Вода, тепло, Кличко: наскільки вразлива столиця України та що чекає на киян взимку – аналіз 24 Каналу

Київ входить у зиму-2026/2027 в умовах, коли російські атаки на енергетичну інфраструктуру можуть обернутися для столиці значно серйознішими проблемами, ніж "просто" тривалі відключення світла.

  Adv

Пошкоджені теплоелектроцентралі, залежність від магістральних мереж, ризики для водопостачання та опалення – усе це робить підготовку міста до холодів особливо складним випробуванням.

І хоча міська влада звітує про виконання більшості запланованих робіт, експерти застерігають: навіть наявність обладнання та резервів не гарантує, що столиця зможе безперебійно пройти опалювальний сезон.

(Не)Готовність Києва до зими стала приводом для публічних суперечок між Володимиром Зеленським і Віталієм Кличком, а також надихнула киян на хвилю мемів, в яких вони з гіркою іронією, що межує з фаталізмом, діляться своїми нерадісними очікуваннями від чергової "найважчої зими".

Які потужності генерації столиці вдалося зберегти після російських атак, чи вистачить Києву резервів для забезпечення мешканців теплом і водою, наскільки реалістичні найгірші прогнози та чому між міською і центральною владою виникла розбіжність у поглядах на підготовку до холодів – спеціально для 24 Каналу проаналізували експерти.

популярні відео

Реклама

В якому стані генерація столиці через російські атаки

Попри накопичені запаси енергетичного обладнання та досвід попередніх опалювальних сезонів, частину важливих проєктів для посилення енергетичної стійкості країни так і не вдалося реалізувати вчасно.

На цьому наголошує членкиня наглядової ради аналітичного центру We Build Ukraine Вікторія Войціцька. За її словами, системно готуватися до російських ударів по енергетиці Україна мала ще після складної зими 2022 – 2023 років. Відтоді вдалося сформувати запаси обладнання для ремонтів, накопичити газ і набути досвіду швидкого відновлення пошкодженої інфраструктури. Однак ворог також не стояв на місці й змінив тактику обстрілів.

Зокрема, Росія почала запускати великі групи безпілотників, через що енергетикам стало складніше працювати та оперативно відновлювати пошкоджені об'єкти. Відповідно, зросли й ризики для енергосистеми: рівень небезпеки під час ремонтів став вищим, а часу на їх проведення – менше.

Реклама

1 / 3

Енергетики ліквідовують наслідки атаки на об'єктах енергостистеми в столиці / Фото ДСНС Києва

Ще критичніше оцінює ситуацію в столиці директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Він зазначає, що внаслідок неодноразових російських атак київські теплоелектроцентралі фактично не функціонують. Під постійними ударами також перебувають високовольтні вузли живлення навколо міста, що створює додаткові проблеми з електропостачанням.

Фактично Київ майже не має власної генерації електроенергії, тоді як узимку потреба столиці становить близько 1800 мегаватів.

Ворог критично пошкодив три великі ТЕЦ. Також критичних ударів завдали по Трипільській ТЕС, а навколо Києва постійно обстрілюють підстанції та енергетичне кільце, – пояснює Омельченко.

Водночас проблема не обмежується знищенням теплової генерації. За словами експерта, одна з ключових цілей Росії – ураження систем передачі електроенергії від атомних електростанцій, які забезпечують майже 60% її виробництва в Україні.

Реклама

Оскільки основні потужності АЕС розташовані на заході країни, а значна частина споживачів зосереджена в центральних і східних регіонах, зокрема на лівобережжі, стабільність енергопостачання значною мірою залежить від роботи магістральних мереж.

На тлі таких оцінок позиція Уряду дещо оптимістичніша. Перший віцепрем'єр-міністр – міністр енергетики України Денис Шмигаль під час години запитань до уряду у Верховній Раді заявив, що Київ захистив максимально можливу кількість потужностей генерації та передачі електроенергії.

За словами міністра, Росія постійно змінює засоби ураження, проте її стратегічна мета залишається незмінною – позбавити українців світла, води й опалення. Зокрема, російська армія почала застосовувати нові безпілотники з кумулятивними зарядами, які пошкоджують опори та лінії електропередачі. Водночас, запевняє Шмигаль, великі енергетичні об'єкти, відновлення яких потребує значних ресурсів і часу, наразі захищені.

