Спецслужби РФ вербують українських біженців для диверсій у Європі - розвідка

Як зауважили в СЗР, у вересні цього року в румунському місті Брашов виникла пожежа біля оборонного заводу Carfil SA. Місцева розвідка встановила, що до підпалу причетна мережа агентів, якою керували російські спецслужби. Серед підозрюваних – громадянин України та двоє білорусів.

Фігурантів затримали на території Європейського Союзу, де вони, імовірно, готували подібні злочини.

«Ця справа – лише елемент широкої гібридної кампанії, яку Росія проводить у країнах Європи руками зокрема й українців. І хоча мільйони наших співвітчизників-біженців є законослухняними, Москва намагається знаходити серед них вразливих людей, щоб поповнити розхідний ресурс для диверсій. Тому ефект від кожного такого випадку є досить гучним, на що Кремль свідомо розраховує», – зазначають у відомстві.

За даними СЗР, загалом з 2022 року у Європі зафіксовані близько 200 диверсій, які пов'язують із Росією. Найбільше випадків – 21% – сталося в Польщі. На сьогодні ідентифіковані понад 170 виконавців, серед яких – й українці. Усі сліди ведуть до РФ, але Москва традиційно заперечує свою причетність до формування агентурних мереж для гібридних операцій на території Євросоюзу.

Основними цілями Кремля, за інформацією розвідки, є залякування європейців та підрив військової допомоги Україні. Тому Польща, через яку проходить основний потік допомоги, стала головним об'єктом уваги російських спецслужб. Її залізничні лінії, склади, логістичні вузли й оборонні підприємства фігурують у більшості відомих справ.

Читайте також: У Польщі затримали шістьох підозрюваних у шпигунстві на користь Росії

Саме українців Кремль прагне використовувати, зокрема, щоб нав’язати біженцям токсичний образ, розпалити антиукраїнські настрої, а головне – заплутати сліди, наголошують у СЗР.

«Залучення українців дає Москві «правдоподібне алібі»: виконавець не лише не пов’язаний із Росією, а взагалі має український паспорт», – пояснюють у відомстві.

Як свідчать дані розвідки, під прицілом російських спецслужб опиняються біженці в особливо вразливому становищі: малозабезпечені, вихідці з тимчасово окупованих територій, люди, пов'язані з криміналом, підлітки, які шукають легких заробітків.

Найчастіше вербування відбувається через соцмережі й месенджери, зокрема в чатах для пошуку роботи.

Після встановлення контакту російський куратор дає елементарні завдання: сфотографувати об’єкт, розклеїти наліпки тощо. Згодом завдання стають ризикованіші: спостереження за об’єктами, пошкодження майна, підпал чи навіть підрив. Виконавців зобов'язують фіксувати результат на відео для звітування перед куратором.

Іноді саботажники не усвідомлюють, на кого саме працюють. Часто вони залишаються взагалі без винагороди після виконаного завдання.

Читайте також: У Варшаві затримали українця, якого підозрюють у підпалі оборонного підприємства в Румунії

«Коли операцію завершено, вчиконавець уже фактично скоїв злочин і став керованим через шантаж. Далі на нього чекають невтішні перспективи: затримання та тривалий строк ув'язнення. Росія використовує таких людей, як «торпеди», тобто не гарантуючи їм прикриття та допомогу після диверсійної роботи», – застерігають у СЗР.

Агентурні мережі зрештою вдається викривати, а виконавців досить швидко затримують, проте це справляє ефект, зауважують у відомстві. Так, європейські служби змушені витрачати ресурси на захист об'єктів і посилювати режим безпеки. Для Москви виходить досить вигідне співвідношення: кілька сотень чи тисяч доларів за диверсанта проти відчутних збитків і тиску на європейські суспільства.

Наголошується, що Служба зовнішньої розвідки України активно протидіє цій загрозі: постійно обмінюється інформацією з європейськими колегами, бере участь у встановленні форм і методів роботи російських спецслужб, виявленні каналів вербування та об’єктів можливих диверсій.

У відомстві підкреслюють: щоб не стати об’єктом вербування, слід уважно ставитися до появи нових контактів, які намагаються отримати особисту інформацію, пропонують легкий заробіток, обіцяють вирішити нагальні фінансові проблеми.

«Одним із маркерів спілкування з представником ворожих спецслужб є умова збереження конфіденційності відносин», – акцентують у СЗР.

Серед дієвих способів уникнення вербування – звернення по правову допомогу до місцевих правоохоронних органів або до дипломатичного представництва України.

Як повідомляв Укрінформ, дані ГУР свідчать, що російські спецслужби отримали завдання посилити активність на території країн Євросоюзу й НАТО. Ідеться про підготовку до гібридних операцій, спрямованих на підрив допомоги Україні та послаблення спроможностей Альянсу.

Фото: pexels.com