Російські атаки розганяють інфляцію: НБУ різко погіршив прогноз та підвищив облікову ставку

Національний банк України підвищив облікову ставку з 16% до 16,5% річних. Новий рівень почне діяти від 30 жовтня. Водночас регулятор переглянув прогноз інфляції на кінець 2026 року — з попередніх 10% до 12,5%.

Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний під час пресбрифінгу щодо рішень із монетарної політики 29 жовтня.

За словами очільника Нацбанку, протягом останніх місяців інфляція зростала швидше, ніж очікував регулятор. У вересні загальна інфляція прискорилася до 10% у річному вимірі, а базова — до 8,8%. За оцінкою НБУ, подібна тенденція зберігалася і в жовтні.

Підвищення облікової ставки має підтримати привабливість заощаджень у гривні, посилити стійкість валютного ринку та стримати інфляційні очікування. У Нацбанку наголошують, що готові змінювати монетарну політику залежно від розвитку ситуації, зокрема впливу російських атак на ціни та економічну активність.

Як російські атаки впливають на ціни

Одним із головних чинників інфляційного тиску залишаються російські удари по українській інфраструктурі, підприємствах і логістичних об’єктах. Пошкодження виробничих потужностей та ускладнення перевезень обмежують пропозицію товарів і збільшують витрати бізнесу.

За оцінкою НБУ, лише наслідки обстрілів додадуть близько 0,7 відсоткового пункту до річної інфляції. Крім того, на ціни впливають подорожчання пального на тлі війни на Близькому Сході та розширення бюджетного стимулювання.

Підвищені й нестійкі інфляційні очікування населення, а також погіршення очікувань банків та аналітиків посилюють ризики. Нацбанк прагне не допустити, щоб тимчасові цінові шоки переросли у тривале прискорення інфляції.

Що буде з інфляцією у 2027–2028 роках

У 2027 році НБУ очікує сповільнення інфляції до 7,3%. Попередній прогноз передбачав 6,9%, тобто регулятор погіршив і цю оцінку. Серед чинників, які мають сприяти уповільненню зростання цін, — очікуване зниження світових цін на нафту та вплив монетарної політики.

Повернення інфляції до цільового показника у 5% Нацбанк, як і раніше, прогнозує у 2028 році. Цей сценарій залежатиме, зокрема, від поступового послаблення тиску на виробничі витрати підприємств і збільшення внутрішньої пропозиції товарів та послуг.

Водночас прогноз залишається залежним від перебігу війни, цін на енергоресурси, стану української промисловості та ритмічності міжнародного фінансування. Подальше погіршення безпекової ситуації може обмежувати економічну активність, хоча й здатне послабити споживчий попит.

Нацбанк погіршив прогноз для економіки

Регулятор також переглянув оцінки динаміки валового внутрішнього продукту. За даними, озвученими під час пресбрифінгу, у третьому кварталі 2026 року реальний ВВП України скоротився на 0,5% у річному вимірі.

За підсумками року НБУ тепер прогнозує зниження реального ВВП на 0,4%, тоді як раніше очікував зростання на 1,8%. Найбільше на погіршення прогнозу вплинули посилення російських обстрілів і скорочення можливостей для виробництва та експорту.

Серед галузей, які зазнали значних втрат, у Нацбанку назвали металургію та гірничодобувну промисловість. Негативні тенденції також позначилися на інших промислових секторах, торгівлі й сільському господарстві.

На 2027 рік регулятор прогнозує зростання ВВП на 0,4%, а на 2028-й — на 2,2%. Відновлення економіки має підтримати фінансування оборонного виробництва, інвестиції в критичну інфраструктуру та поступове поліпшення транспортної й морської логістики. Водночас ці прогнози залежать від безпекових умов та достатнього міжнародного фінансування.

До якого часу НБУ планує утримувати ставку

Базовий прогноз Нацбанку передбачає збереження облікової ставки на рівні 16,5% до другого кварталу 2027 року. Однак це не означає, що рішення не може змінитися: регулятор враховуватиме фактичну динаміку інфляції, валютного ринку й економічної активності.

Раніше підвищення ставки вже сприяло перегляду банками умов за гривневими депозитами. За оцінкою НБУ, подальше посилення монетарної політики має підтримати заощадження в національній валюті та допомогти обмежити тиск на валютний ринок, який посилився через скорочення експорту й погіршення очікувань.

Інфляція, курс гривні та тиск на бізнес — останні новини

У вересні Нацбанк уже підвищував облікову ставку до 16%, реагуючи на прискорення інфляції та зовнішні ризики. Тоді регулятор пояснював, що на рішення вплинули наслідки війни, атаки на енергетичну інфраструктуру й подорожчання енергоносіїв. Тепер НБУ змінив курс ставки, намагаючись стримати ціновий тиск і підтримати гривневі заощадження.

Інфляційний тиск відчувають і споживачі: зростання вартості пального впливає на перевезення, виробничі витрати та кінцеві ціни товарів, що найбільше вдарить по гаманцях. Економіст Олег Устенко раніше пояснював, які чинники можуть призвести до нового подорожчання повсякденних покупок, а окрему увагу звертав на ситуацію з медикаментами.

Погіршення економічних перспектив пов’язане також із втратами української промисловості та труднощами з експортом. Російські удари по виробничих підприємствах посилюють тиск на металургію, а обмеження для постачання продукції ускладнюють відновлення сектору.