Старі комплекси проти нової загрози: як Україна може зламати плани Росії з "Геранями"

Росія продовжує вдосконалювати засоби ураження, зокрема створює нові модифікації реактивних дронів і нарощує застосування балістичних ракет. Однак не всі ці розробки становлять однаково серйозну загрозу: частину цілей можна знищувати навіть за допомогою старих зенітно-ракетних комплексів. Водночас Україні потрібно посилювати власну ППО, розвивати ракетні програми та бити по логістиці й військовій інфраструктурі противника.

Військовий експерт, полковник ЗСУ у запасі Роман Світан розповів 24 Каналу, чому російська "Герань-5" не стане складною ціллю для української ППО, які комплекси можуть ефективно протидіяти таким безпілотникам і чи здатна Україна створити власні засоби перехоплення балістики. Також експерт пояснив, чому удари по російській логістиці та військових об'єктах важливіші за дипломатичні обіцянки.

популярні відео

Чому "Герань-5" – це легка ціль для ракет

Нова модифікація російських безпілотників "Герань-5" фактично є ерзац-ракетою. Вона не має систем огинання рельєфу на надмалих висотах, потужної радіоелектронної боротьби чи композитних матеріалів для радіонепомітності.

Її головна перевага – швидкість, яка досягається завдяки сигароподібному корпусу та реактивному двигуну. Однак ця швидкість є виключно дозвуковою. При швидкості звуку біля землі близько 1200 кілометрів на годину, "Герань-5" розганяється максимум до 1000 кілометрів на годину.

Перехід на надзвук для такої конструкції неможливий – апарат просто розвалиться через закони аеродинаміки, які вимагають стрілоподібного крила та інших складних інженерних рішень.

Для мобільних вогневих груп із кулеметами така швидкість дійсно є критичною проблемою – вони просто не встигнуть прицілитися. Але для зенітних ракет це елементарна ціль.

Ракета-перехоплювач старого радянського комплексу "Оса" (9М33) летить зі швидкістю півтора Маха (1500 – 2000 км/год), що вдвічі перевищує швидкість нової "Герані". Сучасніші ракети, наприклад, для фінських комплексів Crotale, розвивають швидкість понад 4000 км/год.

Крім того, "Герань-5" не здатна маневрувати з перевантаженнями. Зенітні ракети створювалися для знищення винищувачів, які маневрують з перевантаженням до 9G, тоді як самі протиракети витримують 40–60G. Тому неманевруюча дозвукова ціль збивається ними без жодних проблем.

Ставка на ЗРК малої дальності

Оптимальним рішенням для боротьби з новими реактивними дронами є розгортання фронтальної системи ППО на базі зенітно-ракетних комплексів малої дальності.

Йдеться про такі системи, як британські Stormer, французькі Crotale, фінські Sisu або радянські "Оси". Головна потреба зараз – це достатня кількість самих комплексів та дешевих ракет до них, які виконуватимуть роль витратних матеріалів.

Наприклад, українське КБ "Луч" вже працює над створенням ракети РК-19 для заміни старих боєприпасів до "Оси".

У світі існують тисячі комплексів "Оса", вироблених за останні півстоліття. Їх потрібно знайти, викупити, оцифрувати системи наведення та поставити на бойове чергування. Це дозволить створити щільний щит, який не пропустить жодну подібну аероціль у тил країни.

Перехоплення балістики: від "Орєшніка" до власних розробок

Іншим серйозним викликом залишається російська балістика, зокрема ракети середньої дальності типу "Орєшнік".

Ця зброя виходить за межі атмосфери (понад 100 кілометрів), і її перехоплення має відбуватися до моменту розділення боєголовки на субелементи. Для цього потрібні системи заатмосферного перехоплення, такі як американські THAAD (висота до 200 км), ізраїльські Arrow 3 або корабельні системи Aegis з ракетами SM-3, здатні діставати цілі на висоті до 1500 кілометрів.

Однак це надзвичайно дорогі та дефіцитні рішення. Найкращий захист від балістики – це знищення пускових установок та інфраструктури ворога на його території. Для цього Україні потрібна власна балістична зброя.

Програма "Сапсан", яка зараз активно фінансується, має дати результати вже найближчим часом. Серійні партії цих ракет із дальністю 500 кілометрів дозволять тримати під вогневим контролем ключові об'єкти аж до Москви.

Крім того, Україна має потенціал для створення власних протибалістичних систем на базі проєкту "Кільчень" від Південмашу.

Використовуючи досвід розробки міжконтинентальних ракет, українські інженери здатні створити комплекси середньої та великої дальності, які зможуть перехоплювати російську балістику шляхом створення хмари вражаючих елементів у точці зустрічі.

Удари по логістиці як елемент активної оборони

Поки розгортається виробництво власних ракет, Україна вже успішно застосовує наявні засоби для руйнування російської логістики.

Показовим є удар по мосту через річку Міус у Ростовській області. Ця переправа є частиною так званої трансазовської магістралі, яка з'єднує Ростов через Таганрог і Маріуполь із Запорізьким, Херсонським напрямками та Кримом.

Знищення цього мосту дронами доводить, що українські сили взяли під повний вогневий контроль сухопутний коридор противника.

Росіяни намагатимуться навести понтонні переправи, але вони є ще легшими цілями для безпілотників – достатньо 50 кілограмів вибухівки, щоб розірвати зчеплення, після чого швидка течія річки зруйнує конструкцію.

Систематична робота по мостових переходах та шляхопроводах на території Росії суттєво ускладнює забезпечення окупаційного угруповання і є невіддільною частиною стратегії виснаження ворога.

Дипломатичні ілюзії та реальність на полі бою

Усі розмови про так звані "мирні угоди", заморожування конфлікту чи територіальні поступки, які лунають від західних політиків, не мають нічого спільного з реальним вирішенням проблеми.

Будь-яка зупинка бойових дій чи припинення ударів по російській економіці лише дасть Москві час на відновлення сил для подальшого знищення України. Контакти європейських лідерів із Кремлем лише провокують агресора на нові терористичні атаки проти цивільної інфраструктури.

Єдиний дієвий аргумент у цій війні – це математика і технології. Замість сподівань на зміну політичних контурів, Україна має зосередитися на розширенні власних військових можливостей: від модернізації старих ЗРК для збиття "Гераней" до масового виробництва балістичних ракет "Сапсан".

Тільки перенесення війни на територію Росії та симетрична загроза для її столиці здатні гарантувати безпеку українських міст.

Військовий експерт, полковник ЗСУ у запасі про протидію ворогу: відео