Демократи здобули перемогу, а Венс прагне посісти місце Трампа: ексклюзивне інтерв'ю зі Скоттом Лукасом

Поразка республіканців на проміжних виборах стала серйозним ударом для Дональда Трампа. Демократи отримали більше важелів впливу в Конгресі, однак це не означає, що Білий дім раптом змінить курс щодо України. Зовнішня політика США залишається в руках президента та його найближчого оточення, яке досі демонструє прихильність до домовленостей із Кремлем.

  Adv

В ексклюзивному інтерв’ю 24 Каналу професор міжнародної політики Інституту Клінтона при Університетському коледжі Дубліна Скотт Лукас пояснив, чого чекати від нової конфігурації сил у Конгресі, чому спроби реалізувати "дизельну угоду" Трампа і Путіна наштовхнулися на перешкоди, чи є перспективи у переговорів в Абу-Дабі, а також чому Джей Ді Венс уже фактично готується до президентських виборів 2028 року.

популярні відео

Як поразка республіканців може вплинути на політику США щодо України

Обговорімо події у Сполучених Штатах та цей принизливий удар для Республіканської партії та президента США Дональда Трампа. Як це може вплинути на зовнішню політику США щодо України, безпекову допомогу Україні та "дизельну угоду" Трампа і Путіна?

Реклама

Безумовно, демократи тепер мають чітку більшість в обох палатах Конгресу, принаймні 54 зі 100 місць у Сенаті. Є ще дві гонки, у яких вони можуть перемогти: на Алясці та в Міссісіпі. Це довело б кількість до 56. Прогнозована більшість у Палаті представників становить 87 місць.

Це досить суттєво, враховуючи, що ми вважали ці перегони дуже напруженими, з непередбачуваним результатом більшості, принаймні ще кілька тижнів тому. Але я вважаю, що ми повинні бути обережними щодо того, що це означає для підтримки України з боку США чи відновлення цієї підтримки.

По-перше, новий Конгрес не приступає до роботи до 3 січня. Тож у нас є майже два місяці до того часу. По-друге, зовнішня політика тепер, цілком очевидно, у практиці США перебуває в руках виконавчої влади, Білого дому.

Реклама

І, звісно, це найближче оточення Трампа було дуже ворожим до України останніми тижнями через його посланця Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, зокрема, через десятки мільярдів доларів бізнес-угод, які пропонує Кремль.

Отже, на даний момент немає жодних перспектив, що табір Трампа раптом скаже: "Ми зазнали цієї великої поразки. Нам потрібно призупинити обговорення цих угод з росіянами. Нам потрібно діяти жорсткіше щодо Москви, щоб домогтися припинення вогню на поточній лінії фронту".

Повна розмова зі Скоттом Лукасом: дивіться відео

Натомість, я думаю, першим сигналом того, що робитиме команда Трампа, буде те, що наступного тижня вони проведуть ці переговори, можливо, в Абу-Дабі в ОАЕ, за участю представників України та Росії. У той момент ми можемо отримати сигнал після переговорів щодо того, чи прихильніші Віткофф і Кушнер до ідеї припинення вогню на нинішній лінії фронту, але поки що жодних ознак цього немає.

Реклама

Отже, наприклад, президент Зеленський повідомив, що розмовляв з Віткоффом і Кушнером протягом 90 хвилин. Він сказав, як я розумію, цитую: "Жуже змістовна дискусія", але жодних деталей не було надано. Він не зміг запропонувати нічого, що свідчило б про зміну позиції американців.

Якщо тут і є ширший знак, якщо не надії, то можливості, то це те, що Конгрес більш прихильний до підтримки України, ніж найближче оточення Трампа. Ми бачили це із законопроектом про санкції, точніше про мита, які ввели б 500% мита на Росію та 100% на кожного з її п'яти основних клієнтів.

Але, звісно, коли цей законопроект, який називають законом Грема на честь покійного сенатора Ліндсі Грема, був ухвалений у вересні, Дональд Трамп підписав його, але відмовився виконувати.

Чи стане новий Конгрес чинити опір цьому і скаже: "Ні, ви повинні це зробити. Це закон. Ви повинні чинити опір цьому"? Чи скаже новий Конгрес, що закупівлі дизельного палива з Росії не дозволені? Насправді вони є незаконними, оскільки існує закон 2022 року, який забороняє будь-який імпорт російських енергоносіїв, нафти чи газу, до Сполучених Штатів.

Реклама

Чи побачимо ми тиск не лише на Трампа, а й, скажімо, на його міністра оборони Піта Гегсета? Щоб вони пояснили, чому було відключено Starshield, раннє розвідувальне попередження, і чому блокують передачу обладнання, зброї, включаючи системи ППО Patriot від союзників по НАТО.

