У Норвегії та Фінляндії пояснили, чому вирішили провести телефонну розмову з Путіним

Про мету телефонної розмови 27 жовтня повідомили в канцелярії президента Фінляндії.

популярні відео

Чому Стубб і Стьоре вирішили поговорити з Путіним?

Александр Стубб і Йонас Гар Стьоре наголосили, що діяли як керівники власних держав, а не від імені всієї Європи. Головна мета їхньої розмови – особисто донести до російської сторони позицію щодо майбутніх переговорів. Цей контакт також пов'язаний із подальшими міжнародними зустрічами, запланованими в Абу-Дабі.

У канцелярії фінського лідера підкреслили, що обидві держави мають спільні кордони з Росією та відчувають прямий вплив війни на власну стабільність. Під час діалогу окремо наголосили на важливості безпеки в регіоні Балтійського моря та на Далекій Півночі. Політики запевнили, що продовжуватимуть тривалу підтримку України та наполягають на поновленні переговорного процесу.

Обговорення було відвертим і змістовним. Ми є сусідніми країнами Росії. Результат цієї війни матиме прямий вплив на нашу безпеку та безпеку Європи в цілому. Для припинення війни необхідні прямі переговори– зазначив Александр Стубб.

Він також запевнив, що підготовку до телефонної розмови вели спільно з Україною та Сполученими Штатами.

Що прем'єр Норвегії відповів на закиди про розкол Європи?

Йонас Гар Стьоре заявив, що переговори з Путіним не свідчать про розбіжності між європейськими країнами. За його словами, йдеться про захист власних інтересів у сфері безпеки.

Протягом чотирьох років ЄС досі не мав ані єдиного послання, ані єдиного підходу. Ми не виступали від імені когось, окрім самих себе. Норвегія межує з Росією, у нас велика морська зона, і ми маємо підтримувати здорові та добрі сусідські відносини, які забезпечать нам безпеку. У Фінляндії кордон протяжністю 1300 кілометрів, тому підтримання політичних контактів у цьому напрямку не означає розкол. Це захист наших інтересів– заявив прем'єр-міністр Норвегії.

Як відреагували на переговори інші країни?

Розмова Стубба та Стьоре з Путіним викликала скептичну реакцію в Данії. Прем'єр-міністерка Метте Фредеріксен заявила, що ініціативу не узгоджували з іншими європейськими лідерами.

Вона також наголосила, що не бачить ознак прагнення Росії до миру, зважаючи на її щоденні атаки проти України та гібридну війну.

Водночас фінський президент і норвезький прем'єр запевнили, що їхній контакт із Кремлем не змінює підтримки України. Обидва політики наголосили на необхідності завершення війни та відновлення переговорного процесу.