Привіт, рецесія! Економіка України пішла в мінус, прогнози невтішні

Вперше з початку повномасштабної війни український річний ВВП може впасти - на 0,4%, за прогнозом НБУ. Експерти ж очікують ще більшого обвалу. УНІАН з’ясував, чому економіка пішла в мінус та чи вдасться надолужити втрачене у 2027-му.

На тлі блокади портів та російських ударів по тилах (передусім по енергетичній інфраструктурі, виробництвах та логістиці), українська економіка показує ознаки стагнації, яких не було з 2022 року. Не встиг ВВП досягти довоєнних показників, як знов почалося падіння. 

Державна служба статистики у листопаді повідомила, що третій квартал року закінчився падінням ВВП на 0,7% у річному вимірі та на 0,5% у порівнянні з другим кварталом (з урахуванням сезонного фактору). 

Тим часом, прогнози для української економіки погіршив Національний банк - загалом за підсумками 2026 року регулятор очікує не зростання на 1,8% (як вважав ще у липні), а падіння на 0,4%. Відповідно до інфляційного звіту НБУ, ключовим негативним чинником стали російські удари, через які українська економіка втратила 1,9% ВВП. 

Відео дня

• Торгові проблеми 
• Аграрка передусім
• Головна проблема - логістика 
• Сподівання на оборонку 
• Нові прогнози 

Як розповідає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин у коментарі УНІАН, у розрізі галузей падіння є майже всюди, але найбільше - "у тих, кого бомбили", та у тих, хто залежав від морського експорту. За даними Державної митної служби, через проблеми з логістикою експорт товарів пішов у мінус у третьому кварталі на 17,5%, а імпорт, навпаки, зріс на 23,3%. 

"Реальний сектор знижується. Дані за вересень: промисловість загалом - мінус 5,7%, металургія - мінус 56%, нафтопродукти - мінус 30%, одяг - мінус 25%, переробка - мінус 8%, будівництво - спад майже 10%, вантажоперевезення - теж у мінусі через вибиту логістику, енергетика теж вибита - обвал у 23%, фармацевтика - мінус 15,8%. Найбільші втрати у тютюнових виробах - мінус 79% рік до року", - перелічує втрати Шевчишин.

Значною проблемою стали не лише обстріли, але й тривоги. Бо, наприклад, під час тривог зупиняються будівництва, що впливає на показники галузі. 

Втім, за словами Андрія Шевчишина, не все в нас падає.  

"Зростаючі показники - це аграрка і роздрібні продажі, а найбільш динамічний сектор - ВПК, хоча дані по ньому закриті. Але ми бачимо дані по машинному устаткуванню та іншим опосередкованим показникам, і там зростання на десятки відсотків. А у АПК плюс невеличкий - 1,3%. Це завдяки високому врожаю, який ми, втім, не змогли вивезти. Роздрібні продажі у третьому кварталі - це лідер з 6,3% зростання. Проте є очікування, що роздрібні продажі поступово будуть скорочуватись", - завершує він свою тезу. 

Торгові проблеми 

Михайло Непран, перший віце-президент Торгово-промислової палати України, наголошує, що потрібно враховувати, що мова про економіку воюючої країни, а це впливає на оцінки. Водночас війна може бути і причиною обвалу, і приводом для зростання ВВП. 

Він нагадує, що у США у часи Другої світової війни, з 1939 до 1944 року, реальний ВВП зріс приблизно на 72%, у Великій Британії з 1939 до 1943 року - на 26%, але у Радянському Союзі з 1940 до 1942 року він скоротився приблизно на 34%, після чого почав відновлюватися. 

Щодо України, то Михайло Непран вважає прогноз НБУ про скорочення ВВП об’єктивним, з огляду на обставини. Експерт зауважує, що найважча ситуація - у традиційних промислових секторах. 

"Металургія та видобувна промисловість втратили частину підприємств через руйнування й окупацію; на решту тиснуть витрати на енергію та логістику. Серйозно постраждала хімічна промисловість, зокрема виробництво добрив. Водночас накопичені втрати з 2022 року не слід автоматично вважати новим внеском у спад саме 2026 року", - наголошує він. 

