“Це жахає”: у Європі бояться, що Трамп домовиться з Путіним за рахунок України

У Європі зростає занепокоєння через кроки президента США Дональда Трампа щодо Росії. Послаблення санкцій, домовленості про постачання російського дизельного пального та жорсткіша риторика американського лідера на адресу України посилили побоювання, що Вашингтон намагається схилити Київ до невигідної мирної угоди.

Про це пише Euronews.

Чого бояться європейські посадовці

Особливе занепокоєння викликає можливість переговорів про майбутнє України без повноцінної участі самої української сторони. Володимир Путін запропонував тристоронній саміт за участю Трампа та лідера Китаю Сі Цзіньпіна. Такий формат може дозволити Москві обговорювати українське питання з двома світовими лідерами, залишивши Київ поза столом переговорів.

Глава дипломатії Євросоюзу Кая Каллас раніше цього тижня заявила в Європейському парламенті, що американські переговорники вже майже два роки намагаються підштовхнути Україну до капітуляції. За її словами, однією з причин, чому Київ не погоджується на умови Путіна, є підтримка європейських держав.

Один із високопоставлених європейських посадовців, який спілкувався з Euronews анонімно, назвав ситуацію тривожною. «Це жахає, коли відправляють двох рієлторів на переговори з Путіним, де вони вирішують, як поділити країну», — заявив він, маючи на увазі спецпосланців США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, які раніше працювали у сфері нерухомості.

За даними Euronews, європейських представників насторожили повідомлення про можливі пропозиції щодо розмороження російських активів і відновлення постачання російського газу до Європи в обмін на поступки Москви. Європейські уряди виступили проти таких ідей, побоюючись, що економічні стимули не змусять Кремль відмовитися від територіальних претензій.

Відносини Вашингтона й Москви викликають нові суперечки

Тривогу союзників України посилює те, що Трамп одночасно демонструє готовність до економічної співпраці з Росією та критикує Київ. Зокрема, американський президент вимагає припинити українські удари по російських нафтопереробних заводах, які скорочують експортні можливості Москви та впливають на доходи для продовження війни.

Водночас США послабили частину санкційних обмежень щодо російського дизельного пального. Європейські дипломати побоюються, що такі рішення дають Кремлю економічні переваги без суттєвих поступок у питанні завершення війни.

Додатковим джерелом напруженості стали проблеми з військовою підтримкою України. Київ повідомляв про затримки в постачанні ракет-перехоплювачів Patriot, обмеження доступу до супутникового зв’язку та перебої з обміном розвідувальними даними про російські балістичні ракети. Система раннього попередження згодом запрацювала знову, але залежність України від американських технологій і озброєння залишається серйозною проблемою.

Білий дім заперечував, що обмеження запроваджують із політичних мотивів. Американські посадовці також відкидали твердження, ніби Віткофф і Кушнер погрожували припинити військову та розвідувальну підтримку, якщо Київ не погодиться на поступки.

Як Європа намагається вплинути на мирні переговори

Попри гостру критику американського підходу, європейські держави поки не готові розривати співпрацю зі США. Їхня стратегія залишається складною: продовжувати допомагати Україні, зберігати тиск на Росію та водночас підтримувати діалог із Вашингтоном, щоб впливати на майбутні рішення.

Цього тижня прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере та президент Фінляндії Александр Стубб організували новий раунд переговорів в Осло перед поїздкою Віткоффа до Росії. Європейські лідери намагаються залишатися безпосередніми учасниками дипломатичного процесу, а не лише реагувати на домовленості, які можуть ухвалити США та Росія.

Деякі європейські чиновники сподіваються, що ситуація може змінитися після проміжних виборів до Конгресу США в листопаді. Однак інші не очікують, що результати голосування автоматично змінять зовнішню політику Трампа.

У Європі визнають, що без американської підтримки Україні буде складніше захищатися. Водночас європейські держави дедалі більше усвідомлюють необхідність посилювати власні оборонні можливості, щоб Київ не залежав винятково від рішень Вашингтона.

Переговори про мир в Україні — останні новини

У жовтні в Осло Володимир Зеленський зустрівся зі Стівом Віткоффом та представниками європейських держав. Сторони обговорювали майбутні гарантії безпеки для України, зокрема можливість моделі, яку описували як спрощений аналог п’ятої статті НАТО. За словами українського президента, американська сторона погоджувалася, що гарантії мають бути сильними, хоча остаточних рішень на той момент не було.

Європейська участь у таких консультаціях важлива не лише через військову підтримку Києва. Саме європейські держави можуть стати гарантами окремих домовленостей і допомогти Україні зберегти позиції, якщо американська адміністрація наполягатиме на швидкому завершенні війни.

Водночас Путін не поспішає завершувати війну. Москва погоджується на обмежені формати контактів, але не поспішає переходити до повноцінної мирної угоди. Зокрема, Кремль наполягає на власних умовах щодо формату та місця переговорів.

Це створює для європейських лідерів складне завдання: залишатися залученими до дипломатичного процесу, не дозволити вирішувати долю України без Києва та водночас не втратити співпрацю зі США, від якої значною мірою залежить українська оборона.