9 листопада 2026, 14:20

Як бізнесу відшкодувати збитки від обстрілів

Держава пропонує три інструменти: компенсацію за майно, часткове покриття страхування і пільгові кредити. Як вони працюють?

Автор: Економічна правда
За час великої війни сукупні втрати бізнесу через руйнування активів сягнули десятків мільярдів доларів. Лише з початку 2026 року російські обстріли завдали підприємцям збитків на 7,7 млрд дол. Де компаніям узяти гроші на відшкодування? Для бізнесу, який працює під постійними атаками або зазнав руйнувань, держава пропонує три інструменти: безповоротну компенсацію за майно, часткове покриття вартості страÑ ування воєнниÑ ризиків і пільгові кредити на відбудову. Ці меÑ анізми не замінюють один одного, бо мають різну мету. Які варіанти доступні? Компенсація за пошкоджене майно Цей меÑ анізм запрацював 1 січня 2026 року: підприємство приєднується до програми, заявляє майно і вказує розмір можливиÑ збитків. Якщо після цього майно пошкодять чи знищать, держава компенсує збитки в межаÑ ліміту. Програма поширюється на майно, розташоване на території підвищеного ризику або яке транзитом руÑ ається через неї. Наразі це Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонська і Чернігівська області, а також Київ. Це безповоротна компенсація, а не кредит, тож отримані кошти повертати не треба. Однак держава покриває не всі втрати: максимальна виплата на одну компанію становить 30 млн грн. Наприклад, якщо підприємство зазнало збитків на 12 млн грн, воно може отримати компенсацію повністю. Якщо збитки становлять 60 млн грн, то держава покриє лише 30 млн грн, тобто встановлений законом максимум. Розмір виплати залежить від підтвердженого прямого збитку і не може перевищувати суми, заявленої під час приєднання до програми. Якщо компанія отримала відшкодування за той самий збиток з іншиÑ джерел, цю суму враÑ ують під час розраÑ унку компенсації. Участь у програмі добровільна і платна. Внесок становить 0,5% від заявленої суми ймовірного збитку, але не більше ніж 0,5% від граничниÑ 30 млн грн, тобто максимум 150 тис. грн. Адмініструє програму Експортно-кредитне агентство (ЕКА). Програма не поширюється на збитки, завдані до того, як підприємство до неї приєдналося. Перед поданням заяви компанії варто перевірити, чи вÑ одить її локація до переліку територій підвищеного ризику і чи належать активи, які вона заявляє, до переліку майна, на яке поширюється програма. До вересня за програмою погоджено 323 заяви на 6,8 млрд грн потенційної компенсації. Часткове покриття вартості страÑ ування Цей інструмент працює так: підприємство страÑ ує майно від воєнниÑ ризиків в обраній страÑ овій компанії і сплачує вартість поліса, а потім держава через ЕКА повертає частину витрат, якщо договір і заявник відповідають вимогам програми. Участь у програмі платна, фіксований внесок – 5 тис. грн. Державна компенсація здешевлює поліс, але не замінює страÑ ової виплати. Якщо стався страÑ овий випадок, за пошкоджене майно платить страÑ ова компанія за умовами договору. Формула компенсації така: держава залишає на бізнесі вартість страÑ ування на рівні близько 1% від страÑ ової суми, а все, що вище, субсидує. Наприклад, за страÑ ової суми 100 млн грн і тарифу 4% страÑ ова премія становить 4 млн грн. Держава компенсує 3 млн грн, а 1 млн грн сплачує підприємство. З вересня 2026 року діє річний ліміт: загальна компенсація одному підприємству не може перевищувати 5 млн грн на календарний рік за всіма договорами. До середини вересня бізнес подав 195 заявок, ЕКА погодило компенсацію за 39-ма на 56 млн грн. У травні Кабмін повідомив, що перші чотири компанії отримали 6,8 млн грн. Це знизило середню вартість страÑ ування з 4,24% до 1,19%. Пільгові кредити за програмою "5-7-9%" Ця держпрограма діє з лютого 2020 року. Вона передбачає не пряму компенсацію, а пільгове фінансування. З 1 липня 2026 року запрацював спеціальний напрям програми – для відбудови майна, пошкодженого чи знищеного внаслідок агресії. За цим напрямком можна отримати кредит до 150 млн грн. Сума не може перевищувати збитку, підтвердженого актами про руйнування чи пошкодження. Ключова перевага – пільгова ставка 0,1% річниÑ протягом першиÑ двоÑ років. Потім ставка становитиме 5%, 7% або 9% річниÑ залежно від категорії бізнесу і виконання умов, зокрема щодо створення робочиÑ місць. Банк застосовує свою стандартну ставку, а різницю до пільговиÑ 0,1% йому компенсує держава. Читайте також СтраÑ ування житла від воєнниÑ ризиків: що пропонують компанії Наприклад, якщо підприємство бере 50 млн грн на відбудову зруйнованого цеÑ у, у перші два роки воно сплачує 0,1% річниÑ від залишку. Якщо залишок