Росія шукає слабке місце НАТО, а Трамп готує велику угоду: чим це загрожує Україні

Росія може готувати для країн НАТО удар, який не потребує перетину кордонів армією: достатньо вивести з ладу критично важливі підводні кабелі, щоб порушити фінансові операції та обмін розвідданими. Водночас Кремль поспішає з переговорами, а Україна ризикує опинитися в центрі великої геополітичної гри, де її майбутнє можуть спробувати обговорювати без Києва.

популярні відео

Журналіст Олексій Душка для 24 Каналу пояснив, чому російські судна можуть розвідувати підводну інфраструктуру Великої Британії, чого боїться Путін і як Москва використовує історичні маніпуляції для виправдання агресії. Також він оцінив ризики домовленостей Трампа з Росією та Китаєм, можливі наслідки для України й те, чому головною гарантією безпеки має залишатися сильна українська армія.

Шпигунство під прикриттям риболовлі

Російський диктатор Володимир Путін усвідомлює неможливість перемогти Україну на полі бою, тому, можливо, змінює тактику, готуючи масштабні гібридні операції проти країн НАТО. Головною ціллю для потенційного удару стає не Балтія, як вважалося раніше, а Велика Британія.

Росія розгорнула масштабну розвідувальну кампанію біля берегів Великої Британії. Для цього використовуються цивільні риболовецькі судна, на борт яких за спеціальним розпорядженням піднімаються фахівці з картографії, а також, імовірно, співробітники ФСБ чи контррозвідки. Їхнє головне завдання – ретельне вивчення морського дна.

Російські судна помітили біля стратегічних об'єктів НАТО / фото з відкритих джерел

Сам факт наявності підводних кабелів між Великою Британією, Європою та США не є таємницею. Проте росіяни шукають точні координати їхнього розташування, створюючи детальні карти для можливих цілеспрямованих диверсій.

Ймовірна мета Кремля – мати можливість в один момент нібито "випадково" зачепити якорем критично важливий кабель, фізично відрізавши Британію від її ключових союзників.

Катастрофічні наслідки для фінансової системи та розвідки НАТО

Пошкодження цих комунікацій матиме ефект розірваної бомби для цифрового світу.

По-перше, це миттєво паралізує роботу банків та міжнародних фінансових систем. У сучасному світі, який тотально залежить від цифрового обміну даними, такий крок здатен відкинути Велику Британію в технологічно на початок ХХ століття.

По-друге, і це найголовніше для військової стратегії Росії, диверсія критично ускладнить обмін інформацією між країнами НАТО. Велика Британія є ключовим партнером США в отриманні розвідувальних даних із супутників.

Журналіст Олексій Душка про плани Росії: відео

Американські космічні апарати здатні 24 години на добу в режимі реального часу стежити за конкретними об'єктами на землі – жодна інша система у світі, окрім, можливо, китайської, на таке не здатна.

Якщо підводний зв'язок обірветься, передача цих надважливих даних перетвориться на "голубину пошту", що зробить Альянс фактично сліпим. Саме після такого інформаційного засліплення кінетичний удар по країнах Балтії стане набагато реалістичнішим сценарієм.

Страх перед українською армією та очікування еліт

Погрози Європі лунають на тлі очевидного страху Путіна перед посиленням Збройних Сил України. Диктатор розуміє, що його час обмежений: вік бере своє, а початковий план із захоплення України та виходу до кордонів Молдови зазнав нищівного краху. Російська армія "зламала зуби", і це чудово усвідомлюють усі представники російської номенклатури.

Російські еліти чекають моменту, коли Путін остаточно ослабне фізично чи політично. Диктатор боїться, що саме в цей момент Україна, маючи сильну, добре оснащену та навчену армію, зможе військовим шляхом повернути окуповані території – Донбас, Луганщину, Херсонщину та Запоріжжя.

Яка зараз ситуація на фронті: дивіться на карті

Утримання цих територій вимагає колосальних ресурсів, і в разі внутрішньої кризи в РФ російські війська просто не зможуть тримати оборону. На виховання нового покоління росіян, сліпо відданих ідеям "русского міра", Путіну потрібно щонайменше 20 років (як це було з денацифікацією Німеччини, що зайняла три покоління), яких у нього фізично немає.

Історичні маніпуляції як виправдання агресії

Щоб хоч якось продати "перемогу" всередині країни та втримати владу, Путін продовжує вимагати визнання окупації Донбасу та інших регіонів, називаючи їх "історичною Росією". При цьому кремлівська пропаганда регулярно потрапляє в абсурдні ситуації.

Показовим є випадок, коли російські псевдоісторики принесли Путіну старовинну карту, щоб довести, нібито "України ніколи не існувало", але на ній великими літерами французькою мовою було написано "Україна".

Риторика про "споконвічно російські" землі не витримує жодної критики, адже якщо заглибитися в історію, то Новгородська, Брянська чи Ростовська області мають не менше підстав вважатися історично пов'язаними з Україною.

Переговори та пастка для Трампа

Усвідомлюючи власну вразливість, Москва намагається форсувати переговори. Путін заявляє про готовність відновити діалог за посередництва США вже на початку листопада, вимагаючи "гарантій безпеки" для обох сторін.

Це пряма реакція на розширення НАТО: американські ракети тепер можуть з'явитися у Фінляндії, країнах Балтії та Польщі, що створює для Кремля відчуття повного оточення.

Водночас ці переговори є критично важливими для Дональда Трампа, чиї рейтинги напередодні виборів стрімко падають. Від нього відвертаються навіть впливові республіканці, такі як родина Бушів. Трампу потрібне швидке зовнішньополітичне рішення, інакше його кампанія зазнає краху.

Існує серйозний ризик, що під час саміту в листопаді Трамп спробує укласти глобальну угоду з лідером Китаю Сі Цзіньпіном про поділ сфер впливу, використавши українське питання як предмет торгу з Росією за спиною Києва.

Позиція України: зброя замість меморандумів

Київ чітко артикулює свої червоні лінії. Україна не погодиться на визнання окупації своїх територій і не прийме черговий папірець на кшталт Будапештського меморандуму, гаранти якого виявилися нездатними надати реальний захист.

Президент Володимир Зеленський наполягає: будь-яка угода має бути проголосована в Конгресі США, щоб мати залізобетонну юридичну силу.

Головною гарантією безпеки має стати потужна українська армія. Європа та США зобов'язані забезпечити її кількісне та якісне посилення зі зрозумілим фінансуванням. Більше того, вступ України до НАТО є вигідним навіть для самої Росії, адже Альянс діє за суворими правилами.

У разі їх порушення країна-член просто втрачає фінансування та постачання зброї, що є набагато надійнішим запобіжником, ніж будь-які обіцянки поза блоком. У контексті дотримання міжнародних правил показовим є контраст із самою Росією, яка використовує цинічні схеми.

Наприклад, Москва організовувала так звані "гуманітарні поїзди" з Ірану, якими насправді постачалися ударні дрони "Шахед", а у зворотному напрямку йшли комплектуючі до них.

Журналіст Олексій Душка вважає, що наступний місяць обіцяє бути надзвичайно складним для всього світу. Очікується зростання цін на паливо та базові продукти.

Для України листопад, ймовірно, принесе посилення російського терору: нові атаки балістичними ракетами по енергетичній інфраструктурі та цивільних об'єктах (наприклад, будівельних гіпермаркетах), які російська пропаганда цинічно продовжуватиме називати "базами НАТО".