Іран просить у Путіна системи ППО С-400 після ударів США та Ізраїлю, – The Telegraph

Як пише The Telegraph, Мохсен Резаї передав послання Хаменеї Володимиру Путіну під час візиту до Москви 5 листопада.

популярні відео

Іран хоче отримати російські С-400

Тегеран прагне оновити протиповітряну оборону після ударів США та Ізраїлю. Іранські чиновники стверджують, що Москва обговорює можливість продажу давно запитуваних комплексів, а Тегеран сподівається, що Путін зрештою схвалить угоду.

Сам Резаї публічно не підтверджував, що передав російському лідеру запит на системи протиповітряної оборони. У Кремлі повідомили лише, що він привіз послання від Хаменеї. Офіційні заяви за підсумками візиту стосувалися двосторонніх відносин, ситуації в Перській затоці та загалом на Близькому Сході.

Москва тривалий час відкладала продаж Ірану систем С-400. Серед причин видання називає занепокоєння Росії реакцією Ізраїлю та інших країн регіону.

Водночас військові аналітики звертають увагу, що війна проти України могла скоротити російські запаси засобів протиповітряної оборони. Це також може впливати на можливості Москви постачати такі комплекси іншим державам.

Звернення Тегерана до Путіна ставить під сумнів твердження президента США Дональда Трампа про те, що Росія не допомагає Ірану. Однак наразі жоден з урядів не оголосив про укладення угоди, а можливість постачання С-400 залишається непідтвердженою.

Нагадаємо, Росія погодилася передати Ірану 90 авіаційних пускових установок АПУ-Л та АПУ-305, які використовують для запуску керованих ракет LMUR, відомих також як "Изделие 305" або Х-39.

У документах за 2024 та 2025 роки замовник фігурує під кодовою назвою "К-10", яка позначає Іран. Такі установки монтують на вертольотах, зокрема Ка-52М і Мі-28НМ, які є носіями ракет LMUR. Іран уже має російські вертольоти Мі-28, тому потенційно може використовувати їх із цим обладнанням.

Документи також свідчать про попередню військову співпрацю Москви й Тегерана, зокрема постачання шести навчально-бойових літаків Як-130 у 2023 році. Водночас у матеріалах не зазначено, чи всі заплановані поставки пускових установок зрештою відбулися.

За оцінкою директорки програми "Євразія" Центру досліджень з питань нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна Ганни Нотте, Кремль підтримує Іран, однак уникає прямої та вирішальної участі у війні на Близькому Сході.