Європа опинилася в глухому куті після переговорів в Абу-Дабі: що пішло не так — FT

Після переговорів України, США та Росії в Абу-Дабі, які не принесли суттєвого прориву, Європа знову зіткнулася з проблемою власної участі в мирному процесі. Попри мільярдну допомогу Києву, європейські країни досі не можуть визначитися, хто саме має представляти їхні інтереси на переговорах із Кремлем.

Про це пише Financial Times напередодні зустрічі європейських лідерів у Дубліні 12 листопада.

За інформацією видання, сьогодні близько 50 лідерів зберуться на саміті Європейського політичного співтовариства, де одним із головних питань стане війна в Україні та подальша стратегія переговорів із Росією.

Водночас американські спецпосланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер мають зустрітися з Володимиром Путіним у Москві.

Європа опинилася в непростій ситуації: вона фінансує український бюджет і постачає зброю ЗСУ, але залишається осторонь основних переговорів. За даними FT, від 2022 року ЄС, Велика Британія та Норвегія надали Україні близько 300 млрд євро підтримки.

Чому Європа не може домовитися про участь у переговорах

Однією з перешкод залишається категоричне небажання Москви бачити європейців за столом переговорів. Проте, як зазначає видання, не меншою проблемою стали розбіжності між самими союзниками.

Лише цього тижня до Абу-Дабі прибули п'ять окремих європейських делегацій — від ЄС, Франції, Німеччини, Італії та Великої Британії. Вони проводили консультації з американськими й українськими представниками до та після тристоронніх зустрічей.

На цьому тлі президент України Володимир Зеленський, за інформацією FT, закликатиме європейських лідерів нарешті визначити єдиного представника для переговорів із Росією.

Проблему відкрито визнав і Джаред Кушнер.

«Якби Європі вдалося знайти хоча б одну людину, яка могла б виступати від її імені, це було б більшим досягненням, ніж переконати росіян допустити її до переговорів», — заявив він.

Чи зможуть європейські лідери дійти згоди

Попри заклики Києва та Вашингтона, європейські посадовці не очікують швидкого рішення на саміті в Дубліні.

«Я розумію, що це питання обговорюють надто довго і воно дещо заплутане. Але чи очікую я домовленості щодо спеціального представника? Ні», — сказав високопоставлений чиновник ЄС.

За даними FT, голова Європейської ради Антоніу Кошта намагається виробити спільний підхід до контактів із Москвою ще від початку 2025 року.

Проте ситуація постійно повторюється: США відновлюють контакти з Росією, європейські столиці непокояться через своє усунення від переговорів, але так і не можуть узгодити спільну позицію.

Водночас посадовці визнають, що єдиний представник не обов'язково єдина можливість впливати на процес. Головне — щоб усі європейські країни передавали Москві та Вашингтону послідовні й узгоджені сигнали.

Наразі перспективи такого компромісу залишаються невизначеними.

Після переговорів із Путіним Віткофф і Кушнер планують увечері прибути до Дубліна, щоб поінформувати Зеленського про результати зустрічі.

Переговори в Абу-Дабі зайшли в глухий кут: чого вимагає Росія та про що вдалося домовитися

Нагадаємо, після переговорів України, США та Росії в Абу-Дабі стало очевидно, що Кремль не збирається обмежувати свої територіальні претензії Донбасом. Як зазначають аналітики Інституту вивчення війни (ISW), Москва продовжує наполягати на вимогах, які виходять далеко за межі вже окупованих українських територій.

Зокрема, очільник російської делегації Володимир Мединський заявив, що РФ нібито поверне «кожен сантиметр своєї землі», а також відкинув можливість територіальних обмінів. За оцінкою ISW, такі заяви свідчать про небажання Кремля йти на компроміси. Росія фактично не відмовляється від вимог Путіна щодо виведення ЗСУ з усієї території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, демілітаризації України та її відмови від вступу до НАТО.

Водночас політолог Володимир Фесенко вважає, що переговори в Абу-Дабі фактично зайшли в глухий кут. Попри заяви про конструктивний діалог, сторони не змогли зблизити позиції щодо територій, гарантій безпеки та майбутньої системи європейської безпеки. Дату наступної зустрічі також не визначили.

Єдиним конкретним результатом, за оцінкою експерта, стала домовленість про масштабний обмін військовополоненими. Обговорюються варіанти «1000 на 1000» або навіть «1500 на 1500», однак остаточні параметри ще не погоджені.

Фесенко наголошує, що Україна може розглядати припинення вогню по нинішній лінії фронту, проте без юридичного визнання окупованих територій російськими. Натомість територіальні вимоги Москви залишаються однією з головних перешкод для мирного врегулювання.