"Путін націлився на пенсії 71 мільйона росіян": Тізенгаузен про новий план Кремля

У Росії підготували законопроєкт, який може змінити правила розпорядження пенсійними накопиченнями 71 мільйона громадян. Водночас Україна продовжує завдавати ударів по російській нафтовій інфраструктурі, а Кремль шукає додаткові можливості фінансувати державні видатки, значну частину яких спрямовує на війну.

  Adv

Політтехнолог Борис Тізенгаузен в авторському огляді, який публікує 24 Канал, пояснив, як Росія може використати 6,5 трильйона рублів пенсійних накопичень і чому це створює ризики для самих росіян. Він також проаналізував наслідки українських ударів, пропозицію США відновити транзит російського газу, підозрілу діяльність суден у Балтійському морі та суперечки навколо повернення Росії до міжнародного спорту.

популярні відео

Українські дрони атакували великий нафтовий вузол

Україна продовжує удари по російській нафтовій інфраструктурі, зосереджуючись не лише на нафтопереробних заводах, а й на об'єктах, від яких залежить транспортування сировини. Однією з останніх цілей стала лінійна виробничо-диспетчерська станція "Самара" поблизу селища Просвіт у Самарській області.

Реклама

Після нічної атаки місцеві жителі зафіксували густий чорний дим, що здіймався з боку станції. Губернатор області В'ячеслав Федорищев повідомив лише про відбиття атаки безпілотників і закликав росіян не знімати та не поширювати відео, попередивши про можливу відповідальність.

Тізенгаузен звернув увагу на стратегічне значення атакованого об'єкта. Станція входить до системи російської компанії "Транснефть" і має великий резервуарний парк, який використовується для зберігання та подальшого перекачування нафти.

Там 71 величезний резервуар загальним об'ємом 1,5 мільйона кубометрів. Але ця станція важлива ще й тим, що саме там сходяться чотири магістральні нафтопроводи– розповів Тізенгаузен.

До цього вузла надходить нафта із Західного Сибіру, Татарстану, Оренбурзької області та Казахстану. Звідти її транспортують далі трубопроводами на нафтопереробні підприємства та на експорт.

За словами політтехнолога, це вже п'ята атака на станцію протягом останніх 30 днів. Під час попередніх ударів, як він стверджує, було пошкоджено чотири резервуари типу РВС-50000, кожен із яких розрахований на зберігання 50 тисяч кубометрів нафти.

Реклама

Тізенгаузен наголосив, що удари по таких вузлах здатні створювати проблеми одразу для кількох напрямків російської нафтової галузі. Якщо пошкоджено систему зберігання або перекачування, наслідки можуть відчувати й підприємства, які безпосередньо не потрапили під атаку.

За три дні Україна вивела з ладу близько 10% російської нафтопереробки. Оце темп!– наголосив політтехнолог.

За наведеними ним даними, протягом цього періоду були атаковані Кстовський і Новокуйбишевський нафтопереробні заводи, а також підприємство "Башнефть-Новойл" та інші об'єкти галузі. Сукупну потужність чотирьох згаданих підприємств він оцінив приблизно у 33 мільйони тонн нафти на рік.

Пошкодження, за його словами, зачепили установки як первинного, так і вторинного перероблення. Це означає, що відновлення роботи підприємств може залежати не лише від ремонту окремого обладнання, а й від відновлення технологічних процесів між різними виробничими лініями.

Реклама

Прогнози

Чи атакує Україна Ангарський НПЗ – останній з найбільших у Росії?

— — Більше прогнозів тут →

Втрати російської армії досягли нових максимумів

Паралельно з ударами по промисловості Росія продовжує зазнавати значних втрат на фронті. Тізенгаузен навів дані, за якими жовтень став одним із найважчих місяців для російського війська від початку повномасштабного вторгнення.

Зокрема, за його словами, 21 жовтня було зафіксовано 2250 втрат особового складу за добу. Політтехнолог наголосив, що йдеться про загиблих і поранених, а не лише про безповоротні втрати.

Майже 54,5 тисячі убитих і поранених росіян за один місяць. Просто тому, що Путін хоче продовжувати цю війну– заявив Тізенгаузен.

