Вибухи, сирени та страх у власних домівках: війна почала змінювати життя росіян — Bloomberg
У різних регіонах частіше лунають сирени, виникають перебої з мобільним зв’язком та інтернетом, а громадяни змушені платити більше за комунальні послуги й податки на тлі зростання військових витрат.
Пожежа на московському НПЗ / © Exilenova+
Наслідки війни, яку Путін розв’язав проти України, дедалі сильніше позначаються на повсякденному житті росіян.
Про це йдеться в матеріалі Bloomberg.
Видання наводить історію 49-річної хореографки Ольги, яку нещодавно розбудив потужний вибух. Удар був настільки сильним, що будинок здригнувся, а вікна та меблі затремтіли. Коли жінка визирнула надвір, то побачила густий чорний дим над заводом військової техніки, який щойно зазнав ракетного удару.
Ольга живе не в Києві, Херсоні чи іншому українському місті, яке роками перебуває під російськими обстрілами. Її рідний Кіров розташований на території Росії, приблизно за 800 кілометрів на північний схід від Москви.
Жінка мешкає неподалік Кіровського заводу «Авітек». Підприємство виготовляє ракети класу «земля — повітря», катапульти та інше авіаційне обладнання. У липні завод став ціллю українського удару.
У Росії майже щотижня повідомляють про загиблих унаслідок ударів
Bloomberg зазначає, що атака на завод стала однією з низки операцій, після яких протягом останніх місяців зросла кількість жертв серед цивільного населення на території Росії. Таким чином росіяни дедалі частіше відчувають наслідки війни, яку розпочав Путін, попри його обіцянки швидкої та переможної кампанії.
За аналізом Bloomberg, заснованим на повідомленнях регіональної влади в Telegram, після посилення українських ударів у середині літа на території Росії майже щотижня гинуть люди.
Водночас конфіденційні дані, викрадені з російської служби статистики, свідчать, що під час бойових дій в Україні загинули близько 400 тисяч громадян РФ. Видання наголошує: таких масштабів військових втрат Росія не зазнавала від часів Другої світової війни.
«Але повсякденне життя у дедалі більшій кількості російських міст, зокрема в Москві, вже не можна назвати мирним», — ідеться в матеріалі.
Сирени та вибухи стали звичними для російських міст
За інформацією Bloomberg, сигнали повітряної тривоги через загрозу ракетних ударів і атак безпілотників стали звичним явищем для мільйонів жителів у багатьох регіонах центральної Росії.
Про те, як змінилося життя в Московській області, розповіла 71-річна пенсіонерка Ксенія з Коломни — міста приблизно за 120 кілометрів на південний схід від столиці.
«Щоночі ми чуємо роботу засобів протиповітряної оборони, вікна тремтять, спрацьовують автомобільні сигналізації, а собаки гавкають від страху», — поділилася жінка.
Вона також пригадала, як нещодавно побачила над стадіоном збитий безпілотник. За словами Ксенії, вона дивилася фільм уночі й раптом помітила за вікном вогняну кулю.
Bloomberg звертає увагу, що українські ракети та дрони тепер здатні долати відстань до 3 тисяч кілометрів від кордону. Через це під загрозою ударів опинилася майже половина території Росії — найбільшої за площею держави світу.
«Війна все глибше проникає на російську територію і стає дедалі більш смертоносною для її цивільного населення», — зазначив аналітик Bloomberg Economics у Лондоні Алекс Кокчаров.
У Росії життя залишається спокійнішим, ніж в Україні
Водночас видання зауважує, що повсякденність у Росії досі залишається відносно нормальною, якщо порівнювати її з ситуацією в Україні. Українці змушені переживати тривалі відключення електроенергії, а також перебої з опаленням і водопостачанням.
У Москві ресторани, театри та виставки й надалі збирають багато відвідувачів. Навіть у Воронежі, де мешкає близько мільйона людей і який є адміністративним центром області на кордоні з Луганською областю України, життя майже не зупиняється. Це відбувається попри щоденні попередження про загрозу атак дронів і ракет.
Кремль намагається приховати масштаби наслідків атак
Bloomberg пише, що російська влада прагне не допустити значного внутрішньополітичного резонансу через українські удари.
«Повідомлення державних ЗМІ про наслідки масштабних ударів, як правило, є лаконічними, а телевізійні кадри — рідкісними», — зазначає видання.
Регіональні губернатори регулярно називають українські атаки «терористичними актами» у своїх Telegram-каналах. Таким чином вони підтримують позицію Кремля, який представляє українську владу як загрозу для звичайних росіян.
Попри наслідки війни на території РФ, Путін і надалі користується підтримкою значної частини населення. Для багатьох він залишається лідером, який відновив стабільність після потрясінь 1990-х років, завершив війну в Чечні та забезпечив період відносного добробуту.
Росіяни відчувають безпорадність через війну
Деякі жителі Росії зізнаються, що почуваються безсилими перед ситуацією, коли Україна завдає ударів у відповідь на російську агресію.
60-річна співробітниця великого державного банку в Москві Ольга описала свої відчуття через образ ув’язнення:
«Вас засудили до тривалого терміну ув’язнення, і ви нічого не можете вдіяти — може, вийдете раніше, а може, й ні. Але ви мусите поводитися як слід і дотримуватися правил начальника в’язниці», — сказала вона.
Іншу реакцію демонструє Ксенія з Коломни. Bloomberg зазначає, що жінка належить до росіян із більш традиційними поглядами та виразнішими спогадами про радянські часи. Такі люди, схоже, частіше намагаються пристосуватися до нових обставин.
Пенсіонерка розповіла, що її родина вже почала готуватися до можливих надзвичайних ситуацій і запасатися необхідними речами.
«Ми заготовили більше їжі, навіть запаслися водою в підвалі, купили газовий балон, маємо ліхтарики та запаслися свічками — про всяк випадок. У нас же війна», — сказала Ксенія.
Раніше повідомлялося, що у Росії спостерігається зростання невдоволення чинним політичним устроєм країни, а найбільше прихильників радикальних змін зафіксовано серед молоді.
Ми раніше інформували, що Міноборони та військове командування Росії більше не спроможні приховувати реальне становище сил РФ на фронті, через що риторика офіційних звітів про ситуацію на полі бою зазнала несподіваних змін.
Пов’язані теми