Думаю, єдине, що ми можемо сказати як певний обнадійливий знак на даний момент, полягає в тому, що почасти, оскільки табір Трампа ослаб, інші частини адміністрації США і, власне, політичні та бізнес-спільноти США загалом діють жорсткіше щодо Росії.

І я думаю, ознакою цього сьогодні є той факт, що Росія не змогла поставити те дизельне паливо, яке Дональд Трамп погодився закупити. Два з чотирьох танкерів зараз навіть не прямують до Сполучених Штатів. Вони йдуть в іншому напрямку. А третій, судячи з усього, перебуває в режимі очікування, намагаючись з'ясувати, чи зможе він потрапити до Сполучених Штатів.

Реклама

Чому "дизельна угода" Трампа і Путіна наштовхнулася на проблеми

Ви щойно згадали повідомлення Financial Times про танкери, що відхиляються від своїх запланованих маршрутів через, ймовірно, страх покарання з боку Конгресу, санкцій та правових проблем. Чи означає це, що світові компанії та корпорації, страховики, просто бояться виконувати цю угоду Трампа і Путіна, бо знають, що наступного року новий Конгрес прийде до влади, може ухвалити закон про заборону імпорту російського дизеля до США, і навіть може покарати, адже були повідомлення про те, що конгресмени надсилали листи адміністрації портів і банкам США щодо можливого подальшого розслідування?

Я думаю, ви абсолютно праві, навіть не заходячи далі. Річ не в тому, що демократи можуть ухвалити закон про заборону цих поставок російського дизельного пального. Закон уже існує. Імпорт російських енергоносіїв до Сполучених Штатів вже є незаконним.

Реклама

Ось чому згода Трампа на їх закупівлю є такою зухвалою не лише щодо Конгресу, а й щодо правової позиції.

Якщо тільки він не доведе, що є виняток, що має бути відступ від закону, а він, безумовно, на даний момент про нього не просив. Є серйозне питання, чи зможе він уникнути відповідальності за це. І принаймні виникає достатньо питань, через які ці танкери розвернулися або зупинилися, очікуючи, що робити далі.

Ще більш вражаючим є те, що обидва танкери, які відвернули від Сполучених Штатів, були під санкціями. Один із них належав Гонконгу, інший – Росії. Тож питання про те, чому США взагалі мають справу з підсанкційними танкерами, є очевидним.

І так, я думаю, що страховики, судновласники, фінансові фірми, які можуть бути залучені до цих операцій, всі вони розуміють, що тут є великий ризик: що суд може визнати це незаконною операцією, і тому вантажі можуть бути конфісковані, а ви можете втратити свої гроші. Принаймні я сподіваюся, що саме до цього ми й прийдемо.

Реклама

Цікаво, що останніми днями було дуже мало розмов з боку адміністрації щодо закупівель російського дизельного пального. Повертаючись до думки, що це абсолютно необхідно, повертаючись до думки, що вони вважають це законним.

Тож я досить сповнений надій. Я досить сповнений надій, що принаймні ця конкретна ініцііатива Трампа щодо закупівлі російського дизельного пального, яка майже не допомагає ринку дизеля в Сполучених Штатах, але яка дає Росії мільярди доларів, не буде реалізована зараз.

Чого чекати від переговорів в Абу-Дабі

А що щодо мирних переговорів? Зараз у нас запланована наступна зустріч в Абу-Дабі на 10 – 11 листопада з представниками Сполучених Штатів, спеціальним посланником Трампа, українською делегацією, і, ймовірно, приєднається також російська делегація. Які у вас зараз очікування? Чи вважаєте ви, що Трамп і надалі буде таким же активним у цих мирних зусиллях, чи нам варто очікувати, що ми бачимо, можливо, просто останні круглі столи з цією командою?

Є так багато питань щодо цієї зустрічі наступного тижня в Абу-Дабі. Думаю, перше – який тут порядок денний? Це просто ознайомча розмова? "Гаразд, ми знову сядемо за стіл переговорів, вперше за майже дев'ять місяців".

Або це буде зустріч із реальним порядком денним і питаннями, винесеними на обговорення? І тоді, якщо так, то що це за питання?

Ми знаємо, що на початку вересня посланник Дональда Трампа, девелопер Стів Віткофф, та його зять Джаред Кушнер просували ідею часткового припинення вогню, а саме енергетичного перемир'я. Але, звісно, ми також знаємо, що проблема того енергетичного перемир'я була в тому, що це було просто "нафтопереробний завод за нафтопереробний завод".

А в Росії багато нафтопереробних заводів. В Україні лише один, який насправді не працює на повну потужність. Тож це була незбалансована пропозиція.