Крім того, негативний вплив на українську економіку справляє величезне від’ємне торговельне сальдо, що сягає близько 45,5 млрд доларів. За дев’ять місяців 2026 року Україна експортувала товарів приблизно на 29,6 млрд доларів, а імпортувала - на 75,1 млрд. Водночас, за словами Непрана, не варто "драматизувати" це питання.

Він зазначає, що, по-перше, значна частина імпорту - це машини, енергетичне обладнання, комплектуючі, пальне та товари для оборони й відновлення. Такий імпорт підтримує виробництво, хоча водночас створює попит на іноземну валюту, що є причиною падіння гривні.

По-друге - поки Україна отримує масштабну фінансову допомогу від європейських союзників та інших міжнародних партнерів, дефіцит торгівлі "не означає автоматичної катастрофи". 

"Міжнародне фінансування підтримує державні фінанси, резерви та можливості НБУ згладжувати коливання курсу. Допомога не усуває торговельний дефіцит, але пом’якшує його фінансові наслідки, - пояснює Михайло Непран. - Ризик полягає насамперед у можливих затримках або скороченні зовнішньої допомоги на тлі руйнування виробництва".

Аграрка передусім

Профільні експерти вказують на аграрну галузь як ключову з точки зору розрахунків ВВП до кінця року - від неї насамперед залежатиме подальша динаміка. Точніше - від здатності аграріїв вивезти великий врожай. Як каже Михайло Непран, саме аграрний сектор залишається головним джерелом товарного експорту країни. 

"За дев’ять місяців 2026 року продовольчий експорт становив майже 17 млрд доларів, тоді як експорт металів і виробів із них - лише близько 2,9 млрд. Але аграрії залежать від морської логістики, світових цін, урожаю та доступу до зовнішніх ринків", - уточнює він. 

Завідувач відділу міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" (ІАЕ) Богдан Духницький згоден, що аграрний експорт продовжує відігравати ключову роль у формуванні загальної експортної виручки України.

"За результатами 2025 року, частка агропродовольчої продукції склала близько 56% всього експорту України. У І півріччі 2026 року вона перевищила 59%. А за січень-вересень нинішнього року цей показник склав понад 57%", - зазначає він. 

Олександр Захарчук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення того ж ІАЕ, нагадує, що після різкого падіння на 28,8% у 2022 році національна економіка перейшла до поступового щорічного, хоча й нерівномірного відновлення - значною мірою саме завдяки АПК. 

"У 2025 році номінальний ВВП України досяг 8,9 трлн грн, або близько 214,2 млрд дол., продемонструвавши реальне річне зростання на рівні 1,8% у порівнянні з 2024 роком. За прогнозами науковців ІАЕ, у 2026 році номінальний показник очікується в межах 210-220 млрд доларів", - прогнозує він.

Захарчук додає, що частка аграрного сектору, включно з переробкою, складає від 15% до 20% у загальній структурі українського ВВП.

Але зараз українській аграрній галузі зле - і це впливає на загальні показники економіки.

Причому українські аграрії у 2026 році зберуть великий врожай. Станом на 2 листопада 2026 року зібрано близько 62,2 млн тонн зернових та олійних, що на 9,6% більше, ніж торік. Врожайність основних культур зросла на 10-20%. А Мінагрополітики прогнозує валовий збір зернових і олійних у 82 млн тонн. 

Однак, зважаючи на блокування морських портів та низку інших негараздів, гарні показники врожаю не здатні втримати аграрну галузі і загалом українську економіку від падіння.

Головна проблема - логістика 

За словами Олександра Захарчука, український ВВП несе основні втрати через проблеми з логістикою, зберіганням, а також реалізацією цього гарного врожаю. 

"Негативний чинник полягає в тому, що з серпня 2026 року регулярного експорту агропродукції з глибоководних портів фактично немає, а альтернативні маршрути покривають лише 45-50% від потреби", - вказує на баланс чинників у галузі експерт. 

Захарчук нагадує, що складнощі почалися 22 липня 2026 року, коли значна частина судновласників припинила заходити до портів Великої Одеси, через які до того проходило близько 90% експорту зерна, олійних і продуктів їх переробки. 

