Битва за літій та вольфрам: чому Європа масово йде за металами в Азію

Європейська промисловість активно заходить у Центральну Азію, зокрема в Казахстан та Узбекистан, щоб диверсифікувати постачання критичних матеріалів. Це обговорювали на Міжнародному форумі з гірничодобувної промисловості та металів у Ташкенті, пише Euronews.

популярні відео

Річ у тім, що залежність від Китаю вже створює проблеми для європейських компаній. Тому ЄС шукає партнерів, які могли б забезпечити альтернативні джерела сировини.

Засновник Brussels Energy Club Марат Тертеров при цьому наголосив, що Європі потрібні не лише домовленості про постачання.

Брюссель очікує не просто угод. Він розраховує на розвиток чітких інвестиційних партнерств із такими країнами, як Узбекистан і Казахстан, –пояснив він.

За його словами, для цього необхідно вкладати кошти не лише у видобуток, а й в інші важливі сфери:

Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на

• у переробку мінералів;
• промислові ланцюги постачання;
• та транспортну інфраструктуру.

Наразі сторони обговорюють розвиток Середнього коридору, який має з'єднати Центральну Азію з європейськими ринками.

Зауважте! Євросоюз офіційно відносить літій та вольфрам до критично важливих матеріалів через високі ризики перебоїв у постачанні.

Чому країни Азії диктують нові умови

Німеччина, як головний промисловий локомотив Європи, вже стала першим експортним ринком для нової продукції з Узбекистану.

Німеччині потрібно багато критично важливих корисних копалин, оскільки ми інвестуємо у відновлювану енергетику, електромобілі та високі технології– заявив посол Німеччини в Узбекистані Маттіас Воллерт.

Казахстан також поглиблює промислову співпрацю з Німеччиною, підписавши спільну декларацію, яка охоплює видобуток і переробку мінералів, а також збільшення виробництва товарів.

Однак держави Центральної Азії, багаті на корисні копалини, більше не хочуть бути просто сировинним придатком і віддавати ресурси за безцінь європейцям.

Вони прагнуть залучити іноземний капітал та європейські технології, щоб будувати заводи й переробляти копалини вдома.

Наприклад, узбецька державна компанія TMK, яка працює з вольфрамом і молібденом, робить ставку саме на виробництво готової промислової продукції.

Головна причина – створення доданої вартості. Тобто на кожному кроці, на кожному етапі ми створюємо додану вартість, а потім експортуємо продукцію– пояснив представник TMK Тімур Хікматуллаєв.

Водночас французький банк Société Générale у жовтні підписав попередні умови фінансування експорту для узбецької TMK на 50 мільйонів євро.

Нагадаємо, Євросоюз уже розгортає масштабну програму диверсифікації постачання критичних мінералів. У жовтні Єврокомісія оголосила про запуск 46 стратегічних проєктів із видобутку та переробки сировини, зокрема літію, кобальту, нікелю та міді.