Тепер, чи повернуться вони до столу переговорів зі справжнім енергетичним перемир'ям, яке передбачає припинення атак на всі енергетичні об'єкти, не лише на нафтопереробні заводи, а й на об'єкти, життєво важливі для електромережі, як-от теплоелектростанції та гідроелектростанції? Чи буде в них на порядку денному припинення вогню, пропозиція щодо припинення вогню? Чи буде воно базуватися на поточній лінії фронту, чи дозволить росіянам захопити ще більше української території?

Тож ми насправді не маємо жодного уявлення про те, яким буде зміст, якою буде суть цих переговорів. І це повертає нас до фундаментальної причини, чому ми не маємо прогресу в політичній частині переговорів.

Прогрес є у військовій частині, але в політичній частині переговорів його немає, бо росіяни не хочуть припинення вогню по поточній лінії фронту. Вони підтримують свої максималістські вимоги, а саме: віддайте нам решту Донбасу, Донецьку область, інакше ми не припинимо свої атаки.

А якщо росіяни кажуть, що це так звана "спеціальна військова операція", що у них є певні вимоги, що вони повинні отримати більше територій, ви кажете росіянам: "Ні, ми вам такого не говорили. Ми сказали: чи погодитеся ви на припинення вогню на поточних лініях фронту?". Саме так це має відбуватися.

Думаю, на даному етапі варто розглядати ці переговори лише як вступні, а далі побачимо, чи є можливість їх просунути.

Навіщо Кремль використовує тему Олешок і зустріч з Меланією Трамп

Катастрофа в Олешках показала справжнє обличчя так званого "русского міра". Яка роль Меланії Трамп у цьому процесі?

Так, це справді важливе питання, яке варто розібрати на кількох рівнях. Перший – це поговорити про реальність політики та політичний театр.

Реальність політики тут полягає в тому, що росіяни фактично тримали цих цивільних як живий щит, як засіб стримування українських атак. Там залишалося майже 2 тисячі жителів Олешок. Місяцями вони страждали від серйозних злиднів, нестачі їжі, ліків та інших припасів, бо росіяни конфісковували допомогу, яку їм цієї осені скидали українські сили.

Отже, наскільки я розумію зі слів людей, обізнаних із ситуацією, допомогло подолати глухий кут, тобто змусити росіян дозволити евакуацію цивільних, втручання Папи Римського, Папи Лева XIV. Саме після його втручання відбулися переговори, які, скажімо так, активізували діалог між паном Лубінцем, уповноваженим Верховної Ради з прав людини, та його російським колегою.

І ми маємо угоду. І я дуже радий, що ми її досягли, тому що кілька сотень – ми не знаємо точної кількості. Україна та Росія її не надали. Меланія Трамп каже, що майже 800 цивільних змогли залишити Олешки, і багато хто з них повернувся у вільну Україну.

Їм довелося їхати через Росію, Білорусь, а потім повертатися у вільну Україну. І тепер вони можуть отримати щось поїсти. Тепер вони можуть, принаймні наскільки це можливо за нічних російських атак, відчути хоч трохи безпеки. Ось така реальність політики, яка відбулася.

А театральна сторона політики полягає в тому, що незалежно від того, що сказала Меланія Трамп, і я впевнений, що вона цікавиться долею цих цивільних, вона не відігравала центральну роль у ході переговорів.

Але в театрі політики, якщо ви хочете заручитися підтримкою адміністрації Трампа або принаймні не дати їй перейти на інший бік, ви кажете: Меланія Трамп чудова. І Меланія Трамп – вона має отримати нагороди за те, що зробила. І справді, вчора президент Зеленський нагородив Меланію Трамп, вручив їй високу українську нагороду за її дії. Це театр політики.

Я розумію, чому це було зроблено. І росіяни скажуть те саме. Меланія Трамп чудова. Вона миротворець. Вона чудова, тому що вони хочуть, щоб її чоловік був "у кишені" Володимира Путіна.

Тепер дозвольте мені перейти до того, що, на мою думку, дуже цікаво, щоб розвинути цю розмову далі. І український омбудсмен пан Лубінець, і росіяни приїхали до Вашингтона на те, що, як я підозрюю, було церемонією вшанування Меланії Трамп.

Там був головний фінансовий радник Володимира Путіна Кирило Дмитрієв.

Зараз Кирило Дмитрієв не мав жодного відношення до переговорів щодо Олешок. Він не був залучений до переговорів щодо організації евакуації. Тож чому Кирило Дмитрієв їде до США? Чи став він раптом великим гуманістом? І відповідь, звісно, ні.

Кирило Дмитрієв, імовірно, у Вашингтоні, щоб поговорити з іншими людьми, як-от посланцями Дональда Трампа, Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером.

