Держава не змогла за 4 роки, а бізнесу дала 3 місяці: кого змусять відповідати за укриття?

В ексклюзивній колонці для 24 Каналу розберімо, що саме передбачає постанова і які обов'язки вона покладає на підприємців.

Реклама Adv

популярні відео

Що передбачає постанова?

Постанова розділяє рівні повітряної загрози на два:

• червоний рівень – ракетна, ракетно-дронова або масована дронова загроза;
• жовтий рівень – дронова загроза.

Для жовтого рівня постанова передбачає спеціальні умови продовження господарської діяльності. Зокрема, суб'єкти господарювання "можуть провадити діяльність в приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях, де наявні захисні споруди, тимчасове або постійне укриття для персоналу та відвідувачів, або у приміщеннях, будівлях чи спорудах, які є спорудами подвійного призначення або у складі яких наявний безпечний простір".

Зверніть увагу, постанова не вимагає переносити робочі місця безпосередньо до укриття або до безпечного простору. Вона визначає їхню наявність як умову можливості продовження діяльності під час жовтого рівня загрози. Водночас це не скасовує право працівника перебувати в укритті. Тож як забезпечити виробничий/робочий процес, особливо якщо його не можна перервати – це клопіт роботодавця.

Реклама

А що, якщо укриття немає?

Підприємства, у приміщеннях або будівлях яких відсутнє укриття, можуть продовжувати діяльність за погодженням із трудовим колективом до його облаштування, але не довше ніж три місяці після набрання чинності постановою. Тобто до 4 грудня 2026 року.

Саме ця норма і викликала найбільше дискусій. Адже виникає питання: як за такий короткий строк облаштувати укриття або безпечний простір бізнесу, який орендує приміщення у чужій будівлі?

Що таке безпечний простір і хто має його визначати?

Постанова № 1092 передбачає можливість облаштування безпечного простору без будівництва повноцінної захисної споруди. Це має бути простір, "що дає можливість захистити персонал та відвідувачів суб'єкта господарювання від побічної дії звичайних засобів ураження та максимального надлишкового тиску вибуху (в кілопаскалях)". Власники бізнесу зобов'язані повідомити працівників та відвідувачів про наявність такого безпечного простору.

Реклама

Але є важливі нюанси:

• захищені зони визначаються балансоутримувачами будівель (а не орендарями);
• відповідні технічні розрахунки проводяться балансоутримувачами;
• Міністерство оборони разом із Генеральним штабом ЗСУ визначає показник максимального надлишкового тиску вибуху для жовтого рівня загрози;
• згідно з пунктом 7 постанови, відповідні державні органи мають довести цей показник до військових адміністрацій, проєктних та експертних організацій і суб'єктів господарювання.

Отже, безпечний простір – це не просто коридор без вікон або кімната за двома стінами, яку керівник підприємства самостійно вирішив назвати безпечною. Як бачимо, постанова взагалі не згадує про кількість стін чи відсутність вікон. Захисні характеристики безпечного простору мають бути обґрунтовані відповідними розрахунками.

А тепер найцікавіше: хто за все це відповідає?

Постанова покладає облаштування безпечних просторів на суб'єктів господарювання. Водночас визначення найбільш захищених зон і проведення розрахунків пов'язують з балансоутримувачами будівель.

Реклама

Уявімо звичайну ситуацію. Невелика компанія (магазин, салон краси, нотаріус) орендує офіс у нежитловому приміщенні житлового будинку. Вона не є власником усієї будівлі, не управляє її конструктивними елементами, не має всієї технічної документації та не може самостійно ухвалювати рішення про переобладнання приміщень загального користування. Але саме від неї очікують облаштування безпечного простору.

І тут виникають питання, на які постанова не дає чітких відповідей:

• Яким чином орендар повинен ініціювати проведення розрахунків балансоутримувачем?
• У які терміни балансоутримувач зобов'язаний визначити захищені зони?
• Хто фінансуватиме проведення розрахунків і необхідні роботи?
• Що робити, якщо балансоутримувач не реагує на звернення або відмовляється проводити розрахунки?
• Чи може діяльність орендаря обмежуватися через невиконання дій іншими особами, на яких він фактично не має впливу?

Постанова встановила вимоги до бізнесу та навіть встановила термін їх виконання, проте терміну визначення захищених зон для балансоутримувачів не встановила!

