Цинічна угода Трампа і Путіна: як зняття санкцій обмінюють на фейкові перемир'я перед виборами

Сили оборони України продовжують завдавати ударів по російських військових і промислових об'єктах, однак атаки на нафтопереробні заводи фактично призупинилися. Водночас у США обговорюють можливе послаблення санкцій проти російського інвестиційного фонду, а Дональд Трамп заявляє про прогрес у переговорах із Кремлем.

  Adv

Ведучий 24 Каналу Ігор Гаврищак в авторському огляді пояснив, чому нові економічні домовленості Вашингтона з Москвою можуть бути вигідними Росії та як на ситуацію вплинуть вибори до Конгресу США. Він також розповів про успіхи українських військових, ризики перемир'я в Олешках, заяви Путіна щодо Ілона Маска та спроби Кремля посилити тиск на Україну через Європу.

популярні відео

Україна вдарила по важливому хімічному заводу

У ніч проти 28 жовтня Сили оборони України атакували Новомосковський завод "Азот" у Тульській області Росії. Це одне з найбільших хімічних підприємств країни, яке входить до групи "ЄвроХім" і виробляє аміак, карбамід, метанол, аміачну селітру та інші хімічні речовини.

Реклама

Окреме значення має виробництво азотної кислоти та нітрату амонію, які можуть використовуватися для виготовлення вибухових речовин і боєприпасів. Українські військові вже неодноразово завдавали ударів по цьому підприємству, а його пошкодження можуть створювати проблеми для російської промисловості.

Паралельно Сили оборони проводять операції, спрямовані на витіснення російських військ з окупованих територій. Володимир Зеленський повідомив про результати дій Другого корпусу Національної гвардії України "Хартія" поблизу Куп'янська, де українські захисники використали підземну інфраструктуру газогону.

За наведеними президентом даними, під час операції було знищено сотні російських військових, а понад 30 окупантів потрапили в полон. Йдеться про операцію "Велес", яка охоплювала район Куп'янська, Голубівки, Лиману Першого та Вільшаної.

Гаврищак звернув увагу, що газогін на цій ділянці раніше намагалися використовувати росіяни для прихованого переміщення своїх підрозділів. Українські військові врахували особливості місцевості та спланували власні дії, пов'язані з приблизно 15-кілометровим підземним маршрутом.

Реклама

У той період ведення бойових дій, коли є засилля безпілотників, просуватися на таку відстань – це абсолютно феноменальне досягнення. Наші Сили оборони доводять, що вони єдина гарантія незалежності та суверенітету України– наголосив Гаврищак.

Успішні дії поблизу Куп'янська стали продовженням кількох важливих українських операцій 2026 року. Раніше Сили оборони звільнили 26 населених пунктів у районі Комара на Донеччині, а Третій армійський корпус під командуванням Андрія Білецького провів операцію "Вівальді", спрямовану на зрив російських планів на Лиманському напрямку.

Ці операції мають різні завдання, однак усі вони ускладнюють просування російської армії. Особливо важливими залишаються удари по логістиці, без якої окупанти не можуть забезпечувати свої підрозділи технікою, боєприпасами та резервами.

Українські безпілотники зривають російську логістику

На Добропільському напрямку, де тривають інтенсивні бої, позиції утримують підрозділи Першого корпусу Національної гвардії "Азов" під командуванням Дениса Прокопенка. Російські війська намагаються просуватися між Добропіллям і Дружківкою, однак зазнають значних втрат.

Реклама

Водночас азовці повідомили про ураження 100 залізничних потягів, які забезпечували логістичні потреби російської армії. Удари здійснювалися за допомогою безпілотних комплексів, зокрема в районі Донецька, Єнакієвого та прилеглих територій.

Гаврищак звернув увагу, що такі операції дозволяють впливати на забезпечення російських військ далеко за межами безпосередньої лінії фронту. Йдеться про перевезення, від яких залежать постачання боєприпасів, пального та військового обладнання.

Якщо ти контролюєш ворогу логістику, то маєш перевагу у веденні бойових дій. Сто потягів – це справді серйозний результат– зазначив ведучий.