Сьогодні ремонти займають небагато часу, але їх настільки багато, що, звичайно ж, це відчувають наші міста, особливо Київ, тому що Київ під особливою увагою й атаками ворога перебуває постійно, щодня й щоночі, – зазначив міністр.

Реклама

Він також повідомив про масштаби матеріальної підготовки до опалювального сезону. Спільно з міжнародними партнерами Україна опрацювала й отримала понад 33 тисячі тонн різного енергетичного обладнання, яке розподілили для потреб усіх регіонів.

Які проблеми з теплом та водою можуть чекати на киян

Російські атаки на енергетичну інфраструктуру суттєво послабили можливості Києва самостійно забезпечувати себе електроенергією та теплом. Тож узимку столиця може зіткнутися не лише з перебоями в електропостачанні, а й із проблемами з водою та опаленням.

Один із найвразливіших напрямків – водопостачання. Як пояснює Войціцька, щодня Київводоканал має забезпечувати проходження близько 700 тисяч кубометрів води. Для повноцінної роботи цієї системи потрібна значна кількість електроенергії, адже від неї залежать робота насосних станцій і водозаборів.

Відповідно, якщо внаслідок російських атак виникатимуть проблеми з передаванням електроенергії, це безпосередньо позначиться і на водопостачанні. Водночас, за словами експертки, резервних потужностей для повноцінної роботи системи наразі недостатньо.

Реклама

Без необхідного обсягу електроенергії система не може повноцінно працювати, а додаткові джерела живлення ще не побудовані, – наголошує Войціцька.

Вона зауважує, що для стабільного водопостачання недостатньо просто закупити дизельні генератори – необхідно комплексно підготувати систему резервного живлення. Повністю знищити водопостачання столиці Росії, ймовірно, буде складно, однак ризик тимчасових перебоїв або запровадження графіків подачі води залишається. Тому експертка радить киянам заздалегідь подбати про запаси питної та технічної води.

Наскільки ця загроза реальна, містяни вже могли відчути на початку цього місяця. 1 листопада через російські атаки в кількох районах Києва виникли проблеми з водопостачанням: у Голосіївському, Святошинському, Солом'янському та Шевченківському районах зафіксували зниження тиску води. Мешканців попередили про можливе тимчасове припинення її подачі.

Ще жорсткіший сценарій окреслив заступник генерального директора Київводоканалу Сергій Горкуценко. За його словами, якщо взимку електроенергію вимикатимуть по 20 годин на добу, централізоване водопостачання у квартирах киян буде доступне лише протягом 4 годин, коли є світло.

Реклама

Водночас вода – не єдина комунальна послуга, стабільність якої залежить від роботи енергетики. Не менш складною може виявитися ситуація з опаленням. Теплоелектроцентралі виробляють одночасно електроенергію та тепло, тому пошкодження або зупинка таких об'єктів створюють проблеми одразу для двох систем.

Одним із можливих рішень є встановлення мобільних котелень, які могли б частково компенсувати втрату теплових потужностей. Однак, як зауважує Войціцька, реалізованих у Києві проєктів поки недостатньо, аби забезпечити теплом усі житлові райони.

Наскільки я розумію, наявних потужностей не вистачить, щоб забезпечити теплом усі житлові райони, особливо багатоквартирні будинки– зазначає експертка.

На небезпеку одночасного зникнення кількох базових комунальних послуг звертає увагу і голова Деснянської районної державної адміністрації Максим Бахматов. За його оцінкою, Київ недостатньо підготовлений до критичного сценарію, за якого мільйони мешканців можуть залишитися без електроенергії, опалення та водопостачання.

Реклама

Посадовець застерігає, що в разі тривалого припинення роботи комунальних систем містянам доведеться самостійно шукати способи задовольнити навіть базові санітарні потреби.

Чому ситуація на Лівому березі може бути гіршою

Окремим фактором ризику залишається географія столиці. Як пояснив в ефірі Українського Радіо директор аналітично-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко, Правий берег Києва має кращі стартові умови для проходження опалювального сезону, адже тут збереглися теплові станції, які працюють у межах розгалуженої децентралізованої системи теплопостачання. Крім того, міська влада займалася їхньою модернізацією та підвищенням ефективності.

Водночас, за оцінкою Войціцької, мешканці Лівого берега можуть відчувати дефіцит електроенергії гостріше. Це ще раз підкреслює важливість захисту енергетичної інфраструктури та розвитку альтернативних джерел живлення.

