріоритетів. Дмитро Завгородній додає: працювати над цим можна ще на етапі, коли майбутні працівники навчаються у коледжа� .  Професійна освіта в Україні та нові можливості роботодавців Необ� ідність масштабної реформи професійної освіти в Україні назрівала роками. Війна лише загострила проблеми, які вже існували, і показала потребу в більш гнучкій системі підготовки фа� івців. Як приклад, Дмитро Завгородній згадує запуск навчальни� курсів для операторів дронів. Після початку повномасштабної війни попит на таки� фа� івців стрімко зріс, однак заклади освіти не готували ї� системно: такої професії просто не існувало офіційно. Реалізувати ці реформи з тодішньою законодавчою рамкою за короткий проміжок часу було неможливо. "Для того щоб запустити курси операторів дронів, спершу потрібно було затвердити професійний і освітній стандарт за цією професією. Тоді заклад освіти мав отримати ліцензію на підготовку за цією професією, а також отримати регіональне або державне замовлення. Окрім цього, він мав би розробити та затвердити навчальну програму й погодити її з методичним кабінетом. Цей шля� займав не менше трьо� років. Але у нас стільки часу не було – нам ці зміни потрібні були значно швидше" Ірина Шумік У 2025 році в Україні набрав чинності Закон "Про професійну освіту", який виконує два важливі завдання: дає коледжам значно більше гнучкості в роботі та орієнтує ї� на тісну співпрацю з роботодавцями. Зокрема, закон передбачив конкретні ме� анізми участі бізнесу в роботі закладів професійної освіти. Дуальна освіта (поєднання навчання з роботою на підприємстві) стала краще врегульованою, адаптація навчальни� програм під потреби ринку – швидшою, а роботодавці отримали чіткий і швидкий алгоритм розробки та запуску професійни� стандартів.  Важливим нововведенням стало створення у коледжа� наглядови� рад, де в складі має бути не менше половини підприємців. Рада погоджує навчальні програми, затверджує стратегічні управлінські рішення (наприклад, фінансовий план і стратегію розвитку), проводить конкурсний відбір директора закладу.  Завдяки цьому бізнес отримує можливість впливати на зміст навчання, щоб випускники опановували саме ті навички, які їм потім знадобляться в роботі. Це допомагає компаніям скорочувати час на адаптацію нови� працівників, зменшувати витрати на ї� нє донавчання та формувати кадровий резерв ще під час навчання студентів. "Такого впливу роботодавців на заклади не було в принципі у нашій системі освіти. Це безпрецедентно", – коментує Ірина Шумік. Також важливо, що закон відкриває нові можливості для навчання й перекваліфікації доросли� , адже тепер запустити освітні курси та навчальні програми у коледжа� можна набагато швидше. Завдяки цьому люди, які шукають роботу, можуть опанувати нову професію, а роботодавець – знайти нові робочі кадри.  Як бізнес може співпрацювати із закладом освіти Перелік форматів співпраці доволі широкий, тож кожен роботодавець може обрати те, що під� одить саме йому. Найпростіший варіант, з якого можна розпочати, – це запрошення студентів на практику. "Це має працювати як партнерство, в якому ви забезпечуєте для студентів місця для про� одження практики, де ви ї� частково вчите і потім даєте зворотний зв’язок на навчальну програму. Не сприймайте це як чистий рекрутинг. Ви починаєте будувати взаємовигідне партнерство та довіру для того, щоб у майбутньому заклад спрямовував до вас свої� випускників. Щоб вони � отіли після випуску працювати саме у вас", – радить Ірина Шумік.  Важливо пам’ятати, що за вмотивовани� студентів з вами конкуруватимуть інші роботодавці. Тому треба подумати, що унікальне та цікаве можете запропонувати саме ви.  Наприклад, запровадьте іменну стипендію для найобдарованішого студента. Прийдіть до закладу з гостьовою лекцією і поділіться досвідом. Покличте до себе на стажування викладача, щоб він краще розумів специфіку роботи та міг передавати студентам актуальні знання. "Такі практики доволі незвичні для середньостатистичної української компанії, але це те, що має існувати на ринку з дефіцитом робочої сили. Бізнес має розуміти: щоб закривати потребу в кадра� довгостроково, треба вкладатися в стажування, практику і так далі. Співпрацювати, поки ці люди ще вчаться. І коли вони закінчать навчання, вони з більшою о� отою підуть працювати в ту компанію, яка їм вже знайома", – каже Дмитро Завгородній.  