Ка-52М чи Мі-28: який російський вертоліт небезпечніший для українських дронів
Росія використовує ударні вертольоти Мі-28 та Ка-52М для перехоплення українських далекобійних безпілотників. Більшу ефективність у таких завданнях демонструє один із них завдяки досконалішому бортовому обладнанню. Повний текст новини
Про це повідомляє Defence Express.
Як російські вертольоти полюють на українські БпЛА?
Ще восени 2023 року російське командування сформувало кілька тактичних груп вертольотів, завданням яких було перехоплення українських далекобійних безпілотників. Вони підпорядковувалися командуванню дивізій протиповітряної оборони на території Росії.
До кожної групи входили два ударні та один допоміжний вертоліт. Їх мали утримувати в режимі "готовність №2", тобто від отримання наказу до зльоту мало минати близько 25 хвилин.
Перше успішне перехоплення українського БпЛА російським вертольотом нібито відбулося в серпні 2023 року за участю Мі-28Н. Наступний подібний епізод зафіксували в листопаді 2024 року: тоді Ка-52М для ураження трьох повітряних цілей застосував дві ракети "Ігла-С" та 65 пострілів із 30-міліметрової гармати.
Також експерти наводять статистику за листопад – грудень 2024 року. Згідно з нею, російські тактичні групи на Мі-28 та Ка-52М нібито перехопили загалом 59 повітряних цілей. Близько 71% із них, за цими даними, знищили ракетами "Ігла-С", а решту – бортовими гарматами. Рубіж перехоплення, як стверджують аналітики, становив приблизно 50 кілометрів від об'єкта, який прикривали.
Більшу ефективність у перехопленні безпілотників демонстрував саме Ка-52М. Це пояснюють досконалішою бортовою апаратурою вертольота, яка допомагає виявляти та супроводжувати повітряні цілі.
Водночас на результати полювання впливають погодні умови. Обмежена видимість і обмерзання робочих поверхонь вертольотів можуть ускладнювати виконання завдань.
Якщо російські вертольоти справді переважно використовують ракети "Ігла-С", одним із можливих способів протидії може бути встановлення на українські далекобійні БпЛА пристроїв для відстрілу теплових пасток. Такі засоби призначені для відведення ракет із тепловим наведенням від основної цілі.
Як приклад наводять російську крилату ракету Х-101 у варіанті "Изделие 504АП", на якій інтегрували станцію постановки перешкод СП-504.
Однак залишається відкритим питання, чи можливо реалізувати подібне технічне рішення на українських далекобійних безпілотниках. Його практичне впровадження потребуватиме окремого опрацювання.
Нагадаємо, українські військові впродовж одного місяця уразили 8 російських винищувачів-бомбардувальників Су-34, повністю знищивши 6 із них. Ці втрати дорівнюють майже половині річного виробництва такої авіації в Росії.