Для порівняння, у першому півріччі цього року альтернативні маршрути, включаючи Дунай, забезпечили лише 2,7 млн тонн агроекспорту проти 24,6 млн тонн через порти Великої Одеси. Найглибшим провалом став серпень 2026 року, коли експорт водними шляхами скоротився до 0,9 млн тонн, тобто на 84%. Проте далі, як каже Олександр Захарчук, почалося повільне відновлення.  

"Вже у вересні 2026 року відбулося часткове відновлення до 2,4 млн тонн, або 46% від потенційно необхідного. У жовтні очікуваного нарощування не відбулося. Станом на 30 жовтня, від початку 2026-2027 маркетингового року (триває з 1 липня 2026-го по 30 червня 2027 року, - УНІАН) експортовано 6,5 млн тонн зернових, що на 29,3% менше, ніж торік", - каже він. 

Ситуацію погіршує те, що експорт альтернативним маршрутом через Дунай залишається ускладненим через обміління річки. Влітку були значні сподівання на те, що восени вода підніметься, але цього поки не сталося. 

"У липні рівень Дунаю в Румунії впав до найнижчої позначки за останні 30 років, а в середині вересня судноплавство річкою було фактично паралізоване. Станом на кінець жовтня навігація на трьох рукавах дельти залишалася ускладненою", - зазначає він.

Експерт зауважує, що ці сподівання зсунулися на кінець року. Це важливо, бо в румунського порту Констанца, куди все надходить через Дунай, є ще резерв потужностей - його термінали могли б приймати ще на 20% більше зерна, але брак води обмежує ці можливості.

"Таким чином, навіть часткове пожвавлення експорту в четвертому кварталі 2026 року лише незначно скоригує втрати річної ВВП поточного року та зупиниться на приблизно нульовому прирості до показника ВВП 2025 року", - підводить аграрний експерт підсумок щодо експорту.

Найнебезпечнішим Олександр Захарчук вважає становище українських аграріїв, у яких закінчуються обігові кошти. Внаслідок чого під урожай 2027 року площі кукурудзи можуть скоротитися вдвічі, а озимої пшениці - на 17-20%. А це вже вплине на динаміку ВВП наступного року. 

При цьому світові ціни на зерно зростають, що означає більшу виручку для експортерів, однак цей приріст все одно не здатний компенсувати дорогу логістику. 

"Вимушене використання альтернативних експортних маршрутів до європейських портів збільшує логістичні витрати на 50-60 доларів за 1 тонну, знижуючи до мінімуму рівень прибутковості", - каже Богдан Духницький з ІАЕ.

Тобто світова кон’юнктура в цілому для нас сприятлива, але скористатися ми нею поки не можемо. 

Сподівання на оборонку 

Як не виправдалися поки сподівання на підняття води у Дунаї, так само не запрацював поки експорт оборонної продукції з України, який міг би частково перекрити втрати ВВП від проблем важкої промисловості. Попри це, ВПК - чи не єдина галузь, яка показує реальне зростання в економіці - хоча масштаби й не дуже зрозумілі, адже статистика засекречена. 

"Стримують спад ВВП оборонні замовлення, робота підприємств, які забезпечують армію, і відновлення інфраструктури. ВПК створює внутрішню додану вартість уже сьогодні, - вважає Михайло Непран з ТППУ. - Контрольоване відкриття оборонного експорту - важливий шанс. Але дозвіл на експорт ще не дорівнює фактичним великим валютним надходженням. Чи здатен ВПК у майбутньому замінити металургію як експортну опору - відкрите питання".

Експерт вказує на "парадокс війни": занепадає зараз передусім стара оліграхічна  сировинно-експортна модель, на руїнах якої формується новий клас технологічних підприємців, орієнтованих на складну продукцію з вищою доданою вартістю. Але це "початок трансформації, а не її завершення". Відбувається не просто падіння ВВП, а "структурна перебудова" економіки, результат якої залежить від багатьох чинників.  

Ігор Федірко, виконавчий директор Української ради зброярів, надає опосередковані показники по ВПК. Він нагадує, що у липні голова НБУ Андрій Пишний оцінював внесок оборонки приблизно у 1,4% до зростання реального ВВП у 2026 році. Але тоді Нацбанк прогнозував зростання економіки країни на 1,8%. Яким же зрештою став цей внесок - зараз важко сказати, але динаміка контрактів показує продовження зростання галузі. 