Він також стверджував, що впродовж жовтня українські військові звільнили більше територій, ніж російські окупанти змогли захопити. На його думку, великі втрати російської армії не супроводжуються відповідними територіальними здобутками.

Уже 1 листопада, за наведеними політтехнологом даними, добові втрати Росії сягнули 2500 військовослужбовців. Він назвав цей показник новим максимумом за час повномасштабної війни.

Реклама

Окремо Тізенгаузен звернув увагу на повідомлення з російських регіонів про поховання загиблих окупантів. Він розповів про відео, автори якого стверджували, що військових почали ховати в різних частинах кладовищ, аби уникати великого скупчення могил із російськими прапорами.

Політтехнолог припустив, що таким чином місцева влада може намагатися зробити масштаби втрат менш помітними для населення. Водночас він наголосив, що російське керівництво продовжує війну, попри її людську ціну.

Затримання підлітка в Москві викликало нові запитання

Після повідомлень про великі втрати Росії Тізенгаузен звернувся до історії з попередженням американської сторони про можливий терористичний акт у Москві. Йшлося про загрозу в районі парку "Царицино", після якої посольство США рекомендувало своїм громадянам уникати масових скупчень людей.

Політтехнолог нагадав про схоже попередження, яке американці поширювали перед терактом у концертному залі "Крокус Сіті Хол". Цього разу після повідомлення США російська ФСБ заявила про затримання підлітка, якого підозрювали у можливій підготовці насильницьких дій.

Реклама

За версією російської спецслужби, хлопець публікував у TikTok фотографії в тактичному одязі, балаклаві та з предметом, схожим на автоматичну зброю. Серед його публікацій були й знімки з парку "Царицино" з підписом "Я знайшов місце".

ФСБ також стверджувала, що підліток був підписаний на неонацистський Telegram-канал і цікавився інформацією про масові вбивства й терористичні акти. Проте деталі оприлюднених матеріалів викликали в Тізенгаузена сумніви щодо представленої версії.

Предмет, схожий на автоматичну зброю, виявився страйкбольною гвинтівкою, яка стріляє пластиковими кульками. Я не розумію, навіщо тоді затримували цього підлітка– зауважив політтехнолог.

Окрему увагу він звернув на відео затримання, яке поширила ФСБ. На одному із шевронів підлітка, за словами Тізенгаузена, був зображений валькнут – символ із трьох переплетених трикутників.

Такий знак використовують, зокрема, представники російського неонацистського формування ДШРГ "Русич", яке бере участь у війні проти України. Політтехнолог згадав одного з його представників Яна Петровського, якого засудили у Фінляндії.

Реклама

Саме ця деталь, на думку Тізенгаузена, не узгоджується зі спробою представити можливу загрозу як діяльність сил, пов'язаних з Україною.

Я дуже сумніваюся, що американці попередили ФСБ саме про цього школяра. Найімовірніше, це було превентивне попередження російській стороні– припустив він.

Тізенгаузен висловив версію, що американське попередження могло стосуватися ризику іншої провокації, та провів паралелі з вибухами житлових будинків у Росії наприкінці 1990-х років. Він припустив можливу зацікавленість російських спецслужб у використанні подібного інциденту для виправдання нових ударів по Україні.

Водночас це припущення політтехнолога, а не встановлені обставини справи. Сам факт затримання підлітка не дає підстав стверджувати, що ФСБ готувала теракт, а причини американського попередження залишаються окремим питанням.

США пропонують повернути російський газ до Європи

Ще одним напрямком контактів Вашингтона з Москвою стали можливі енергетичні домовленості. За інформацією The Wall Street Journal, на яку послався Тізенгаузен, США запропонували розглянути відновлення транзиту російського газу до Європи через територію України.

Реклама

Відповідну ідею ще у вересні обговорювали представники адміністрації Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Пропозиція передбачала залучення американського посередника, через якого здійснювалися б постачання російського газу.

Вашингтон розглядав такий механізм у зв'язку з можливим енергетичним перемир'ям. Проте Тізенгаузен поставив під сумнів саму ідею пов'язувати припинення ударів по енергетиці з відновленням торговельних відносин із Росією.

Я не розумію, як це взагалі можна називати перемир'ям. Якщо не б'ють по промислових об'єктах, але продовжують бити по житлових будинках, про яке перемир'я йдеться?– обурився політтехнолог.