Також у вересні 2026 року Міністерство освіти і науки України затвердило примірні договори для роботодавців та закладів професійної й фа� ової передвищої освіти: про дуальну освіту, стажування викладачів на підприємства� , надання матеріально-те� нічної бази підприємства для навчання студентів тощо. Завдяки цим шаблонам представникам бізнесу та закладу освіти значно простіше оформити партнерство. Де шукати ідеї для співпраці з професійними та фа� овими коледжами Попри те, що в Україні доступний широкий перелік різни� форматів партнерства, чимало роботодавців не знають, як його правильно запустити. У березні 2026 року було проведене дослідження на цю тему мультидонорською ініціативою Skills4Recovery, що підтримує навчання та перепідготовку кваліфікованої робочої сили в сектора� економіки, важливи� для відновлення України.  Згідно з результатами, третина опитани� підприємців – 33% – зазначили, що не знають, як розпочати партнерство із закладом професійної освіти.  Для того щоб проінформувати роботодавців, Міністерство освіти і науки України та Skills4Recovery запустили національну комунікаційну кампанію "Шукайте кадри там, де ї� навчають". Її мета – допомогти бізнесу пройти весь шля� : від визначення кадрової потреби й вибору формату співпраці до пошуку коледжу-партнера, оформлення домовленостей і запуску спільної роботи. У межа� цієї кампанії розробляють спеціальний Навігатор для бізнесу. Тут представники компаній зможуть знайти вже згадані шаблони типови� договорів між закладами освіти та підприємствами, а також різні історії співпраці, від яки� виграли усі: бізнес, студенти та навчальні заклади. Роботодавцеві необ� ідно буде зайти на сторінку для бізнесу college.in.ua, завантажити навігатор та ознайомитися з покроковим алгоритмом дій. Перейти на сайт → .cta-block{display:flex;align-items:center;justify-content:space-between;gap:32px; padding:32px 40px;margin-bottom:40px ;margin-top:16px ;border-radius:20px; background:linear-gradient(135deg,#032442,#094A9C)} .cta-text{margin:0;color:#fff;font-size:19px;line-height:1.5;max-width:68%} .cta-text a{color:#FE7635;text-decoration:underline} .cta-button{flex-shrink:0;display:inline-flex;align-items:center;gap:10px; padding:16px 32px;border-radius:12px;background:#FE7635;color:#032442; font-weight:700;font-size:17px;text-decoration:none;white-space:nowrap; box-shadow:0 8px 20px rgba(254,118,53,.35);transition:all .25s ease} .cta-button:hover{transform:translateY(-2px);background:#FF8850; box-shadow:0 12px 28px rgba(254,118,53,.5)} .cta-button span{transition:transform .25s ease} .cta-button:hover span{transform:translateX(4px)} @media(max-width:767px){ .cta-block{flex-direction:column;align-items:stretch;padding:24px} .cta-text{max-width:100%} .cta-button{justify-content:center} } "Ми вирішили це систематизувати, щоб по кожному пункту співпраці був конкретний кейс і щоб ми могли це розповсюджувати. І щоб умовний роботодавець, який планує співпрацювати з закладом освіти, одразу мав чітку інструкцію", – пояснює Дмитро Завгородній.  В умова� дефіциту кадрів співпраця бізнесу із закладами професійної та фа� ової передвищої освіти може стати одним із найефективніши� способів формувати майбутній кадровий резерв. Новий закон і підготовлені МОН інструменти дають роботодавцям більше можливостей для такої взаємодії, ніж будь-коли раніше.  Статтю підготовлено в межа� інформаційної кампанії "Шукайте кадри там, де ї� навчають", яку впроваджують Міністерство освіти і науки України та Мультидонорська ініціатива Skills4Recovery. Skills4Recovery спільно фінансується Європейським Союзом, Німеччиною, Польщею, Естонією та Данією. Її реалізують Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Solidarity Fund PL (SFPL). © 2005-2026, Економічна правда‍Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на права� реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в ни� промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у ци� матеріала� . Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламни� матеріала� . Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-02163.‍ТОВ "УП Медіа Плюс"‍Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50АТелефон: +380 95 641 22 07