"За перше півріччя Агенція оборонних закупівель уклала з українськими виробниками контракти на озброєння й військову техніку майже на 400 млрд грн. А в жовтні Міноборони повідомило, що від початку року Агенція вже замовила на 54% більше FPV-дронів, ніж за весь 2025-й, - надає представник ВПК опосередковані дані щодо зростання галузі. - Оборонна промисловість може стати однією з опор зростання й компенсувати частину втрат, яких зазнають металургія та інші галузі. Виробничий потенціал ВПК на 2026 рік оцінювали у 50-55 млрд доларів". 

Пан Федірко вказує також на значний опосередкований ефект від підприємств ВПК, адже за серійним замовленням стоїть робота і самого заводу, і його постачальників. Але проблемою галузі є відсутність стабільних замовлень від держави та партнерів України. 

При цьому ВПК формує значний попит на валюту, що впливає на зовнішьоторговельний баланс України, що, своєю чергою, тисне на курс гривні. УНІАН вже писав про те, що однією з причин раптового падіння курсу гривні на початку листопада був саме попит на валюту з боку компаній ВПК. Якби експорт переважав над імпортом, то ефект був би протилежним. 

"Зараз українські оборонні виробники витрачають більше валюти на імпортні комплектуючі й обладнання, ніж отримують від комерційного експорту. Основний покупець для галузі - українське військо. Щоб виконувати його замовлення, компанії закуповують за кордоном електроніку, оптику та частину виробничого обладнання. Оборонний сектор забезпечив основний приріст попиту на валюту влітку та у вересні, - визнає Ігор Федірко, але додає, що на воєнні потреби надходять кошти і від партнерів. - У жовтні Україна отримала 1,24 млрд євро кредиту ЄС на закупівлю українських дронів, перехоплювачів, боєприпасів до безпілотників і ракет".

Очільник УРЗ цитує дані Нацбанку, який вважає, що посилення російських атак і блокада портів можуть погіршити торговельний баланс цього року на 6,6 млрд доларів. Він вважає, що, хай і через зростання імпорту, але ВПК може частково це падіння компенсувати. 

"Виробник може імпортувати більше компонентів і збільшувати свій внесок у ВВП. Якщо компанія купує оптику за кордоном, а в Україні розробляє, збирає й випробовує готовий виріб, вартість оптики враховують в імпорті, а додану вартість, створену тут, - в українському ВВП", - додає Федірко. 

Тобто, якщо партнери та держава до кінця року збільшать замовлення у вітчизняного ВПК і розширять експорт, то падіння ВВП може бути меншим, а наступного року навіть може відновитися зростання. Ключове тут - "якщо". 

Нові прогнози 

НБУ вважає, що за підсумками 2026 року ВВП впаде лише на 0,4%, бо ситуація з логістикою покращиться. Саме тому у 2027 році він очікує, що економіка перейде до обережного зростання у 0,4%. Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин називає ці оцінки занадто оптимістичними. 

"В мене гірші очікування. Ми будемо з реальним ВВП мінус 3-4% у четвертому кварталі поточного року. Відповідно, по року ми вийдемо на показник мінус 1,1%, а не 0,4%, як очікує НБУ. Зі спадом у наступному році, якщо нічого не зміниться", - каже фінансовий аналітик. 

Михайло Непран, перший віце-президент Торгово-промислової палати України, теж не надто оптимістичний. 

"Щодо 2027 року я був би обережним з оптимізмом. НБУ прогнозує зростання ВВП лише на 0,4%, при чому очікує певного поліпшення логістики. Якщо інтенсивність обстрілів, проблеми зі світлом, пальним і морськими перевезеннями збережуться, реалістичним ризиком залишаються стагнація або новий спад. Водночас оборонне виробництво, відновлення та нові технологічні підприємства можуть частково компенсувати втрати", - очікує експерт з торгівлі. 

2026 рік дійсно став другим після 2022 з точки зору втрат для ВВП. Втім, з огляду на можливі перспективи та досвід інших країн, які проходили через масштабні війни, ситуація в нас не найгірша, завдяки АПК, ВПК і західній підтримці. Але чим менше власний ВВП, тим сильніше Україна буде залежати від західної допомоги, яка надходить все менш регулярно, що може стати ризиком у майбутньому. 

новини УкраїниекономікаНБУ УНІАН в Google News