Секретний бункер Черчилля відкрили для відвідувачів: звідси атакували кораблі Гітлера

Від п’ятниці, 13 листопада, у Великій Британії став доступним для громадськості унікальний командний бункер часів Другої світової війни, збудований за наказом Вінстона Черчилля. Прихований на глибині чотирьох метрів у білих скелях Дувра, він був важливим елементом британської берегової оборони та забезпечував управління артилерійською батареєю, яка атакувала німецькі кораблі в протоці Ла-Манш.

Про це повідомляє The Guardian.

Об’єкт під назвою Fan Bay (Фен-Бей) десятиліттями залишався засекреченим. Потрапити до нього можна було лише через спеціальний люк посеред поля. Тепер Національний траст Великої Британії (National Trust) відкриває його для відвідувачів у межах організованих екскурсій.

Бункер Черчилля став технологічним центром британської оборони

Історія створення командного пункту безпосередньо пов’язана з Вінстоном Черчиллем. Улітку 1940 року, невдовзі після знаменитої промови про готовність Британії битися на пляжах, він відвідав узбережжя графства Кент і був стурбований тим, що німецькі кораблі можуть безперешкодно проходити через Дуврську протоку.

Сам Дувр на той час перебував під загрозою регулярних обстрілів німецької артилерії, розташованої на окупованому французькому узбережжі.

У липні 1940 року Черчилль наказав посилити оборону протоки, знищити ворожі артилерійські позиції та забезпечити перевагу британських гармат. Він вимагав використовувати найсучасніші на той час технології й особисто контролював будівництво укріплень, отримуючи щотижневі звіти про перебіг робіт.

Артилерійські установки вдалося підготувати за 100 днів, а ще через 64 дні завершили будівництво підземного командного пункту. Місцеві жителі навіть називали ці гармати «улюбленцями Черчилля».

Головною особливістю бункера був планшетний зал, який фактично виконував роль мозкового центру артилерійської батареї. Тут розміщувалася перша наземна комп’ютеризована система наведення, призначена для визначення координат рухомих кораблів і розрахунку місця, де вони перебуватимуть у момент падіння снарядів.

Основою системи був електромеханічний комп’ютер заввишки близько 1,8 метра — стіл управління вогнем. Він обробляв інформацію та передавав команди артилерійським розрахункам, дозволяючи точніше вести вогонь по ворожих кораблях.

За словами керівника археологічного проєкту Джона Баркера, який досліджував об’єкт для National Trust, це була не звичайна карта з фішками, як часто показують у військових фільмах, а справді передова електромеханічна обчислювальна система, унікальна для свого часу.

Секретний об’єкт зберіг сліди Другої світової війни

Після завершення війни бункер продовжував залишатися засекреченим. У 1957 році його законсервували, а комп’ютерне обладнання навмисно знищили, щоб воно не потрапило до рук потенційного противника. Через військове значення об’єкта інформацію про нього не розголошували аж до 1981 року.

Повторно відкрити бункер вдалося лише у 2017 році, коли туди вперше після десятиліть забуття спустилася археологічна команда на чолі з Баркером.

Дослідник порівняв свої враження від відкриття з відчуттями людини, яка потрапила до гробниці Тутанхамона: після тривалого вивчення документів про людей, які тут служили, він раптом опинився безпосередньо в їхньому робочому приміщенні.

Планшетний зал вирішили не реконструювати, а законсервувати максимально наближеним до того стану, в якому його виявили археологи. Усередині залишилися старі газети, взуття, службові оголошення та інші предмети, якими користувалися військові. На стінах і підлозі досі помітні сліди поспішного прокладання кабелів.

За оцінками дослідників, одночасно в командному приміщенні могли працювати до десяти людей. Водночас імена більшості з них досі невідомі. Серед тих, чию службу вдалося документально підтвердити, — актор Воллас Ітон, який згодом зіграв сенатора Лудікруса Секстуса в британському комедійному серіалі «Вгору, Помпеї!».

Дослідники сподіваються, що відкриття об’єкта для відвідувачів допоможе знайти родичів інших військовослужбовців, які працювали у Фен-Бей, та отримати нові свідчення про функціонування унікальної системи управління артилерією.

У National Trust наголошують, що збережений бункер дає рідкісну можливість побачити маловідому сторінку британської військової історії не через відтворені декорації, а безпосередньо в приміщенні, де під час війни ухвалювали рішення, від яких залежала оборона Дувра та протоки Ла-Манш.

Нагадаємо, австралійський бізнесмен Нік Галік придбав у уряду США виведений з експлуатації ракетно-ядерний шахтний комплекс часів Холодної війни за понад 10 мільйонів доларів. У переобладнаному об’єкті він планує розмістити центр обробки даних зі штучним інтелектом.