Раніше дії Третього армійського корпусу, за словами Гаврищака, змусили росіян відсунути частину логістичних вузлів приблизно на 400 кілометрів, аж до Воронезької області. Це збільшує відстань постачання та ускладнює швидке поповнення запасів на передових позиціях.

Безпілотні системи дедалі активніше використовуються не лише для знищення техніки та живої сили, а й для порушення транспортних маршрутів противника. Однак на стратегічному рівні важливим залишається інший напрямок українських ударів – російська нафтопереробна промисловість.

Реклама

Пауза в ударах по НПЗ допомагає Росії відновлювати виробництво

Попри атаки на хімічні підприємства та військову логістику, останні удари по великих російських нафтопереробних заводах відбулися ще в середині жовтня. Гаврищак нагадав про ураження Волгоградського НПЗ 8 жовтня та Рязанського заводу 16 жовтня.

Він пов'язує цю паузу з тиском адміністрації Дональда Трампа на Україну. За його словами, американська сторона наполягала на обмеженні атак на російську нафтову інфраструктуру, хоча Москва не припиняла ударів по українських містах та енергетиці.

Тим часом, за наведеними Гаврищаком даними Bloomberg, Росія відновила приблизно 25% нафтопереробки, а за останній тиждень продала нафти та нафтопродуктів на 2,7 мільярда доларів. Ці кошти надходять до російської економіки, яка продовжує фінансувати війну.

Особливо гостро питання відновлення ударів постає через позицію українського суспільства. Гаврищак навів результати опитування, згідно з якими 80% українців вважають за необхідне продовжувати атаки на російські НПЗ, навіть якщо США обмежать або припинять допомогу Києву.

Реклама

Треба бити по НПЗ, бо саме удари по нафтопереробній галузі Російської Федерації змушують Кремль різати свої економічні ініціативи. Гаманець Путіна втрачає сотні мільярдів доларів– заявив Гаврищак.

Він нагадав, що раніше удари по російських нафтопереробних підприємствах спричиняли труднощі з постачанням пального всередині Росії. У певні періоди Москва обмежувала експорт нафтопродуктів, а в окремих регіонах виникали черги на заправках.

Володимир Зеленський 15 жовтня говорив про необхідність відновлення ударів по російських НПЗ. Однак, за оцінкою Гаврищака, подальші рішення України ускладнювалися її залежністю від американських військових технологій та озброєння.

Зокрема, він згадав попередні обмеження супутникового зв'язку Starlink та передавання інформації про російські балістичні пуски. Ведучий також стверджував, що частина вже оплаченого Україною озброєння досі не була передана через затримки з відповідними рішеннями американського керівництва.

Реклама

При цьому Дональд Трамп продовжує публічно критикувати американську допомогу Україні. Під час виступу в Техасі він знову говорив про нібито 350 мільярдів доларів, які адміністрація Джо Байдена надала Києву, не отримавши нічого натомість.

Водночас американський президент заявив про можливу зустріч із Володимиром Зеленським і Путіним та пообіцяв значний прогрес у дипломатичних переговорах. Однак Гаврищак звернув увагу на інший напрямок зближення Вашингтона й Москви – можливе переглядання економічних санкцій.

США розглядають послаблення санкцій проти російського фонду

Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість скасування санкцій проти Російського фонду прямих інвестицій, який очолює Кирило Дмитрієв. Про це, за словами Гаврищака, повідомила The New York Times із посиланням на американських посадовців.

Обмеження проти фонду запровадили в перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Тоді у Вашингтоні вважали, що доступ цієї структури до міжнародної фінансової системи може допомагати Кремлю фінансувати війну.

Реклама

Колишній представник Ради національної безпеки США Ерік Грін, який займався російським напрямком за президентства Джо Байдена, пояснював важливість цих санкцій зв'язками фонду з проєктами, наближеними до Путіна.

Зараз Дмитрієв регулярно бере участь у контактах із американськими представниками. Серед його співрозмовників – Стів Віткофф і Джаред Кушнер, які також залучені до обговорення можливих домовленостей щодо завершення війни.

Гаврищак нагадав, що ці представники брали участь у підготовці американських пропозицій, зокрема плану з 28 пунктів, умови якого викликали серйозні заперечення України. Проте він вважає, що переговори можуть мати й інший вимір, пов'язаний з економічними інтересами їхніх учасників.