Життєзабезпечення лівого берега столиці значною мірою залежить від безперебійної роботи ТЕЦ-4, ТЕЦ-6 та частково ТЕЦ-5. Якщо ці об'єкти зазнають критичних пошкоджень, наслідки можуть відчути одразу кілька районів.

Зеленський VS Кличко: чому виникла розбіжність позицій

Наприкінці жовтня питання підготовки Києва до зими стало приводом для чергової публічної суперечки між центральною та міською владою. Президент Володимир Зеленський заявив, що подолання наслідків недостатньої готовності столиці до холодів потребує негайного залучення всіх державних інституцій.

Для стабілізації ситуації глава держави доручив прем'єр-міністру сформувати спеціальний кабінет для Києва, до якого мають увійти, зокрема, представники великого бізнесу. За задумом президента, ця команда повинна напрацювати необхідні рішення для посилення стійкості столиці.

Водночас Зеленський дав зрозуміти, що не задоволений взаємодією з міським головою Віталієм Кличком і вважає, що той не може самостійно впоратися з усіма викликами.

Я б дуже хотів, щоб мер сам все зробив. Але він не може сам це зробити. І працювати разом складно. Бо як тільки ми проговорюємо з якимись менеджерами про те, як посилити Київ, у мера складається враження, що хтось хоче його замінити, – заявив президент під час спілкування з журналістами.

Претензії центральної влади до підготовки столиці виникли не на порожньому місці. Ще влітку виконувач обов'язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв повідомив, що на рівні домовленостей вдалося погодити розподіл фінансування Плану енергетичної стійкості Києва: 50% коштів має надати місто, ще 50% – державний бюджет.

У вересні Пантелеєв наголосив, що підготовка до потенційних ризиків узимку 2026 – 2027 років не має простих чи універсальних рішень. Вона потребує комплексної роботи за технічним, правовим, інформаційним та організаційним напрямами.

Це виклик для всіх нас. І кожен на своєму рівні – від власника квартири до центральних державних органів – можуть і мають готуватись на своєму рівні, а також вміти об'єднувати зусилля– зазначив посадовець.

Водночас міська влада звітувала про виконану роботу. За даними КМДА, на той момент у Києві вже реалізували 80% запланованих заходів із підготовки до зимового періоду. Мовилось, зокрема, про проєкти Плану енергетичної стійкості, планові ремонти й технічне обслуговування, а також формування запасів палива та необхідного обладнання.

Окремо Віталій Кличко пояснював, що на початку роботи над планом Київ погодився взяти на себе більше фінансове навантаження, ніж інші регіони.

Крім того, міський голова столиці відповів на слова Зеленського, зазначивши, що опалювальний сезон у столиці стартував ще 16 жовтня, а міську владу навіть не запрошують на профільні урядові наради.

На проблеми зі звітністю та взаємодією між владою і парламентом звертає увагу парламентська аналітикиня Руху ЧЕСНО, аналітикиня Центру спільних дій Ірина Корженкова. Вона зауважила, що Кличко говорив про "шоу" з Планом енергетичної стійкості та заморожені платежі. Водночас питання бюджету й укриттів народні депутати порушили вже у власних виступах після нього, тому відповідей на них від міського голови не прозвучало.

Однак розібратися в тому, наскільки обґрунтованими є претензії до міського голови, неможливо без чіткого розмежування повноважень центральної та місцевої влади. І легендарний чемпіон цим дуже вдало користується, щоб уникати відповідальності або, мовою боксу – "качати маятник".

Віталій Кличко поєднує два статуси: обраного киянами міського голови та призначеного президентом голови Київської міської державної адміністрації. Він вносить проєкт міського бюджету, керує департаментами, а через комунальні підприємства відповідає за роботу систем тепло- і водопостачання, метро та наземного транспорту. До повноважень міської влади також належать укриття й цивільний захист населення. На проблеми з їхнім облаштуванням, зокрема, звертала увагу прокуратура, яка повідомляла про відсутність у столиці необхідної кількості мобільних укриттів.

Водночас є сфери, які не належать безпосередньо до компетенції мера. Це, зокрема, протиповітряна оборона, магістральні електромережі та державна частка фінансування енергетичних проєктів. Проте це не звільняє міську владу від відповідальності за резервне живлення власних критичних об'єктів і координацію роботи з енергетиками.

Тож підготовка столиці до зими не може бути відповідальністю лише мера або президента. Частина рішень залежить від міської влади, частина – від центральних державних інституцій, а деякі потребують узгоджених дій обох сторін.