Кирило Дмитрієв там, щоб проштовхнути російські угоди на десятки мільярдів доларів, які Москва запропонувала Кушнеру та Віткоффу на початку вересня. І вони використовують прикриття зустрічі з Меланією Трамп, щоб просувати свій справжній порядок денний.

Історія зараз у тому, як Кремль намагається маневрувати цим і вийти за межі Олешок, щоб повернути переговори на своїх умовах, а саме: ми даємо вам бізнес-угоди, ви даєте нам те, що ми хочемо всередині України, а решту країни тримаєте слабкою.

Як Джей Ді Венс вже почав свою президентську кампанію

Висвітлімо також реакцію віцепрезидента США Джей Ді Венса на цю принизливу поразку на проміжних виборах. Він поклав усю провину за цю ситуацію на війну з Іраном і, ймовірно, на президента Трампа. Чи вважаєте ви це його першою заявою, початком його президентської кампанії?

Так. Це не тонкий натяк. Джей Ді Венс хоче стати президентом на виборах 2028 року. Як, до речі, і держсекретар Марко Рубіо.

Однак у Джей Ді Венса політична позиція відрізняється від решти табору Трампа: він виступав проти війни в Ірані від самого початку. Він не зупинив її. Він не намагався її зупинити, але він був проти неї.

Щойно прийшли результати проміжних виборів і це така важка поразка, Джей Ді Венс не хоче, щоб ця поразка підірвала його президентську кампанію у 2028 році. Тож натомість він дивиться, як можна використати це, щоб забезпечити собі особливу позицію, особливе місце для тієї кампанії.

І це означає сказати: "Я той, хто виступав проти цієї війни, а всі інші, хто причетний до цього, включно з Марко Рубіо, вони втягнули вас у цей безлад, що стався. Вони втягнули Республіканську партію в цей безлад, вони втягнули країну в цей безлад. Я той, хто є надійним".

Тепер також пам’ятайте, що Джей Ді Венс минулого тижня, лише за кілька днів до виборів, надіслав повідомлення Тегерану через посередників, що США хочуть відновити переговори, які, можливо, могли б завершити війну.

А тепер Венс сподіватиметься, що Іран прийме цю пропозицію, і Венс зможе стати тим, хто очолить переговори, і зможе сказати, що саме він допоміг у цій війні, яка завдала стільки шкоди.

Це, звісно, ставить його в опозицію до Дональда Трампа. І хоча Дональд Трамп заявив, що певною мірою підтримує слова Венса про те, що війна в Ірані мала наслідки через зростання цін на бензин, він також дуже чітко дав зрозуміти, що не підтримує кандидатуру Венса на наступних виборах.

Він навіть сказав: "Я не знаю, чи балотується він". Що ж, я знаю, що він балотується, і думаю, Трамп теж це знає, але він не хоче брати на себе зобов'язань.

Це означає – і ми повертаємося до того, з чого почали, – що табір Трампа стає ще більш розбалансованим через внутрішньополітичні процеси, що відбуваються.

Ми повинні чітко усвідомлювати, що Джей Ді Венс є ворогом безпеки України. Він є ворогом безпеки Європи. Він чітко висловив цю позицію в лютому 2025 року, коли сказав, що Європа має дбати про себе сама, і це ніяк не стосується Сполучених Штатів. Не думаю, що Венс змінить цю позицію. Отже, маємо ситуацію, коли Дональд Трамп діє по-своєму, але він ненадійний, принаймні в питаннях безпеки України. Венс теж діє по-своєму. Він також ненадійний для безпеки України.

Далі варто стежити, чи покине Марко Рубіо посаду держсекретаря, адже Рубіо не може балотуватися в президенти, залишаючись на цій посаді. І що це означає? По-перше, ми побачимо, чи буде Рубіо як кандидат підтримувати безпеку України, а також хто прийде йому на зміну.

Сьогодні вже стало відомо, що хтось не дуже кваліфікований у питаннях дипломатії чи геополітики – я маю на увазі Серхіо Гора, який вже давно є одним із "фіксерів" Дональда Трампа. Він може стати наступним державним секретарем.

І значущою є не лише відсутність кваліфікації. Він – людина, яка просувала хибний наратив про те, що Революція Гідності 2014 року була фальшивою, оскільки нібито була "інспірована Заходом".

Отже, як не крути, боюся, що в адміністрації Трампа, враховуючи її внутрішнє коло, ніяких хороших новин чекати не варто. Відбувається те, що кожен переслідує насамперед власні інтереси, а не інтереси України. І вам, як і раніше, доведеться максимально покладатися на профільні відомства, щоб продовжувати говорити про безпеку України. Кар'єрні чиновники стають зараз ще важливішими.