Адміністрацію Трампа не цікавить, де і як Росія зароблятиме. Вони хочуть разом із Росією заробляти– заявив Гаврищак.

За інформацією кореспондента Радіо Свобода Алекса Рафоглу, на яку послався ведучий, американська та російська делегації обговорюють ширший перелік потенційних угод у сфері енергетики й торгівлі.

Серед них згадуються проєкти на Сахаліні, співпраця з російською компанією "Новатек", можливі енергетичні ініціативи на Алясці та маршрути постачання російських добрив через Білорусь. Частина цих пропозицій також стосується доступу до портів і торговельної інфраструктури.

Гаврищак припустив, що економічна співпраця може стати для Кремля способом поступово виходити з міжнародної ізоляції. Водночас можливість відкривати нові фінансові канали безпосередньо залежить від санкційних рішень Вашингтона.

Ведучий пов'язує активізацію таких контактів із наближенням американських виборів. На його думку, Москва може намагатися створити для Трампа сприятливу політичну картину в обмін на перспективу майбутніх економічних поступок.

Кремль створює видимість переговорного прогресу

Проміжні вибори до Конгресу США відбудуться 3 листопада, і Дональд Трамп зацікавлений продемонструвати своїм прихильникам зовнішньополітичні успіхи. Гаврищак припускає, що Кремль може використовувати цю зацікавленість американського президента для просування власних економічних вимог.

Однією з ознак такої поведінки він назвав несподівану зміну позиції Москви щодо тристоронніх переговорів. Ще приблизно за два тижні до цього російські представники, зокрема Юрій Ушаков і Дмитро Пєсков, заявляли про відсутність підготовки нових контактів.

Однак тепер Росія погоджується повернутися до переговорів за участю України та США в Абу-Дабі. Зеленський припустив, що наступна зустріч може відбутися 10 листопада.

Гаврищак вважає, що така зміна риторики вигідна передусім Трампу, який отримує можливість говорити виборцям про відновлення мирного процесу.

Трамп надає Путіну зняття санкцій, економічні вигоди, вихід з ізоляції, а натомість Путін допомагатиме Трампу хоч якось спробувати виграти на виборах до Конгресу 3 листопада– припустив ведучий.

За день до огляду відбулися телефонні контакти президента Фінляндії Александра Стубба та прем'єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре з Путіним. Повернення європейських лідерів до прямого спілкування з Кремлем додало нових дипломатичних подій, про які Білий дім може говорити перед виборами.

Однак зміна кількості контактів не означає, що сторони наблизилися до взаємоприйнятних умов завершення війни. Росія продовжує вимагати територіальних поступок, а Україна не погоджується на виведення своїх військ із підконтрольних їй територій Донеччини.

Ці перемовини абсолютно нічого не вирішують. Там нічого не можна проговорити, бо немає з ким говорити– вважає Гаврищак.

Він звернув увагу, що майбутні зустрічі можуть відбутися без європейських представників, попри безпосередній вплив російських вимог на безпеку Європи. Це створює додаткові запитання до формату переговорів і того, хто саме представлятиме інтереси західних партнерів України.

Ще однією подією, яку американська адміністрація може використовувати для демонстрації дипломатичного успіху, стало оголошення гуманітарного перемир'я в районі тимчасово окупованих Олешок на Херсонщині.

Перемир'я в Олешках може приховувати нові загрози

Режим припинення вогню в районі Олешок представили як результат гуманітарної ініціативи за участю Меланії Трамп. За словами Гаврищака, домовленість справді дозволила тимчасово зменшити інтенсивність бойових дій на відповідній ділянці Херсонщини.

Можливість евакуювати цивільне населення надзвичайно важлива, адже люди тривалий час перебувають в окупації та складних гуманітарних умовах. Проте ведучий звернув увагу, що подібної допомоги потребують і мешканці інших населених пунктів на лівобережжі, зокрема Енергодара.

Водночас згода Москви на локальний режим тиші викликала в нього запитання. Протягом повномасштабної війни Росія неодноразово відмовлялася від гуманітарних ініціатив або порушувала домовленості, а тепер несподівано погодилася на припинення вогню до 1 листопада.