не зменшується, це близько 50 тис. грн відсотків на рік. Проте 50 млн грн тіла кредиту підприємство зобов'язане повернути банку. У цьому полягає фундаментальна відмінність пільгового кредитування від безповоротної компенсації. Рішення про кредит уÑ валює банк після стандартної оцінки кредитоспроможності і надання забезпечення. Державна допомога лише частково покриває вартість кредиту, але перевірки кредитоспроможності не скасовує. За програмою бізнес отримав 164,1 тис. позик на 588,8 млрд грн, з ниÑ за час воєнного стану – 129,3 тис. позик на 499,1 млрд грн. Окремої статистики щодо кредитів на відновлення зруйнованого чи пошкодженого майна поки немає. Як поєднувати ці інструменти Для підприємства, яке Ñ оче відновити пошкоджені активи, ці інструменти закривають різні потреби і можуть ефективно поєднуватися. Безповоротна компенсація зменшує прямий майновий збиток у межаÑ 30 млн грн, компенсація страÑ ової премії допомагає за вигідною ціною застраÑ увати майно від майбутніÑ воєнниÑ ризиків, а пільговий кредит дає потрібний обсяг коштів для масштабної відбудови, до 150 млн грн, із зобов'язанням повернути основну суму. Наприклад, підприємство, яке приєдналося до програми компенсації і згодом зазнало збитку на 80 млн грн, може отримати безповоротну компенсацію в межаÑ 30 млн грн. На решту 50 млн грн воно може взяти пільговий кредит під 0,1%, а після відновлення об'єкта застраÑ увати його і повернути частину витрат на поліс. Кредит не вважається подвійною компенсацією, оскільки борг треба повертати. Поєднуючи різні державні програми, завжди варто перевіряти конкретні правила, щоб уникнути подвійного відшкодування того самого збитку. Чи ефективні ці меÑ анізми Робити висновки про ефективність циÑ програм рано. Перші дві запрацювали на початку 2026 року, а кількість погоджениÑ заяв не дорівнює кількості виплат. Водночас порівняно з масштабами воєнниÑ збитків оÑ оплення бізнесу обмежене. Причини можуть бути різні. Компенсація за пошкоджене майно доступна лише за певниÑ умов і в межаÑ ліміту, а компенсація страÑ ової премії допомагає тільки тим підприємствам, які змогли знайти страÑ овика, готового взяти такий ризик. За оцінкою ОЕСР, страÑ ування воєнниÑ ризиків у прифронтовиÑ регіонаÑ майже недоступне. Треба не лише спрощувати процедуру та інформувати бізнес, а й розширювати коло ризиків та активів, які можуть отримати страÑ овий заÑ ист. Оцінювати результативність варто насамперед за фактичними виплатами, строками їÑ отримання і кількістю підприємств, яким вдалося відновити роботу. Що готують на майбутнє У вересні Мінекономіки анонсувало новий масштабний меÑ анізм компенсації воєнниÑ збитків – спецфонд обсягом 3-4 млрд дол. для покриття першого рівня збитків (first loss). За цією концепцією держава покриватиме "перший шар" збитку, а ризики понад цей рівень можна буде застраÑ увати на приватному ринку. Попередні параметри: компенсація до 10 млн дол. на одну компанію, внесок за участь – 2% від заявленого ліміту покриття, поширення програми на малий, середній і великий бізнес на всій підконтрольній території. Орієнтовний строк запуску – січень 2027 року. Уряд планує закласти 1 млрд дол. бюджетниÑ коштів і розраÑ овує залучити додаткове фінансування від міжнародниÑ партнерів. МеÑ анізм first loss перспективний. Він має розв'язати проблему, з якою приватний страÑ овий ринок не може впоратися. Під час війни багато підприємств, особливо в прифронтовиÑ регіонаÑ , не можуть застраÑ увати своє майно. СтраÑ овики відмовляються приймати такі ризики або пропонують надто дороге покриття. Проблема не лише у вартості страÑ ування, а й у його доступності. Якщо держава візьме на себе перший рівень можливиÑ збитків, це може заоÑ отити приватниÑ страÑ овиків покривати ризики, які залишаються поза страÑ овим ринком. УспіÑ моделі залежатиме від належного фінансування. Фонд обсягом 3-4 млрд дол. варто розглядати як початковий ресурс, а не як гарантію покриття всіÑ можливиÑ збитків. Як одне з джерел фінансування Мінекономіки розглядає підвищення загальної ставки ПДВ на один відсотковий пункт поряд з допомогою партнерів і внесками підприємств. Остаточне рішення потребує оцінки бюджетної стійкості фонду і наслідків додаткового податкового навантаження на економіку. Головна порада для компаній – користуватися наявними програмами. Водночас важливо пам'ятати, що належна фіксація пошкоджень та оцінка збитків – основа для заÑ исту прав постраждалого бізнесу й отримання компенсації в межаÑ чинниÑ і майбутніÑ міжнародниÑ та державниÑ меÑ анізмів. Тому не варто зволікати з фіксацією шкоди і внесенням даниÑ до Міжнародного реєстру збитків.

Останні новини