Трансформація Прикордонних військ у правоохоронний орган була стратегічною помилкою - експерт

Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив український військовий та дипломат, колишній перший заступник голови Державної прикордонної служби (2014-2019 рр.) генерал-лейтенант Василь Серватюк.

«За такого агресивного сусіда (як Росія – ред.) – це дійсно стратегічна помилка. Якби перші групи так званих добровольців з Росії зустрічали на БТР з важким озброєнням, то, можливо, мали б зовсім інший сценарій. Але на той час існувала концепція, що Україна ні з ким ніколи в житті воювати не буде. І що дружба з нашими "братками" – це навіки. Звісно, це російська пропаганда така була», – зазначив він.

Серватюк наголосив, що реформування Прикордонних військ на початку 2000-х в Державну прикордонну службу як правоохоронний орган стало «стратегічною помилкою України та Європи».

«Результатом стало не лише реформування прикордонних військ. Реорганізовували і армію, і флот, і авіацію (в ході реорганізації Збройних сил скоротили понад 30 бригад різних типів. Загальна чисельність особового складу ЗСУ за цей період зменшилася із приблизно 310 тис. осіб у 2000 році до близько 192 тис. осіб у 2011-му – ред.). У 2000-х Україна була на шпагаті. Одна нога – в Європі, одна нога – у Росії. Європа вимагає: щоб до нас прийти, ви повинні переходити до світових стандартів. І один зі стандартів: війська не мають права контролювати кордон. Хочеш йти в Євросоюз – тому змінюй законодавство, підлаштовуй його під вимоги Європейського Союзу, а у них правоохоронні прикордонні відомства. Це був тоді єдиний шлях», – нагадав Серватюк.

Тож, за його словами, Україні потрібно було реформувати Прикордонні війська в Державну прикордонну службу. «Але це вірно, коли державні кордони міжнародно погоджені та демарковані. І головне: з усіма сусідами підписані договори! А у нас на той момент із Молдовою та Республікою Білорусь процес не був завершений, а з Росією – фактично не починався», – зауважив генерал-лейтенант.

Він також нагадав, що командування Прикордонних військ пропонувало: давайте будемо реформувати Прикордонні війська у Державну прикордонну службу, але на недемаркованих ділянках залишимо військову складову.

«Депутати нас не почули. І, звісно, росіяни підняли скандал щодо "подвійних стандартів": як це так, із Заходом одне, а з нами інше. Ми довго відстоювали свою позицію. Але питання про те, щоб залишити військову складову на необлаштованих ділянках, в законі розглядатися не могло. А європейські колеги наголошували: демілітаризація служби, але зі збереженням військових звань, морської охорони та авіаційної складової. От і довелося піти на це компромісне рішення. Європейський Союз, країни-партнери готові були допомагати облаштуванню кордону, але лише у правоохоронних аспектах», – зазначив Серватюк.

Він також додав, що навіть після анексії Криму та початку бойових дій на сході України у 2014 році представники ЄС відстоювали свою точку зору, іноді навіть посилаючись, що не відкриють Україні безвіз у разі недотримання їхніх вимог.

«Неодноразово на спільних зустрічах керівництво служби посилалося на вже не умовні, а реальні загрози на кордоні. Ми казали: "Шановні, коли в Україні буде мир та спокій, будуть підписані договори з усіма суміжними державами, ми готові стати повноцінним правоохоронним органом", але нас не хотіли чути», – зауважив Серватюк.

Прикордонні війська України – військово-оперативне об'єднання, що існувало у 1991–2003 роках. Головним завданням прикордонних військ було забезпечення недоторканності державного кордону по всьому периметру на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а також охорона виняткової (морської) економічної зони України.

Як повідомляв Укрінформ, за даними ДПСУ, удари Росії по прикордонних пунктах перетину на західному кордоні та запровадження Європейським Союзом системи EES ускладнюють роботу Прикордонної служби України, але вона адаптується до нових викликів і продовжує виконувати завдання.