За його оцінкою, американський посередник міг би отримувати прибутки від перепродажу газу. Для Росії ж головною перевагою стало б поступове повернення на європейський енергетичний ринок і можливість пом'якшити дію економічних обмежень.

Водночас запропонована схема передбачала спеціальний рахунок, на який надходили б кошти від продажу російського газу. За задумом американської сторони, це мало б унеможливити використання відповідних доходів безпосередньо для фінансування війни.

Тізенгаузен вважає, що такий механізм не гарантує реального обмеження військових витрат Кремля. На його думку, можливість спрямовувати нові доходи на цивільні потреби водночас звільнятиме інші бюджетні ресурси.

Перекинуть гроші на спецрахунок, закриють ними, наприклад, діру у видатках на охорону здоров'я. Скажуть: "Бачите, це не війна". А кошти, які раніше йшли на охорону здоров'я, перенаправлять на війну– пояснив Тізенгаузен.

Європейські уряди, за його словами, виступають проти відновлення такої енергетичної співпраці. ЄС планує повністю відмовитися від російського газу до 2027 року, тому повернення транзиту через Україну суперечило б обраному напрямку енергетичної політики.

Тізенгаузен наголосив, що Москва продовжує шукати способи отримувати доходи від експорту ресурсів, попри санкції та обмеження. Натомість американській адміністрації доводиться одночасно вирішувати власні зовнішньополітичні проблеми, зокрема пов'язані з Іраном.

Трамп шукає відповідальних за проблеми з Іраном

На тлі затягування війни з Іраном Дональд Трамп почав цікавитися роботою представників свого військового керівництва. За повідомленням The Atlantic, на яке послався Тізенгаузен, американський президент розпитував радників про діяльність міністра оборони Піта Хегсета та голови Об'єднаного комітету начальників штабів Дена Кейна.

Політтехнолог припустив, що Трамп може шукати посадовців, на яких зручно покласти відповідальність за перебіг військової кампанії. Коментуючи поведінку президента, він іронічно згадав інші країни, які раніше ставали об'єктами його публічної критики.

Україна завжди винна. Може, Канада? Гренландія? Або Норвегія, яка не дала йому премії миру?– іронізував Тізенгаузен.

За словами політтехнолога, увага до Хегсета не виникла випадково. Його діяльність уже викликала запитання в американському політичному середовищі, тому саме він, на думку Тізенгаузена, може опинитися під найсильнішим тиском.

Водночас рішення про можливі кадрові зміни залишаються за президентом США. Тізенгаузен не навів підтверджень, що Хегсета вже вирішили звільнити, але не виключив посилення критики на його адресу.

Кремль готує переведення пенсійних накопичень росіян

Російський Мінфін підготував законопроєкт, який передбачає переведення пенсійних накопичень громадян до програми довгострокових заощаджень. За інформацією, наведеною Тізенгаузеном, потенційні зміни стосуватимуться приблизно 71 мільйона росіян.

Загальний обсяг коштів, про які йдеться, він оцінив у 6,5 трильйона рублів. Політтехнолог звернув увагу, що запропонована модель не передбачає необхідності отримувати індивідуальну згоду власників накопичень на їх переведення.

Поки що гроші в росіян відкрито не забирають. Їх переводять в іншу програму, з іншими правилами, але без згоди самих росіян. Просто ставлять перед фактом– пояснив Тізенгаузен.

Він наголосив, що йдеться про зміну механізму управління накопиченнями, а не про вже здійснене вилучення грошей із рахунків громадян. Однак саме від нових правил залежатиме, як держава зможе використовувати відповідні кошти та на яких умовах вони будуть доступні власникам.

На думку політтехнолога, російська влада розглядає пенсійні накопичення як додаткове джерело ресурсів для бюджету. Один із можливих механізмів передбачає вкладення цих коштів у державні облігації.

Фактично це дозволило б державі залучати гроші громадян для фінансування власних видатків. Водночас виникає питання, на які саме потреби російська влада спрямовуватиме ресурси, отримані завдяки такому механізму.

По суті, цими грошима хочуть залатати діри в бюджеті вже зараз. Через облігації дати кредит державі й таким чином профінансувати військовий бюджет, тобто війну– заявив Тізенгаузен.

