"90 хвилин лекцій про історію": що наговорив Путін у розмові з лідерами Фінляндії та Норвегії

Про це повідомляє Financial Times із посиланням на трьох обізнаних співрозмовників.

популярні відео

Які подробиці телефонного дзвінка європейців до Путіна?

Замість запланованих 30 хвилин розмова затягнулася на півтори години. Перспектива негайного припинення вогню, яка є ключовою вимогою України, під час контакту майже не порушувалася.

Північні лідери свідомо вирішили не перебивати історичні відступи Путіна, щоб оцінити його реальну готовність до серйозного діалогу з Європою.

Ця розмова стала першим прямим контактом російського керівника з європейськими союзниками України з липня минулого року.

Розбіжності в Європі та підготовка до саміту

У спільній заяві Стубб і Стьоре пояснили, що прагнули передати прямі сигнали щодо майбутніх переговорів про завершення війни, які заплановані на листопад в Абу-Дабі. Водночас політики зазначили, що не виступали від імені всієї Європи.

Самостійний крок Осло та Гельсінкі викликав критику серед партнерів у регіоні. Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен публічно заявила, що не бачить жодних ознак прагнення Москви до миру, та закликала зберігати єдність континенту, а не діяти наодинці.

В офісі прем'єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні додали, що цей дзвінок виявив головну проблему: Європа досі не визначилася, хто саме має представляти її інтереси в мирному процесі.

Жорстка позиція Кремля та контакт із Києвом

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров одразу відкинув перспективи подальших переговорів із європейськими лідерами, назвавши розмову спробою втрутитися в процес. За його словами, війна триватиме далі та може піти на ескалацію.

Одразу після завершення дзвінка до Москви лідери Фінляндії та Норвегії провели переговори з президентом України Володимиром Зеленським.

Глава української держави підкреслив, що європейські політики чітко заявили Путіну про необхідність реальної деескалації щодо ударів по українській енергетиці та інфраструктурі.