Росія досі залежить від західних виробників ліків - Bloomberg
Спроби Росії зменшити залежність від західних виробників ліків виявляються невдалими – іноземні препарати, на які не поширюються санкції, продовжують обходитися у мільярди доларів для російського бюджету навіть через майже п’ять років після початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Bloomberg.
За підрахунками Bloomberg, що спираються на дані дослідницької групи DSM, близько 56% із майже 700 мільярдів рублів (8,6 мільярда доларів США), витрачених Росією на ліки за перші 8 місяців цього року, припадало на імпорт. Йдеться насамперед про складніші препарати, які російські виробники не здатні відтворити. У 2022 році частка імпорту ліків становила 57%.
Левова частка критично важливого фармацевтичного імпорту надходить з країн, які Москва вважає "недружніми", йдеться у матеріалі.
Згідно з планом охорони здоров’я, затвердженим російським правителем Володимиром Путіним наприкінці минулого року, російський уряд хоче, щоб 80% ліків, віднесених до категорії життєво необхідних – на які припадає основна частка держзакупівель – вироблялися всередині країни.
За даними російської аналітичної платформи «Курсор», згідно із підсумками перших трьох кварталів 2026 року в рейтингу лідирують західні фармацевтичні гіганти: швейцарські Roche Holding AG і Novartis AG, британська AstraZeneca Plc. До першої десятки увійшли французька Sanofi, аргентинська Tuteur Group та компанії AbbVie Inc. і Johnson & Johnson, що базуються в США. У цьому списку опинилися лише три російські компанії.
Фармацевтична продукція та базові медичні вироби з гуманітарних міркувань здебільшого виведені з-під дії санкцій, запроваджених США, ЄС та Великою Британією проти Росії. Це означає, що торгівля ліками є одним із найпомітніших винятків на тлі загального краху комерційних зв’язків, що стався після вторгнення 2022 року, йдеться у матеріалі.
За даними Євростату, загальний обсяг експорту з ЄС до Росії за 7 місяців - до липня 2026 року включно - скоротився майже вдвічі порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Натомість експорт фармацевтичної продукції зріс майже на третину до 6,7 мільярда євро.
Іноземні виробники постачають не лише імпортні ліки, а й продукцію, яка тією чи іншою мірою виготовляється в Росії, зокрема на потужностях таких компаній як AstraZeneca, Novartis та Sanofi. Якщо іноземний виробник локалізує виробництво в Росії, уряд класифікує такий препарат як російський.
Продовжуючи зусилля, спрямовані на зменшення залежності від іноземних ліків і запобігання їхньому дефіциту, Росія продовжила дію механізму, який дозволяє імпортувати лікарські засоби, упаковані для іноземних ринків, до кінця наступного року. Також було спрощено процедури ввезення в країну нових високотехнологічних іноземних препаратів.
Розрахунки Bloomberg, що базуються на даних російської Федеральної служби державної статистики, показали, що за перші 8 місяців цього року обсяги виробництва в фармацевтичній сфері були приблизно на 71% вищими, ніж за аналогічний період 2021 року.
Росія розробила альтернативи препарату від діабету Ozempic від Novo Nordisk A/S, який широко використовується для сприяння зниженню ваги. Крім цього, російські виробники активно копіюють препарат для розрідження крові Xarelto від німецького гіганта Bayer AG.
Читайте також: Швейцарія синхронізувалася з пакетом санкцій Євросоюзу проти Росії і БілорусіВодночас, як пише Bloomberg, залежність Росії від імпорту залишається глибоко закріпленою на ринку дорожчих, більш спеціалізованих основних ліків, таких як ліки від раку, аутоімунних захворювань та рідкісних захворювань. Російські виробники почали замінювати деякі іноземні ліки, але вони здебільшого копіюють існуючі продукти, а не розробляють нові.
Зазначається, що розробка складних або інноваційних лікарських засобів супроводжується відносно високою ймовірністю невдачі. Представники влади РФ роками обговорюють шляхи підтримки вітчизняної розробки ліків, проте не поспішають брати на себе відповідні ризики.
Російські виробники стикаються і з браком довгострокового фінансування, високими відсотковими ставками та невизначеністю щодо обсягу майбутнього ринку.
Як повідомляв Укрінформ, станом на кінець листопада 2025 року, для людей із діабетом та онкозахворюваннями у Росії наростала проблема дефіциту життєво важливих ліків.