28 жовтня 2026, 16:01

"Війна наближається до Москви": Цимбалюк про удари по Росії та нові вимоги Путіна

Роман Цимбалюк проаналізував, як удари по Воронежу та Підмосков'ю змінили риторику російської пропаганди. Чому Соловйов заговорив про загрозу для Москви, а Кремль продовжує вимагати поступок від НАТО? Повний текст новини

Автор: 24 Канал

Українські безпілотники дедалі частіше досягають російських міст, а місцеві жителі та пропагандисти змушені говорити про війну, яку раніше спостерігали переважно на екранах телевізорів. Після ударів по Воронежу росіяни почали скаржитися на небезпеку для цивільних, а Володимир Соловйов уже розповідає про захист неба поблизу Москви.

Реклама Adv

Воронеж відчув наслідки війни

26 жовтня Воронеж зазнав масованої атаки безпілотників, після якої в місті повідомляли про пожежі, пошкодження будівель та транспортної інфраструктури. За наведеними російською стороною даними, загинули двоє людей, ще 17 дістали поранення.

Одним з атакованих об'єктів стало Воронезьке акціонерне літакобудівне товариство (ВАСО). До 2014 року підприємство співпрацювало з українськими авіабудівниками у виробництві літаків Ан-148 та Ан-158, які закуповували, зокрема, російські державні структури.

Також повідомлялося про удар по Північному мосту, який з'єднує центральну та залізничну частини міста. У передмісті уламки збитого безпілотника, за російськими повідомленнями, впали на пасажирський потяг Анапа – Москва, внаслідок чого постраждали п'ятеро людей.

Мешканці Воронежа публікували відео задимленого міста та розповідали про нічні вибухи. Одна з жінок заявила, що атака тривала близько трьох годин, інша не знала, чи потрібно будити дитину та шукати безпечніше місце.

Цимбалюк звернув увагу не лише на самі наслідки ударів, а й на реакцію росіян. У коментарях під відео вони почали обурюватися тим, що українці не висловлюють їм співчуття, та нагадувати, що у Воронежі також живуть звичайні люди.

Росіяни на нас ображаються, чому ми радіємо, коли горять російські міста. Я сам відстоюю цю думку, що вони ні на що не впливають, ці росіяни. Поки не впливають, а далі подивимося– зазначив журналіст.

Російське обурення він зіставив із багаторічними атаками по українських містах. Від початку російської агресії у 2014 році Україна регулярно стикається з обстрілами, руйнуваннями та загибеллю цивільних, проте значна частина російського суспільства раніше сприймала війну як щось далеке від власного життя.

Після ударів по Воронежу виникли ті самі запитання, з якими українці живуть роками: де ховатися, що робити під час тривоги та чи безпечно залишатися вдома. Цимбалюк нагадав, хто ухвалив рішення, яке призвело до повномасштабної війни.

Чому прилетіло у Воронеж? "Мною прийнято рішення про проведення спеціальної воєнної операції". Ось у чому справа– сказав Цимбалюк, процитувавши заяву Володимира Путіна від 24 лютого 2022 року.

Географія небезпечних інцидентів у Росії не обмежується прикордонними областями. Зокрема, поблизу Єкатеринбурга повідомлялося про сходження з рейок вагонів вантажного потяга та пожежу семи цистерн із пальним. Причини залізничної аварії з наведених повідомлень залишаються нез'ясованими.

Соловйов назвав війну справою всіх росіян

Реакція мешканців Воронежа на українські удари різко контрастує із заявами російських пропагандистів. Поки цивільні запитують, чому мають страждати через рішення Кремля, державне телебачення продовжує виправдовувати вторгнення та закликати до його продовження.

Особливо показовими стали слова Володимира Соловйова. У своєму ефірі він звернувся до тих, хто сприймає російську агресію проти України виключно як особисте рішення Путіна.

Вони повністю впевнені, що це війна Путіна. Зрозумійте, це війна нашого народу. Це війна нашого народу. І поки ми вас не доб'ємо, ми не зупинимося– заявив Соловйов.

Цимбалюк звернув увагу, що таке формулювання суперечить спробам частини росіян відмежуватися від війни та її наслідків. Один із найвідоміших представників кремлівської пропаганди відкрито говорить про участь у протистоянні всього російського суспільства, а не лише політичного керівництва.