Політтехнолог пов'язав можливу зміну правил пенсійних накопичень із загальним станом російських фінансів. За його оцінкою, тривала війна створює дедалі більший тиск на бюджет, а Кремль змушений шукати додаткові джерела фінансування.

Він також нагадав, що раніше Путін закликав активніше використовувати фінансові ресурси населення. Тізенгаузен розглядає нинішню ініціативу Мінфіну як продовження такого підходу.

Водночас запропоновані зміни створюють невизначеність для самих власників накопичень. Адже переведення коштів до іншої програми означатиме застосування нових правил, на які громадяни, за описаною схемою, не зможуть безпосередньо впливати.

Тізенгаузен провів паралель із досвідом розпаду Радянського Союзу, коли заощадження мільйонів людей знецінилися через економічну кризу та інфляцію. Люди, які роками відкладали гроші на великі покупки, втратили значну частину їхньої купівельної спроможності.

Любителі Радянського Союзу, напевно, пам'ятають, як в одну мить знецінилися вклади, які люди збирали все життя. Хтось відкладав на автомобіль, хтось на холодильник. А за короткий час ці заощадження згоріли через гіперінфляцію– нагадав політтехнолог.

Він не виключив, що подальші фінансові труднощі можуть спонукати російську владу до нових рішень щодо коштів населення. Проте наразі йдеться саме про підготовлений законопроєкт і можливі наслідки його реалізації, а не про підтверджене списання пенсійних накопичень.

Швеція перевірила судно з російським екіпажем

Проблеми Росії не обмежуються економікою та втратами на фронті. У Балтійському морі європейські правоохоронці дедалі уважніше перевіряють торговельні судна, які можуть бути пов'язані з розвідувальними операціями.

За даними шведського телеканалу TV4, біля острова Готланд поліція та бійці спеціального підрозділу вночі піднялися на борт суховантажу Germanica. Правоохоронці перевірили документи та членів екіпажу.

Тізенгаузен пояснив, що інтерес до судна був пов'язаний із підозрами щодо діяльності судноплавної компанії, яка ним управляє.

Є підозра, що кораблі цієї судноплавної компанії російська розвідка використовує як плавучі бази для запуску безпілотників– розповів Тізенгаузен.

Germanica – суховантаж завдовжки 82 метри, побудований у 1984 році. Він ходить під прапором Антигуа і Барбуди, а його управлінням займається норвезька компанія Haf Ship Management.

Компанія має представництво в Калінінграді, де здійснюється набір екіпажів. За інформацією TV4, команда судна складалася з російських громадян.

Сама перевірка не доводить причетності Germanica до розвідувальної діяльності. Проте раніше спецслужби Німеччини вже звертали увагу на маршрути інших суховантажів цієї судноплавної групи.

У 2025 році переміщення двох таких суден збігалися за часом і місцем із появою невідомих безпілотників поблизу німецьких військових об'єктів. А у вересні німецька поліція провела обшук на суховантажі Scanlark через підозру в запуску розвідувального дрона, який фотографував корабель військово-морських сил Німеччини.

Тізенгаузен звернув увагу, що подібні епізоди створюють для європейських правоохоронців складне завдання. Торговельні судна можуть легально перебувати неподалік стратегічних об'єктів, тому встановити факт використання конкретного корабля для розвідки без додаткових доказів непросто.

Цивільні кораблі можуть приховувати запуск дронів

Масштаби появи невідомих безпілотників у Європі вже стали предметом окремих досліджень. За словами Тізенгаузена, британський Міжнародний інститут стратегічних досліджень проаналізував 144 підозрілі випадки, зафіксовані починаючи із серпня 2024 року.

Дрони помічали поблизу військових баз Німеччини та Великої Британії, стратегічних об'єктів Франції, аеропортів, портів та енергетичної інфраструктури. Дослідники розглядали можливість використання Росією цивільних суден для запуску частини таких апаратів.

Один із наведених Тізенгаузеном випадків стосувався російського корабля "Жигульовськ".

У лютому 2026 року шведські військові зафіксували запуск російського безпілотника з корабля "Жигульовськ". Дрон з'явився неподалік французького авіаносця "Шарль де Голль", який перебував у Мальме– розповів політтехнолог.