Путіну начхати на своїх росіян, тим паче начхати на українців. Але тут раптом він пішов на припинення бойових дій– зауважив Гаврищак.

Найбільше занепокоєння викликає маршрут евакуації. За інформацією, яку навів ведучий, російська сторона дозволяє цивільним залишати Олешки через території, що залишаються під окупаційним контролем.

Гаврищак висловив побоювання, що таким чином людей можуть не допустити на підконтрольну Україні територію. Він пов'язав ці ризики з позицією Путіна, який продовжує називати окуповані українські землі російськими, а їхніх мешканців – громадянами Росії.

Існує також військовий аспект. За повідомленнями місцевих жителів і медіа, на які послався ведучий, на лівому березі Херсонщини помітили активне переміщення російського транспорту, зокрема вантажівок та інших автомобілів.

Гаврищак припустив, що окупанти можуть використовувати перерву в бойових діях для перегрупування та накопичення резервів. Особливу небезпеку становлять спроби росіян просуватися островами Дніпра за поганих погодних умов, коли робота безпілотників ускладнюється.

Найгірше те, що росіяни розміновують шляхи й випускають наших українців та дітей лише на окуповані території. Найімовірніше, вони не відпустять цих цивільних до України– припустив ведучий.

За його оцінкою, після завершення режиму тиші 1 листопада російські війська можуть спробувати відновити атаки, використовуючи підготовлені позиції та перекинуті резерви. Водночас подальший розвиток ситуації залежатиме від реального виконання гуманітарних домовленостей і можливості забезпечити безпечний виїзд людей.

Проте плани американської адміністрації щодо співпраці з Росією можуть зіткнутися з опором усередині самих США. Конгресмени вже порушують питання законності нових енергетичних угод та збереження документів, пов'язаних із ними.

Конгрес готує перевірки російських угод

Представники Конгресу США виступають проти можливого відновлення закупівель російських енергоносіїв. Гаврищак повідомив про звернення законодавців до банків із вимогою зберігати документи, пов'язані з енергетичними домовленостями між американськими та російськими структурами.

Він нагадав про обмеження на імпорт російських енергоносіїв, запроваджені США після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. За його оцінкою, можливе відновлення таких операцій потребуватиме юридичного пояснення та може стати предметом парламентських розслідувань.

Окремі попередження, за словами ведучого, отримали й американські нафтові компанії. Законодавці хочуть з'ясувати, чи не порушуватимуть нові комерційні домовленості чинні санкції та торговельні обмеження.

Водночас двопартійна підтримка України в Конгресі поширюється і на питання військових технологій. Гаврищак згадав вимоги дозволити українським військовим використовувати Starlink для операцій на території Росії, зокрема проти позицій, звідки запускають ракети по Україні.

Перспективи подальших перевірок значною мірою залежать від результатів виборів 3 листопада. Гаврищак припустив, що демократи можуть отримати контроль над Палатою представників та посилити свої позиції в Сенаті.

У такому разі адміністрація Трампа зіткнеться з активнішим парламентським контролем. Законодавці матимуть можливість ініціювати слухання щодо санкцій, енергетичних контрактів і ролі представників президентського оточення в контактах із Москвою.

Після виборів 3 листопада Трампу дуже добре нагадають усі його абсолютно дикі контакти й виведення з-під санкцій Путіна та Російської Федерації– заявив Гаврищак.

Він також не виключив нового обговорення імпічменту американського президента. Палата представників може ініціювати відповідну процедуру, проте для усунення президента з посади необхідна підтримка двох третин сенаторів.

Гаврищак визнав, що зібрати таку кількість голосів буде складно навіть у разі успіху демократів. Однак сама можливість розслідувань може впливати на рішення Білого дому ще до формальної зміни складу Конгресу.

Окремим предметом уваги американських законодавців можуть стати відносини керівництва Росії з компаніями, які отримують великі державні контракти США. Зокрема, нові запитання виникли після публічних заяв Путіна про співпрацю з Ілоном Маском.

Путін заявив про контакти з Ілоном Маском

Під час заходів, пов'язаних із російсько-африканською співпрацею, Володимир Путін публічно заговорив про відносини з американськими технологічними компаніями. Зокрема, він назвав Ілона Маска геніальною людиною та високо оцінив створене SpaceX супутникове угруповання.