Водночас російське телебачення продовжує переглядати власні пояснення невдач армії. Зокрема, в одному з ефірів знову обговорювали російський наступ на Київ у перші тижні повномасштабного вторгнення.

Один із російських воєначальників заявив, що вже на восьмий день війни бачив українську столицю. Для Цимбалюка це стало черговим підтвердженням того, що російське командування справді намагалося захопити Київ, хоча згодом пропаганда почала пояснювати відступ іншими причинами.

Якщо ваш верховний головнокомандувач відправив російську орду під Київ, а вона не змогла виконати бойове завдання, була знищена, а залишки втекли, то не потрібно тиснути на жалість і плакати тут в ефірі– наголосив журналіст.

У російських програмах також згадували військових кореспондентів, які супроводжували підрозділи під час наступу на Київ. Вони бачили спроби просування до столиці, проте тепер пропагандисти дедалі частіше говорять про нібито обман із боку Заходу та невиконані політичні домовленості.

Такі пояснення дозволяють російському керівництву відводити увагу від результатів невдалого наступу. Армія, яку пропаганда обіцяла побачити в Києві за кілька днів, була змушена залишити Київщину, а війна триває вже понад чотири роки.

Попри це, Кремль не відмовляється від максималістських вимог і намагається повернути до міжнародних переговорів ультиматуми, які висував ще перед вторгненням.

Путін знову вимагає відступу НАТО

За інформацією The Telegraph, на яку послався Цимбалюк, Росія хоче використати майбутні переговори щодо завершення війни для перегляду військової присутності НАТО у Європі. Йдеться про вимоги, які Кремль висував у грудні 2021 року, наполягаючи на поверненні до конфігурації Альянсу станом на 1997 рік.

Тоді Москва вимагала обмежити розміщення військової інфраструктури НАТО в державах, які приєдналися до нього пізніше. Тепер російське керівництво може знову порушити це питання, хоча за роки війни ситуація в Європі істотно змінилася.

Зокрема, російські вимоги зачіпають Польщу, Литву, Латвію, Естонію, а також Фінляндію, яка приєдналася до НАТО у 2023 році. У ширшому сенсі йдеться і про інші держави Центральної та Південно-Східної Європи, які стали членами Альянсу після завершення холодної війни.

Цимбалюк звернув увагу на результат політики самого Путіна. Замість обмеження НАТО Росія отримала його подальше розширення, зокрема за рахунок держав, які раніше зберігали військовий нейтралітет.

Зараз у НАТО 32 держави, а в 1997 році їх було 16. Тобто за Путіна кількість країн у Північноатлантичному альянсі стала вдвічі більшою– зазначив журналіст.

Останнє розширення відбулося вже після повномасштабного російського вторгнення, коли до Альянсу вступили Фінляндія та Швеція. Це посилило присутність НАТО в Північній Європі та змінило безпекову ситуацію поблизу російських кордонів.

Тепер у Кремлі заговорили про необхідність залучити європейські держави до переговорів. Радник Путіна Юрій Ушаков раніше заявляв, що питання майбутньої безпеки потрібно обговорювати не лише зі США, а й із європейцями.

Така риторика відрізняється від попередньої позиції Москви, яка намагалася домовлятися безпосередньо з Вашингтоном, залишаючи європейські країни поза основним переговорним процесом.

Водночас, за повідомленнями The Telegraph, західні дипломати не демонструють готовності погоджуватися на російські ультиматуми. Вимоги щодо НАТО стосуються суверенних держав, які самостійно визначають свою безпекову політику та є повноправними членами Альянсу.

Цимбалюк також звернув увагу на ще одну суперечність: Кремль розраховує домогтися масштабних поступок від Європи саме тоді, коли російські пропагандисти змушені дедалі більше говорити про оборону власної столиці.

Соловйов заговорив про захист Москви

В одному з останніх телевізійних сюжетів Володимир Соловйов розповів, як провів ніч із 19 на 20 жовтня разом із підрозділами протиповітряної оборони Росгвардії в Московській області. Пропагандист показував військовослужбовців, які відбивали атаки безпілотників, та описував їхню підготовку.

