Путін тягне час, Трамп тисне на Київ: чому переговори можуть обернутися пасткою для України

Україну можуть одночасно позбавляти критично важливої військової допомоги та підштовхувати до поступок, які зіграють на руку Росії. Затримки з передачею Patriot і SAMP/T, відключення Starshield, ідеї територіального обміну та енергетичного перемир'я складаються в небезпечну для Києва картину. Тим часом Москва використовує переговори, щоб просувати власні вимоги й вигравати час.

популярні відео

Професор міжнародної політики Скотт Лукас в інтерв'ю для каналу War & Politics 24 пояснив, чому блокування постачання ППО він вважає інструментом тиску на Україну, чим загрожують переговори без політичних гарантій і чому пропозиції щодо Донбасу та енергетичного перемир'я можуть виявитися вигідними передусім Кремлю. Також він оцінив, як результати виборів у США можуть вплинути на подальшу підтримку України.

Блокування ППО та зв'язку як інструмент тиску

Останніми тижнями Україна зіткнулася з несподіваними перешкодами в отриманні критично важливої військової допомоги. Європейські союзники готові передати Києву системи протиповітряної оборони Patriot та SAMP/T, які вже оплачені та вкрай необхідні для захисту від зимових атак Росії. Однак процес зупинився через відсутність погодження з боку США.

За словами Скотта Лукаса, ця затримка не є бюрократичною помилкою. Механізм постачання передбачає, що США продають зброю членам НАТО, а ті передають її Україні. Блокування цього процесу, до якого причетні Піт Хегсет та його заступник Елбрідж Колбі, є свідомим кроком.

Ба більше, це не самостійне рішення окремих чиновників. Відключення військової версії супутникового зв'язку Starshield, яке тривало понад тиждень, також вписується в цю логіку.

Лукас наголошує, що Ілон Маск не діяв самостійно – рішення координувалося з Білим домом, ймовірно, за участю радників рівня Стівена Міллера. Мета цієї кампанії – створити максимальний тиск на українське керівництво, щоб змусити його погодитися на невигідні умови завершення війни.

Повна розмова з Лукасом: дивитись відео

Пастка "технічних переговорів"

На тлі цього тиску Росія демонструє готовність до так званих технічних переговорів за посередництва США, які можуть відбутися в Абу-Дабі. Помічник російського диктатора Юрій Ушаков навіть заявив, що війна наближається до кінця.

Проте Лукас застерігає від оптимізму: для Кремля це означає лише наближення до досягнення їхніх максималістичних цілей, зокрема повної окупації Донбасу. Технічні переговори, які можуть стосуватися обміну полоненими чи деконфліктингу на лінії зіткнення, є зручним форматом для Москви. Вони дозволяють імітувати дипломатичний процес, уникаючи при цьому змістовних політичних рішень щодо гарантій безпеки для України чи територіальної цілісності.

Росія просто тягне час, готуючись до зимового повітряного наступу, щоб змусити Київ капітулювати. Саме тому президент Володимир Зеленський наполягає на необхідності зустрічі на рівні лідерів, адже без вирішення фундаментальних політичних питань будь-які технічні домовленості будуть марними.

Ілюзія енергетичного перемир'я та територіальні торги

Паралельно в оточенні Дональда Трампа, зокрема через Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, просуваються ідеї часткового припинення вогню. Одна з них – енергетичне перемир'я у форматі "нафтопереробний завод за нафтопереробний завод".

Лукас вказує на абсурдність такої пропозиції: вона вигідна виключно Росії. В Україні наразі немає НПЗ, які повноцінно працюють, тоді як Росія має безліч таких об'єктів, які є законними цілями для українських ударів.

Інша небезпечна ідея – територіальний обмін. Пропонується віддати Росії решту Донецької області в обмін на звільнення частини окупованих територій Запорізької та Херсонської областей.

Проте Росія не збирається відмовлятися від південних регіонів, а передача укріпленого Донбасу стане стратегічною поразкою. Ба більше, деякі американські чиновники говорять не лише про фактичне, а й про юридичне визнання російської окупації, включаючи Крим. Це пряме порушення суверенітету України та зрада мільйонів українців, які опинилися в окупації.

Примарний саміт з Китаєм

Ще однією ініціативою Кремля є пропозиція тристороннього саміту між Росією, США та Китаєм, де планується обговорення долі України без її участі. Це повторення небезпечного сценарію, коли великі держави намагаються нав'язати умови через голову Києва.

Однак Лукас сумнівається в реалістичності такого формату. По-перше, Пекін досі утримується від прямої державної підтримки російської агресії, і незрозуміло, яку вигоду він отримає від участі в таких переговорах.

По-друге, радикальні плани деяких представників табору Трампа щодо можливої повітряної війни проти Ірану можуть відштовхнути Китай від спільного столу з американцями. Тому наразі ця ідея виглядає скоріше як спроба Москви легітимізувати свої вимоги, використовуючи фактор Пекіна, ніж як реальний дипломатичний трек.

Фактор виборів у США та глобальні ризики

Подальший розвиток подій багато в чому залежить від внутрішньої ситуації у США. Якщо прихильники жорсткої лінії Трампа збережуть або посилять свої позиції, тиск на Україну лише зросте.

Вони сприймуть це як мандат довіри від виборців на згортання допомоги та зближення з Путіним. Натомість їхня поразка може дати простір для тих республіканців, які не згодні з антиукраїнським курсом.

Окремою загрозою є можлива політична криза в самих Сполучених Штатах. Лукас проводить паралелі з виборами в Бразилії та попереджає, що команда Трампа може спробувати оскаржити результати, що призведе до тижнів хаосу. У такій ситуації Вашингтону буде не до України.

Тривожним сигналом є і те, що адміністрація Трампа розглядає можливість підтримки угорського прем'єра Віктора Орбана на посаду Генерального секретаря ООН. Готовність підтримувати автократів на міжнародній арені свідчить про те, що ця політична група не матиме жодних моральних обмежень у спробах нав'язати Україні капітуляцію.