Ліквідовано офіцера, причетного до терору України, а НПЗ злітають в повітря: Росію накрила хвиля потужних ударів

Росія дедалі частіше втрачає важливі військові та стратегічні об'єкти далеко від лінії фронту. Українські безпілотники дістають до найбільших нафтопереробних заводів, військових кораблів та авіації, змушуючи окупантів посилювати захист навіть віддалених регіонів.

Тим часом у Санкт-Петербурзі підірвали автомобіль високопоставленого офіцера 6-ї армії ВПС і ППО Росії, який міг бути причетним до планування ракетних ударів по Україні, зокрема по дитячій лікарні "Охматдит". Про те, яких втрат зазнає Росія в інтерв'ю для 24 Каналу розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук.

популярні відео

Нова географія уражень: від Омська до Далекого Сходу

Останні атаки на російські нафтопереробні заводи демонструють суттєве розширення технологічних можливостей Сил оборони. Ураження Омського НПЗ, який за 3000 кілометрів від українського кордону і виробляє кожен шостий літр російського пального, доводить, що поняття "безпечного тилу" для окупантів більше не існує.

Росіяни вже усвідомлюють цю нову реальність: наразі фіксується набір особового складу для мобільних вогневих груп навіть на незаконно утримуваному острові Сахалін та на Камчатці. Ворог готується до того, що українські безпілотники здатні дістатися будь-якої військової чи економічної цілі на території Росії.

Протягом останніх тижнів уражено щонайменше дев'ять російських НПЗ, серед яких п'ять найбільших. Проте головна зміна полягає не лише у кількості, а й у методології атак.

Раніше українські дрони цілили переважно в обладнання первинної переробки нафти. Тепер стратегія скоригована: атаки тривають годинами, а їхньою метою є знищення всього комплексу, включаючи резервуари, сховища та супутню інфраструктуру. Це значно підвищує ефективність ударів, створюючи реальний дефіцит палива в російських регіонах та позбавляючи ворога ресурсів для ведення війни.

Повна розмова з Сергієм Братчуком: дивитись відео

Чорноморсько-балтійська вісь: нейтралізація флоту Росії

Окремим стратегічним напрямком стала Балтика. Оскільки 60% російського тіньового нафтового флоту проходить саме через Балтійське море, а Північноатлантичний альянс не може заблокувати його військовим шляхом, Сили оборони України почали систематично відпрацьовувати цей регіон.

Ураження малого ракетного корабля класу "Буян-М" ("Наро-Фомінськ") у Фінській затоці, який є носієм ракет "Калібр" та "Онікс", свідчить про превентивне знищення ракетоносіїв. Ворог міг перекинути цей корабель внутрішніми водними шляхами до Каспійського або Чорного моря для обстрілів України.

Крім того, удари по портовому комплексу Усть-Луга та знищення авіації (гелікоптерів Ка-52, Мі-8 та літака МіГ-31) у Санкт-Петербурзі змушують Росію розпорошувати свої системи ППО. Тепер окупантам доводиться захищати не лише Москву чи Бєлгород, а й Ленінградську область, що створює додаткове навантаження на їхній військово-промисловий комплекс.

Ліквідація командування та зміна риторики пропагандистів

Паралельно з ударами по інфраструктурі триває цілеспрямоване полювання на російських воєнних злочинців. Знищення високопосадовців шостої армії ВПС і ППО Росії (ймовірно, Андрія Ходикіна або Дмитра Лободіна), які були безпосередньо причетні до планування ракетних ударів по українських містах, зокрема по дитячій лікарні "Охматдит", демонструє невідворотність покарання для російського командування.

До речі 12 листопада у Санкт-Петербурзі підірвали автомобіль офіцера 6-ї армії ВПС і ППО Росії. За попередніми даними, загиблим міг бути полковник і головний штурман з'єднання Дмитро Лободін, який брав участь у вторгненні в Україну. Також розглядалася версія про загибель заступника командувача армії Андрія Ходикіна.
За даними російських ЗМІ, вибухівку закріпили під днищем позашляховика та дистанційно підірвали. У підготовці замаху підозрюють 31-річного чоловіка, який, за версією слідства, влаштувався до магазину неподалік будинку військового, щоб стежити за його пересуваннями. Після встановлення вибухівки він виїхав до аеропорту та залишив Росію.

Ці системні втрати в логістиці, техніці та командному складі вже впливають на настрої всередині Росії. Відомі російські пропагандисти починають відкрито визнавати неможливість досягнення заявлених цілей, зокрема захоплення Одеси, та констатують виснаження окупаційної армії.

Величезні втрати живої сили змушують ворога відмовлятися від масштабних наступальних дій на багатьох ділянках фронту, що є прямим наслідком технологічної та асиметричної війни, яку успішно ведуть Сили оборони України.