Росгвардія раніше насамперед виконувала завдання із забезпечення внутрішнього порядку, охорони об'єктів та придушення протестів. Тепер її підрозділи демонструють у пропагандистських програмах як складову оборони російської столиці.

На жаль, війна наближається дуже близько до Москви. Я працював із ППО Росгвардії, а ще зовсім недавно таке поєднання здавалося просто немислимим– розповів Соловйов.

У сюжеті він захоплювався підготовкою бійців, їхнім озброєнням та роботою під час повітряних атак. Проте для Цимбалюка найважливішою стала сама зміна тем, які російське телебачення тепер вимушене пояснювати своїй аудиторії.

Раніше пропагандисти обговорювали наступальні операції та захоплення українських міст. Тепер значну частину ефірів займають повідомлення про безпілотники, роботу російської ППО та загрози для регіонів, розташованих далеко від лінії фронту.

Чотири роки тому вони нам усім розповідали, що зараз візьмуть Київ. А тепер розповідають про те, що не здадуть Москву– зауважив Цимбалюк.

Соловйов також визнав, що війна поступово стає для росіян повсякденністю. За його словами, люди вже не можуть щоразу емоційно реагувати на повідомлення про загибель та руйнування, якщо трагедія безпосередньо не зачіпає їхніх родин.

Паралельно російські телевізійні програми повідомляють про вибухи в Бєлгородській, Брянській областях, поблизу Москви та в інших регіонах. У цих сюжетах пропаганда дедалі частіше змушена говорити про наслідки війни для самих росіян.

Водночас у Кремлі продовжують розраховувати на політичні домовленості з Дональдом Трампом. Особливе значення для Москви має позиція США щодо ударів по російській нафтовій промисловості.

Трамп і російський дизель

Адміністрація Дональда Трампа неодноразово висловлювала невдоволення українськими ударами по російських нафтопереробних заводах. Американський президент пов'язував такі атаки зі зростанням вартості пального, тоді як Москва була зацікавлена у збереженні виробництва та можливостей експортувати нафтопродукти.

За спостереженнями Цимбалюка, Україна вже близько двох тижнів не завдавала нових ударів безпосередньо по великих російських НПЗ. Однак ситуація з цінами на дизельне пальне у США не змінилася так, як можна було б очікувати від припинення атак.

Нікого не бентежить, що ми вже фактично два тижні не б'ємо по російських НПЗ, а ціни на дизель у Штатах, м'яко кажучи, не впали? Навіть Дональд Трамп почав здогадуватися, що справа все-таки в Ірані, а не в Україні– зазначив журналіст.

Вартість нафтопродуктів залежить не лише від роботи російських заводів. Важливе значення мають бойові дії на Близькому Сході, ризики для міжнародних постачань нафти та коливання світових цін.

Попри це, російська пропаганда продовжує представляти домовленості щодо дизеля як можливість впливати на американську політику. Москва розраховує, що економічні інтереси Вашингтона допоможуть стримувати українські удари по її енергетичній інфраструктурі.

Цимбалюк іронічно порівняв нову риторику Кремля з попередніми погрозами російської пропаганди завдати ракетного удару по американській столиці.

Раніше було "Сарматом" по Вашингтону, тепер – дизелем по Вашингтону– зауважив він.

Водночас у США залишаються політичні та державні інституції, які можуть впливати на рішення адміністрації Трампа. Американські законодавці обговорюють подальшу підтримку України, а військова та розвідувальна співпраця між державами не припиняється.

Російська пропаганда намагається пояснити цю ситуацію внутрішніми суперечностями у Вашингтоні. В окремих ефірах звучать твердження, що американський президент виступає проти певних українських операцій, тоді як розвідувальні структури США продовжують надавати Києву необхідну інформацію.

Російська пропаганда шукає конфлікт у США

Російські телеведучі дедалі частіше протиставляють позицію Дональда Трампа діям американських спецслужб і законодавців. Зокрема, у пропагандистському ефірі згадували директора ЦРУ Джона Реткліффа та держсекретаря Марко Рубіо, намагаючись пояснити, чому Україна продовжує отримувати допомогу.