Російський диктатор зазначив, що Маск має на орбіті понад п'ять тисяч апаратів, тоді як Росія лише розпочинає розвиток власних низькоорбітальних супутникових систем. Путін також заявив про необхідність координувати дії, щоб супутникові угруповання не заважали одне одному.

Ми в тісному контакті з нашими американськими партнерами, зокрема з паном Маском, тому що на орбітах дуже важливо не заважати одне одному, дотримуватися певної дисципліни й порядку– заявив Путін.

Ці слова Гаврищак пов'язав із попередніми проблемами в роботі Starlink для українських військових. Він нагадав, що супутниковий зв'язок відіграє важливу роль у забезпеченні української оборони, а будь-які обмеження можуть безпосередньо впливати на можливості Сил оборони.

Ведучий також згадав повідомлення OSINT-аналітиків, які припускали, що окремі зміни в роботі супутникових систем могли здійснюватися з урахуванням російських інтересів. Гаврищак вважає, що діяльність SpaceX та її контакти з російськими структурами можуть викликати запитання серед американських законодавців.

Окреме значення мають державні контракти компанії. SpaceX виконує важливі замовлення для американських космічних і оборонних програм, фінансування яких проходить через бюджетні рішення Конгресу.

На думку Гаврищака, це дає американським законодавцям можливості вимагати пояснень щодо діяльності компанії та її рішень, які впливали на доступність супутникового зв'язку для України.

Він також звернув увагу на політичну активність родини Маска, зокрема заяви батька бізнесмена про позитивне ставлення до Путіна. Однак найбільше значення для подальших відносин SpaceX із державними структурами США матимуть рішення самого Ілона Маска та результати можливих парламентських перевірок.

Паралельно Кремль намагається використати дипломатичні контакти для посилення тиску на Україну. Причому, за оцінкою Гаврищака, Москва дедалі більше розраховує не лише на Вашингтон, а й на вплив американської адміністрації на європейських партнерів Києва.

Кремль хоче змусити Європу тиснути на Україну

Радник Путіна Юрій Ушаков заявив про необхідність обговорювати майбутні домовленості не лише з Україною та США, а й із європейськими державами. На перший погляд, це могло свідчити про готовність Москви допустити європейських представників до переговорного процесу.

Однак, за словами Гаврищака, російська сторона водночас дала зрозуміти, що участь Європи в майбутніх тристоронніх контактах в Абу-Дабі не передбачається. Це викликало запитання щодо того, яку саме роль Кремль відводить європейським країнам.

Ведучий звернув увагу на пояснення дипломатів, які проаналізували слова Ушакова. Російський посадовець фактично визнав, що після попередніх контактів в Анкориджі Москва розраховувала на здатність адміністрації Трампа домогтися від України територіальних поступок.

Проте ці спроби не принесли результату. Україна відмовилася виводити свої війська з підконтрольної їй частини Донецької області, а європейські партнери продовжили підтримувати українську позицію.

На думку Гаврищака, саме цим пояснюється нова риторика Кремля щодо необхідності спілкування з Європою. Йдеться не обов'язково про готовність Росії вести переговори безпосередньо з європейськими представниками.

Вашингтон повинен тиснути на Європу, аби Європа тиснула на Київ. Ось яка це конструкція– пояснив Гаврищак.

За такого підходу Москва намагається використати політичний вплив США на європейські держави для просування вимог, на які Україна не погодилася під час попередніх контактів.

Європейські країни залишаються основними партнерами України у фінансуванні оборони, постачанні озброєння та підтримці санкцій проти Росії. Тому будь-які зміни в їхній позиції можуть безпосередньо впливати на переговорні можливості Києва.

Водночас заяви Ушакова не означають, що Росія готова надати європейцям повноцінне місце за столом переговорів. За інформацією, наведеною Гаврищаком, Москва й надалі наполягає на тристоронньому форматі в Абу-Дабі без їхньої участі, залишаючи питання європейської безпеки предметом окремих політичних контактів.

Кремль хоче тиснути на Україну через Європу: дивіться відео