Страшніше, ніж Мао Цзедун: масштабні чистки Сі Цзіньпіна можуть паралізувати владу в Китаї

Голова КНР Сі Цзіньпін розгорнув масштабну кампанію переслідування партійних функціонерів, якої Китай не бачив із часів правління Мао Цзедуна. За оцінками експертів, за роки перебування Сі при владі близько 628 тисяч представників Комуністичної партії Китаю (КПК) були притягнуті до кримінальної відповідальності й, імовірно, отримали тюремні терміни.

Про це пише Financial Times, аналізуючи масштаби переслідувань у партійній номенклатурі та їхні можливі наслідки для системи управління Китаєм.

Сотні тисяч чиновників у в’язниці

За підрахунками Міньсіня Пея, професора державного управління американського Claremont McKenna College, протягом 11 із 13 років правління Сі, за які доступні відповідні дані, близько 628 тисяч партійних функціонерів були притягнуті до кримінальної відповідальності. Імовірно, значна частина з них отримала реальні тюремні терміни. За оцінкою науковця, загалом близько 7,2 млн членів КПК зазнали різних форм політичного, адміністративного або судового покарання.

Масштаби кампанії особливо помітні під час третього терміну Сі, який розпочався у 2023 році. За цей період кількість порушених кримінальних справ проти партійних чиновників зросла в 14 разів порівняно з його другим п’ятирічним терміном.

За даними, наведеними Financial Times, у третій термін Сі дисциплінарних покарань щороку зазнають у середньому понад 800 тисяч осіб. У 2025 році цей показник сягнув рекордних 983 тисяч. Кількість представників номенклатури, які щороку потрапляють під кримінальне переслідування, становить у середньому близько 75 тисяч.

Для порівняння: за другого терміну попередника Сі, Ху Цзіньтао, дисциплінарні стягнення щороку отримували в середньому 145,8 тисячі партійних функціонерів, а кримінальне переслідування загрожувало приблизно 5460 посадовцям на рік.

Водночас офіційні цифри ще масштабніші. За інформацією китайського державного агентства «Сіньхуа», заступник секретаря Центральної комісії КПК з перевірки дисципліни Чжан Фухай повідомив, що від 18-го з’їзду партії у 2012 році дисциплінарні та наглядові органи порушили 8,105 млн справ і притягнули до відповідальності 7,922 млн осіб. Серед них — 963 високопосадовці, які перебували під безпосереднім наглядом Центрального комітету КПК.

Сі пояснює посилення репресивної кампанії необхідністю викорінити корупцію та усунути «серйозні приховані загрози всередині партії, держави та збройних сил». На останньому пленумі керівництво КПК фактично поставило перед партійними кадрами ультиматум: повна покора керівництву або виключення з партії.

До чого призведе страх і боротьба за лояльність

Водночас експерти попереджають, що масштабні чистки можуть мати негативні наслідки для китайської політичної та економічної системи. Замість підвищення ефективності державного управління вони здатні сформувати атмосферу страху, за якої чиновники намагатимуться насамперед уникнути покарання, а не вирішувати проблеми країни.

Професор Каліфорнійського університету в Сан-Дієго Віктор Ші звертає увагу, що подібні реформи партійних інституцій уже проводилися раніше, однак кількість чиновників, звинувачених у корупції та усунутих із посад, продовжує зростати.

«Якщо заявити про нульову терпимість, то чиновники, запекло конкуруючи один з одним, почнуть надавати докази правопорушень з боку своїх колег, щоб позбутися суперників у гонці за вищі посади», — пояснив експерт.

На його думку, страх перед можливими звинуваченнями в корупції може також стримувати місцеву владу від реалізації масштабних проєктів, адже залучення підрядників і рух великих фінансових потоків створюють додаткові ризики для посадовців.

Старша економістка Oxford Economics Шейна Юе також попереджає про суперечність між політикою переслідувань і економічними завданнями Пекіна. За її словами, чиновники можуть зосередитися на демонстрації політичної лояльності замість пошуку нових рішень для економіки, яка потерпає від слабкого споживчого попиту, надлишкових виробничих потужностей, тривалої кризи нерухомості та дефляції.

Ще одним наслідком кампанії може стати посилення так званого ефекту «ехокамери», коли підлеглі повідомляють керівництву лише ту інформацію, яку воно хоче чути, приховуючи реальні проблеми.

Директор Інституту Китаю SOAS University of London Стів Цанг вважає, що Сі й надалі посилюватиме особистий контроль над партією.

«Пленум, по суті, був повністю присвячений питанням лояльності, дисципліни та контролю», — зазначив експерт.

Сі Цзіньпін уже відмовився від практики регулярної зміни керівництва, яка склалася після смерті Мао Цзедуна, і забезпечив собі третій термін на посаді голови КНР. Наступний з’їзд Компартії має відбутися восени 2027 року, і, як очікується, там він домагатиметься переобрання на четвертий термін. На думку Міньсіня Пея, посилення партійного контролю напередодні цього з’їзду не є випадковим.

Широка антикорупційна кампанія, яку китайська влада називає успішною, водночас не демонструє переконливих результатів у міжнародних рейтингах. Зокрема, від 2012 року позиція Китаю в індексі сприйняття корупції Transparency International покращилася лише на чотири пункти — з 39 до 43. Експерти застерігають: дедалі масштабніші чистки можуть не стільки оздоровити партійну систему, скільки зробити її більш залежною від особистої лояльності до Сі Цзіньпіна.

Нагадаємо, Китай заговорив про можливу історичну зустріч лідерів трьох ядерних держав. Пекін уже підтримує контакти з Вашингтоном і Москвою, а потенційні переговори можуть мати серйозні геополітичні наслідки.