Реклама

Спочатку слід було встановити обов'язок надати бізнесу необхідні технічні показники, визначити механізм взаємодії з балансоутримувачами, терміни проведення розрахунків і порядок фінансування. А вже після цього встановлювати для бізнесу терміни облаштування безпечних просторів.

Які конкретні обов'язки встановлено для роботодавця?

Окрім питання облаштування безпечного простору, постанова № 1092 передбачає організаційні обов'язки суб'єктів господарювання:

• визначити порядок дій персоналу під час сигналу "Повітряна тривога";
• забезпечити доведення сигналу повітряної тривоги до працівників і відвідувачів;
• поінформувати про наявність або відсутність укриття чи безпечного простору шляхом розміщення відповідної таблички на вході або зовнішній стіні будівлі чи приміщення. Постанова визначає її розмір – 100 × 60 см.

Цими вимогами нехтувати не варто. Особливо важливо документально підтвердити, що роботодавець визначив порядок дій під час тривоги, ознайомив із ним працівників та організував їх оповіщення. Адже якщо станеться влучання і постраждають люди, виникатиме питання, які заходи для забезпечення безпеки працівників вжив роботодавець.

Реклама

Порушення вимог безпеки може створювати ризики юридичної відповідальності за наявності передбачених законом підстав.

Що рекомендуємо зробити бізнесу вже зараз?

По-перше, варто з'ясувати, чи є укриття у вашій будівлі.

Зверніться до власника приміщення, балансоутримувача будівлі або державної адміністрації вашого району, де розташоване підприємство, із запитом. Останній орган на державному рівні мав визначити приміщення як укриття. Уточніть, чи є укриття в будівлі, хто відповідає за його утримання та чи можуть ним користуватися ваші працівники й відвідувачі.

По-друге, потрібно направити письмовий запит щодо безпечного простору. Якщо укриття відсутнє, зверніться до балансоутримувача з проханням повідомити:

• чи визначено в будівлі найбільш захищені зони;
• чи проведено відповідні технічні розрахунки;
• чи можна використовувати визначені зони як безпечний простір;
• які дії необхідні для його облаштування.

Письмове звернення та отримана відповідь допоможуть підтвердити, що підприємство вживало заходів для виконання постанови.

Реклама

По-третє, треба видати наказ про порядок дій персоналу під час повітряної тривоги. У ньому доцільно визначити порядок оповіщення, дії працівників, місця можливого укриття, відповідальних осіб та порядок відновлення роботи після завершення загрози. Працівників слід ознайомити з відповідним наказом під підпис.

По-четверте, варто забезпечити оповіщення працівників і відвідувачів. Потрібно визначити, яким способом сигнал повітряної тривоги буде доводитися до людей, які перебувають на території підприємства.

По-п'яте, слід виконати вимоги щодо інформаційних табличок. Необхідно з'ясувати фактичний статус забезпечення об'єкта укриттям або безпечним простором та організувати належне інформування відповідно до постанови.

Чому питання відповідальності особливо важливе?

На мою думку, постанова № 1092 може стати одним із кроків до посилення контролю за виконанням бізнесом вимог цивільного захисту. Адже постанова встановлює конкретні обов'язки, виконання яких можна перевірити, а порушення – зафіксувати. І якщо внаслідок неналежного забезпечення безпеки постраждають люди, такі порушення можуть стати підставою для вирішення питання про юридичну відповідальність роботодавця. І саме тому законодавче регулювання має бути максимально чітким.

Реклама

Безпека населення – це не лише відповідальність бізнесу. Стаття 3 Конституції України покладає на державу обов'язок утверджувати й забезпечувати права і свободи людини, а стаття 19 Кодексу цивільного захисту України визначає повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту.

Тому, встановлюючи нові вимоги для бізнесу, держава не повинна забувати про власні обов'язки. Адже йдеться не про перекладання всієї відповідальності на підприємців, а про систему цивільного захисту, у якій кожен учасник повинен мати чітко визначені повноваження, обов'язки та реальні можливості їх виконання.

А як ви вважаєте, чи справедливо вимагати від бізнесу облаштувати безпечний простір за три місяці, якщо він лише орендує приміщення, а необхідні розрахунки має провести балансоутримувач будівлі, для якого держава навіть не встановила термінів їх проведення?