За його словами, шведські військові придушили безпілотник за допомогою засобів радіоелектронної боротьби. Цей інцидент він навів як приклад того, як звичайне судноплавство може використовуватися для наближення розвідувальних засобів до військових об'єктів.

Тізенгаузен також описав можливий механізм таких операцій. Торговельний суховантаж, який офіційно перевозить будівельні матеріали чи інший вантаж, може проходити неподалік потрібного об'єкта, після чого з нього запускають кілька невеликих дронів.

Безпілотники здатні зібрати інформацію про військову інфраструктуру й передати її операторам. Після виконання завдання вони не обов'язково повертаються на корабель.

Отримавши й передавши інформацію, безпілотник може просто впасти десь у море й затонути. Спробуйте потім довести, що він з'явився саме із суховантажу– зауважив Тізенгаузен.

Такий спосіб використання дронів ускладнює роботу правоохоронців, адже на момент перевірки підозрілого судна самих апаратів на його борту вже може не бути.

На думку політтехнолога, європейським державам доведеться посилювати контроль не лише за російськими військовими кораблями, а й за цивільними суднами, щодо яких є підстави підозрювати розвідувальну діяльність.

Російські військові кораблі – це далеко не вся загроза. Цивільні суховантажі, навіть під прапорами інших держав, теж можуть використовувати для таких операцій– наголосив він.

Серед можливих заходів Тізенгаузен назвав санкції проти компаній, чия участь у шпигунстві буде доведена, та суворішу відповідальність для причетних судновласників і екіпажів, аж до конфіскації суден.

Він також припустив, що європейські партнери могли б скористатися українським досвідом протидії російським безпілотникам і морським загрозам.

Фінляндія виступила проти повернення росіян у спорт

Паралельно з посиленням уваги до російської діяльності в Балтійському морі Фінляндія порушила питання нових обмежень для російських спортсменів. Міністерка закордонних справ Еліна Валтонен заявила про намір домагатися заборони на їхній в'їзд до Європейського Союзу.

За словами Тізенгаузена, фінська дипломатка ще в жовтні пропонувала колегам із країн ЄС розглянути відповідні обмеження для Шенгенської зони. Йдеться про можливість не допускати російських спортсменів на міжнародні змагання, які проходитимуть у європейських державах.

Нова дискусія виникла після повідомлення про рішення Спортивного арбітражного суду від 30 жовтня, яке, за словами політтехнолога, відкривало російським командам шлях до участі в хокейних турнірах сезону 2026 – 2027 років.

Російські збірні відсторонили від міжнародних змагань після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. У фінській хокейній асоціації можливе повернення росіян назвали незрозумілим рішенням.

Якщо за вторгнення в Україну запровадили заборону, то що, причина вже зникла? Російські війська вивели з України? Ні. Путін став менше вбивати людей?– заявив Тізенгаузен.

Він різко розкритикував ідею відокремлювати міжнародний спорт від війни, коли держава продовжує збройну агресію проти сусідів. На його думку, допуск російських команд до змагань без зміни політики Кремля може сприйматися як поступове повернення Росії до міжнародного життя без припинення війни.

Тізенгаузен провів історичну паралель із Другою світовою війною, запропонувавши уявити участь команд нацистської Німеччини в міжнародних турнірах під власним прапором під час бойових дій. Таким порівнянням він пояснив своє несприйняття аргументу про те, що спорт має залишатися поза політикою за будь-яких обставин.

За його словами, п'ятеро фінських депутатів також підтримали вимоги запровадити нові санкції та візові обмеження, які могли б перешкодити поверненню російських хокейних збірних на міжнародні турніри.

Позицію Фінляндії політтехнолог пов'язав і з її власним історичним досвідом. Він нагадав про радянський напад на країну в 1939 році та спробу СРСР швидко здолати значно слабшого за чисельністю противника.

Фінська армія змогла чинити тривалий опір, хоча в результаті війни країна втратила частину територій. Водночас Фінляндія зберегла незалежність і власну державність.

Тізенгаузен порівняв цей досвід із боротьбою України проти російського вторгнення. Він висловив сподівання, що після завершення російської агресії питання відновлення територіальної цілісності постане не лише перед Україною, а й у ширшому контексті майбутніх змін у Росії та її відносинах із сусідами.

Тізенгаузен про розвідку Росії в Європі: дивіться відео