Особливе обурення викликає передавання розвідданих, які, за твердженнями російських пропагандистів, можуть використовуватися для планування українських ударів по військових об'єктах Росії.

Проти Росії при цьому воює не Америка, а ЦРУ. Розвідка, яка надає всю інформацію для завдання ударів по тих об'єктах, щодо яких Трамп каже: "Не бийте"– стверджували в російському телевізійному ефірі.

Цимбалюк звернув увагу, що в такому поясненні російська пропаганда фактично визнає продовження американської допомоги Україні, хоча одночасно намагається переконати аудиторію у зближенні Вашингтона з Москвою.

Реткліфф очолює Центральне розвідувальне управління та входить до системи державного керівництва США. Рубіо як держсекретар представляє зовнішньополітичну позицію адміністрації. Проте в російських програмах їхні рішення подають як прояв внутрішнього протистояння, у якому нібито неможливо визначити справжню позицію Вашингтона.

Окремо пропагандисти звинувачували Володимира Зеленського у зневажливому ставленні до американського президента. Водночас продовжували говорити про тиск Конгресу на Трампа та можливість ухвалення законів, які впливатимуть на його рішення щодо Росії.

Цимбалюк припускає, що після завершення політичних суперечок у США українська військова підтримка може посилитися. Серед потенційних нових можливостей він згадав постачання далекобійного озброєння, зокрема Tomahawk.

Це залишається його прогнозом, але сама перспектива посилення українських можливостей уже викликає занепокоєння у російських пропагандистів. Адже їхня аудиторія одночасно чує про нібито сприятливі домовленості Кремля з Трампом і про продовження американської допомоги українській армії.

Кремль використовує заворушення в Європі

Остання частина російського пропагандистського ефіру була присвячена подіям у європейських державах. Зокрема, Соловйов обговорював масові заворушення, зіткнення з поліцією та пограбування магазинів, намагаючись пов'язати ці події з політикою європейських урядів.

Російське телебачення представляє окремі випадки насильства як ознаку масштабної кризи Європи. При цьому пропагандисти намагаються переконати глядачів, що невдоволення населення нібито безпосередньо пов'язане з підтримкою України.

Цимбалюк звернув увагу на спроби подавати пограбування магазинів та заворушення як антивоєнні виступи. На його думку, такі пояснення вигідні Кремлю, оскільки дозволяють створювати враження, що допомога Україні загрожує внутрішній стабільності європейських держав.

Скільки б магазинів Louis Vuitton не пограбували, це жодним чином не означає, що Захід заощадить гроші на Україні. Тут зовсім інший порядок цифр– наголосив журналіст.

У російських ефірах також активно обговорювали міграційну політику та суспільні конфлікти, які виникають у деяких європейських країнах. Ці теми використовували для критики європейських урядів і тверджень про нібито нездатність Заходу забезпечити власну безпеку.

Водночас російські пропагандисти продовжують натякати, що відновлення відносин із Москвою могло б допомогти Європі розв'язати її проблеми. Такі заяви перегукуються з вимогами Путіна переглянути військову присутність НАТО та домовлятися з Росією про майбутню систему безпеки.

Тут просто якесь захоплення цими масовими заворушеннями й натяки, що Путін обов'язково все виправить. Достатньо НАТО скоротитися до лінії 1997 року– зауважив Цимбалюк.

Окрему увагу журналіст приділив інформаційним технологіям, які можуть використовуватися для поширення таких повідомлень. Ідеться про соціальні мережі, масові коментарі та матеріали, створені за допомогою штучного інтелекту, які можуть посилювати емоційну реакцію на події в Європі.

Російські пропагандисти фактично визнають значення інформаційної боротьби в протистоянні із Заходом. Цимбалюк згадав роль медійних структур, пов'язаних із Володимиром Соловйовим та Маргаритою Симоньян, які поширюють вигідні Кремлю пояснення подій у європейських державах.

У таких сюжетах внутрішні проблеми Європи намагаються перетворити на аргумент проти підтримки України та на користь нових домовленостей із Москвою. При цьому російська пропаганда дедалі більше часу змушена приділяти і власним містам, де небезпека ударів безпілотників уже стала частиною щоденних новин.

Цимбалюк про те, як війна повертається до Росії: дивіться відео